Білі оливки: рідкісний сорт, диво Греції

Рідкісний сорт оливок, про походження якого відомо ще з давніх часів, називається Leucocarpa або Leucolea і має маленькі плоди, які при дозріванні набувають кольору слонової кістки.

«Поширений в основному в районах південної Італії (і зокрема, в Калабрії), сорт оливок, імовірно, був завезений в Елладу (Magna Greecia Про що розповів Інноченцо Муззалупо, науковий співробітник Ради з сільськогосподарських досліджень та економіки Дослідницького центру оливок, цитрусових та дерев (CREA-OFA). Через білий колір плоду, який у західній культурі символізує чистоту, його почали використовувати в основному з релігійною метою.

“Оливкова олія першого холодного віджиму, виготовлена ​​з цього сорту, має ті ж характеристики, що й усі інші, з точки зору складу жирних кислот, смаків та ароматів, характерних для легкого фруктового продукту”, – пояснив він.

Невелика кількість виробників використовують його у сумішах з іншими широко поширеними сортами оливок. Ось чому Leucocarpa призначалася для обрядів та інших католицьких обрядів, а в минулому — для помазання імператора під час церемонії конфірмації.

Це ще одне свідчення того, що давні люди, незалежно від їхньої віри, асоціювали оливки та оливкову олію зі святістю, як це було в Афінах та багатьох інших місцях середземномор’я. І по сьогодні оливки повсюдно вважаються священним деревом і символом світу.

Рідкісний сорт Leucocarpa, при дослідженні його фахівцями-генетиками, як виявилося, належить до єдиного виду. Фермери добре дбають про ці оливкові дерева.

«Достигання оливок включає дві фази: по-перше, синтез хлорофілу, який забарвлює плоди спочатку в зелений колір, а потім вони напрочуд біліють, втрачають свій колір», — пояснює Муззалупо, продовжуючи, «у той же час в цілому в оливках, як і в більшості фруктів, активізується синтез антоціанів та інших флавоноїдів. Саме це обумовлює їхнє синювате або чорне забарвлення».

Ми повинні пам’ятати, що деякі сорти протягом першої частини дозрівання набувають дуже світлий відтінок зеленого, майже білий. Наприклад Biancolilla, назва якої нагадує білий колір (Bianco по-італійськи), у деяких районах трохи називають Leucocarpa, тому що після деградації хлорофілу плоди залишаються білими до двадцяти днів, поки пігмент не виявиться.

“У сорті Leucocarpa активація флавоноїдів та антоціанів взагалі не відбувається”, – пояснив Муззалупо. Це єдиний сорт, який залишається білим на будь-якій стадії дозрівання, і якщо ми залишимо плоди на деревах до пізньої зими, ми виявимо їх білими, які мають тенденцію ставати жовтуватими (слонової кістки) через окислення ліпідів. У нашому дослідженні ми спробували зрозуміти, чому це відбувається», – каже фахівець.

Дослідники виявили, що варіація певних генів інгібується лише на рівні певних ферментів регуляторним процесом. Згодом вчені з’ясували, які регуляторні механізми реалізуються через специфічні мікро РНК. Це останнє відкриття спричинило публікацію дослідження.

Source link