Pronews: таємниці російської стратегії в Україні – яка мета цієї війни

Редактор провідного грецького видання Pronews Теофрастос Андреопулосставить питання, яке мучить весь світ: яка мета війни між Росією та Україною, і чому навіть після 19 місяців війни ніхто не знає, чого хоче досягти Москва.

Незрозумілою загадкою є російська стратегія в Україні, оскільки ніхто не може зрозуміти, яку мету мають росіяни, розпочавши СВО. Схоже, що росіяни не мають достатніх сил для того, щоб дати відсіч або не хочуть використовувати стільки сил, скільки їм необхідно для цього і, схоже, намагаються закріпити те, чого вони досягли на даний момент, а це мало в порівнянні з їх первісними цілями.

Насправді того, що вони досягли, недостатньо навіть для вирішення головної для них проблеми – забезпечення національної безпеки Росії. Особливо якщо вони не повністю відрізали Україну від Чорного моря. Тож постає питання: невже вони просто зацікавлені у тому, щоб зруйнувати інфраструктуру України, а також її економіку і тим самим зробити вартість відновлення країни непомірно високою для Заходу? Але навіть у цьому випадку залишається враження, що їх цілі дуже малі.

Вони не завдавали ударів ні по урядових будівлях, ні по військових казармах у Києві, яких вони практично не чіпали, за винятком електростанцій, а також деяких будівель української спецслужби СБУ. Вони уникали цього навіть після того, як Україна намагалася за допомогою безпілотників завдати удару по Кремлю. Спроба, звісно, ​​невдала, але вони намагалися.

З іншого боку, українці стверджують, що внаслідок нещодавнього удару по штабу російського флоту у Севастополі загинуло 19 високопоставлених російських офіцерів. Звісно, ​​вони так стверджують. Але якою є реакція Росії на такий, безумовно, вражаючий удар?

Або згадаємо багато, багато українських атак на Кримський міст, де застосовувалася західна високотехнологічна зброя. Жодних істотних дій у відповідь з російської сторони не було. Російська тактика досі залишається загадкою, бо цілей СВО ніде не видно, їх не можна “вгадати”.

Чи хочуть вони претендувати на те, що вони мають? Виснажити Україну? Захопити Харків та Одесу, що очевидно? Чи хочуть вони виснажити Захід? Можливо. Про це свідчить хоча б російське ембарго на експорт дизельного палива та бензину, причому не лише нафтопродуктів, а й нафти. Чи хочуть вони створити умови для деконструкції західних урядів?

Але схоже, і це не допомогло, оскільки в низці країн змінилися уряди, за якими пішли такі ж ворожі або, принаймні, недружні уряди, як у Фінляндії, Італії, Болгарії тощо. Можливо, їхньою метою є деконструкція системи Байдена? Добре відомо, що саме демократична партія, в якій задіяно лише 100 осіб у Вашингтоні, визначає розвиток подій.

Обмеження на експорт дизельного та бензинового палива та нафти в цілому свідчать про спробу виснажити стратегічні запаси американців та підтримувати високі ціни на паливо з метою зубожіння західних суспільств та американського. Але це речі, які не мають відношення до власне воєнних дій. Бо на фронтах цілей війни ніхто нічого не може збагнути.

Якщо хтось у Москві переконаний, що постачання зброї в Україну припиняться, або що західні системи озброєнь закінчаться, то він помиляється, вони ніколи не закінчаться. Запаси величезні, і їм вдалося у такий спосіб “воскресити” західну військову промисловість.

Те саме сталося і з російською оборонною промисловістю, яка була модернізована, так само як були модернізовані російські військові доктрини, що існували з часів Другої світової війни чи, найбільше, з часів чеченських воєн.

Є, звісно, ​​і проблема людських втрат. Росіяни не можуть втрачати солдатів, як це було на початку війни. Звісно, ​​вони не завжди можуть цього уникнути, як це було у боях під Андріївкою та Кліщеївкою. Це два населені пункти під Бахмутом та на його південному фланзі, які українцям вдалося захопити з дуже великими втратами, але завдавши не менш тяжких втрат росіянам.

Source link