Молоді довгожителі? Що показують нові дослідження зв’язку греків із довголіттям

Здається, що наша молодість стає довшою, незважаючи на прожиті роки, даючи нам можливості, яких у нас колись не було. А ті, хто ще 100 років тому вважався древнім старим, виявляються людьми середнього віку.

Коли ми дізнаємося про надвіковий марафон або 80-річного студента, то розуміємо, що живемо в дуже цікавий час, коли вікові стереотипи починають давати тріщини. Набираючи роки у середній тривалості життя, так звана старість відкладається кілька років уперед. Але що це означає для людства? Коли ми стаємо і почуваємось по-справжньому старими? Які додаткові можливості, яких не було раніше, ми маємо сьогодні як люди зрілого віку?

Приклади літніх спортсменів дуже показові щодо зміни менталітету: довголіття має сенс до того часу, поки воно приносить нам задоволення і відштовхує від нездійснених бажань. Фауджа Сінгх, якому зараз 112 років, є найстарішим у світі марафонцем, який почав бігати у 89 років і продовжує бігати до 100 років. У Греції Стеліос Прассас, який почав бігати марафони в 59 років і до теперішнього часу, у віці 92 років, завершив 32 забіги.

Виявивши ці нові тенденції, пов’язані з довголіттям, компанія NN провела дослідження довголіття, яке показало, що людина в наш час може вважатися старим не раніше, ніж у 72 роки.

Наша молодість набирає роки, надаючи можливості, яких раніше ми не мали. Одна з найважливіших тенденцій – руйнація вікових забобонів: за старих часів старість могла бути перешкодою для виконання бажань, але сьогодні картина вже починає змінюватися.

Як зазначається у дослідженні NN Longevity Survey, якщо раніше люди росли з нездійсненими мріями та бажаннями, тому що ні вік, ні саме суспільство не дозволяли їм реалізувати їх, то тепер вони можуть взяти кермо влади у свої руки та втілити свої бажання в життя. Але для цього потрібна відповідна підтримка у поєднанні з продуманим плануванням.

У цьому контексті зміна професії можлива навіть у похилому віці, якщо вкласти час та гроші у додаткове навчання. Аналогічно і у випадку з навчанням: ми залишаємось актуальними та поінформованими у своїй професійній галузі, якщо систематично навчаємось, стежимо за сучасними тенденціями та новими технологіями. Тим більше що в наш час, коли все частіше настає черга штучного інтелекту, необхідність навчання протягом усього життя стає особливо актуальною. Добре це чи погано, але ми живемо в епоху конкуренції, і це не повинно вибивати нас із колії.

Тому очевидно, що осмислене та довге життя – це не справа випадку. Вона вимагає сміливості та елементарної – як мінімум – фінансової підготовки. Як справедливо наголошується в дослідженні, плинність сьогоднішнього дня озброює нас силою змін і впевненістю в тому, що ми можемо взяти життя у свої руки та визначити його так, як ми собі уявляємо та мріємо. Греки вже заявляють, що 69% готові прожити довге життя, а 35% готові внести кардинальні зміни у свій спосіб життя. Але справжній успіх забезпечується силою волі та систематичним плануванням.

Адже, на думку експертів у галузі консультування з питань працевлаштування, зміна кар’єри в будь-якому віці – це подія, яка може статися як вільно, так і мимоволі. Однак завдяки таким інструментам, як переорієнтація відповідно до можливостей самого ринку, невідомість можна перетворити на реальну перспективу. Як правило, найуспішнішою є така зміна кар’єри, при якій використовується досвід і професійна підготовка співробітника і спрямовується в іншу сферу.

Таким чином, долаючи соціальні стереотипи про вік, ми отримуємо свободу розпоряджатися своїм життям максимально. Так, якщо мама вирішує вступити до університету, щойно її діти покинуть будинок, вона може й зобов’язана це зробити. Можливо об’єктивно ми живемо у складний і важкий час, але з іншого погляду, він ще й привілейований, бо дає нам інструменти для багатьох добрих років життя.

Але що ж нас старить чи не старить? Перша, не вимагає зусиль відповідь, яку дають дослідження NN, звучить так: “Те, що ми відчуваємо”. Іншими словами, крім фізичного стану, важливим є наш емоційний і психологічний стан. Ми такі, якими “виглядаємо” і, що ще важливіше, якими почуваємося. І, судячи з нагоди з Фауджою Сінгхом та Стеліосом Прассою, у нас попереду все життя, щоб бути молодими.

Source link