"Потрібно повернути віру в пекло, що її втратило."

Російський політолог Сергій Караганов, який є почесним головою президії Ради із зовнішньої та оборонної політики РФ, сьогодні знову закликав до ядерної війни, якщо Захід не припинить постачання зброї Україні. Або як мінімум до загрози ядерного удару.

На його думку, людство зараз, через війну в Україні, рухається до третьої світової війни та до глобальної катастрофи, оскільки Захід веде справу до ескалації, постачаючи Україні нові види зброї.

Тому, за логікою Караганова, єдине, що може зупинити подальшу ескалацію, – загроза з боку Росії застосувати ядерну зброю проти країн Заходу.

“Оздоровлення, якщо і коли воно відбудеться, то за горизонтом і, швидше за все, тільки після катарсису. Я не бачу поки що можливості добитися цього без пробудження на Заході та й загалом у світових елітах почуття самозбереження — окрім через посилення ядерної загрози. Сподіваюся , не втілюючи її в життя до кінця. Але противник повинен знати про безумовну готовність нашого керівництва і суспільства зробити цей крок у разі крайньої необхідності. інформагентство РІА Новини.

Страх перед ядерною війною “стримуватиме поширення конфлікту”

“Неминуча виникнення нових джерел тертя і конфліктів. Потрібно вже зараз поставити політико-психологічний заслін на шляху їх переростання на військовий рівень, відновлювати страх перед ядерною війною, який рятував світ у період гострого суперництва часів холодної війни. Структура суперництва в багатополярному світі, а він буде і ядерно-багатополярним, буде набагато складніше. Потрібно вже зараз вставляти в ці системи запобіжники. І головний — страх, що стримує і цивілізує еліти, перед ядерним армагеддоном”, – пише Караганов.

При цьому він зазначає, що “якщо ядерну зброю і доведеться (не дай боже!) застосувати, потрібно, щоб удар був досить масованим”. “Якщо ж ядерна зброя буде застосована в мінімальних масштабах і потужністю в кілька кілотонн, то війну можна буде виграти, але буде зруйнований той жах перед нею, який зберігав відносний світ протягом трьох чвертей століття. Ядерна зброя стане “застосовною”. Європі, враховуючи її все ще ключову роль у світовому медійному порядку, такий страх би відновило. Але, повторюся: не дай боже”, – пише Караганов.

Зазначимо, що він раніше неодноразово висловлювався за застосування Росією ядерної зброї. При цьому група членів Ради із зовнішньої та оборонної політики РФ, почесним головою президії якої є Караганов, виступила із засудженням його ідей. Навряд чи ця думка Караганова є лише його особистою ініціативою, судячи з того, як активно її цитують державні російські ЗМІ.

Також можна зазначити, що заклик Караганова пролунав на тлі низки успішних ударів України західною зброєю по російських військових об’єктах. У тому числі й по штабу Чорноморського флоту в Севастополі (після нього, до речі, із Москви вже пролунали заклики погрожувати війною Заходу). Крім того, зараз “на столі” у США передача Україні далекобійних ракет ATACMS класу “земля-земля”. Після чого свої ракети “Таурус” передадуть, найімовірніше, і німці.

А попередня заява Караганова на ту саму тему була наприкінці червня – після того, як США дали згоду на майбутні постачання Україні винищувачів F-16. Тобто не виключено, що Москва таким чином намагається залякати НАТО, натякаючи, що це може призвести до ядерної війни.

І більше того, через загрозу ядерної війни (нова “Карибська криза”) Росія може спробувати досягти і глобальніших цілей – змусити Захід домовлятися з РФ про нову “систему безпеки в Європі”. У тому числі – і через завершення війни в Україні на російських умовах (або на умовах широкого компромісу з РФ).

Питання в тому, чи сприймуть всерйоз такі погрози західні країни, а якщо сприймуть – то якою буде їхня реакція: йти на домовленості з Москвою або ж, навпаки, готуватися до Третьої світової війни, заодно намагаючись спонукати Китай натиснути на Росію. І наскільки російська еліта буде готова втілювати загрози у життя, якщо на компроміси Захід піти відмовиться?

Хто такий Сергій Караганов? І чому його стаття взагалі заслуговує на увагу
Доктора історичних наук та політолога Сергія Караганова ви, можливо, пам’ятаєте за проектом «Напередодні. Наша ера» журналіста Леоніда Парфьонова. Він коментував радянську політичну історію і робив це в цілком ліберальному ключі. Ще у 2011 році Караганов, наприклад, проповідував «декомунізацію» та «десталінізацію».

З того часу багато що змінилося. Зараз Сергій Караганов — один із засновників російської Ради із зовнішньої та оборонної політики (СВОП). Це експертний центр, з яким співпрацюють колишні військові, дипломати, чинні політики, дослідники та журналісти. 2004 року СВОП став одним із засновників клубу «Валдай», у засіданнях якого регулярно бере участь Путін. Сам Караганов, певна річ, теж відвідує ці зустрічі. Засідання клубу модерує його соратник зі СВОП, журналіст-міжнародник та політолог Федір Лук’янов. Він же очолює журнал «Росія у глобальній політиці», а Караганов керує редакційною порадою видання.

У Караганова є ще одна висока регалія – науковий керівник факультету світової економіки та світової політики Вищої школи економіки. Але найголовніше, що він входить до складу наукової ради при Раді безпеки РФ, яка на тлі вторгнення стала, мабуть, ключовим органом влади в Росії. Джерела у ЗМІ називають Караганова людиною, яка «може впливати на думку секретаря Радбезу Миколи Патрушева». А той, у свою чергу, вважається, входить до близького кола Путіна.

Дмитро Кисельов у прямому ефірі погрожував перетворити США на «радіоактивний попіл» ще до анексії Криму

А нещодавно ядерним ударом лякав Захід Дмитро Медведєв. Невже слова політолога Караганова означають більше? У певному сенсі так. Дмитро Кисельов у середині 2010-х був головним пропагандистом російської влади. У цій якості він театрально і, мабуть, цілком усвідомлено епатував ліберально налаштованих співгромадян — виступаючи з промовами, які не мають жодних наслідків. Приблизно тим самим (попри свій колишній та нинішній високий статус) займається і Медведєв, який у своєму телеграм-каналі ображає західних політиків та мешканців інших країн.

У разі Кисельова та Медведєва загрози ядерною зброєю сприймаються серед інших не менш жорстких заяв. На відміну від них, Караганов завжди поводився стримано. При цьому його статтю передруковано в журналі «Росія у глобальній політиці»: це медіа колись було запущено за моделлю західного аналітичного видання за участю американського журналу Foreign Affairs і до останнього часу вважалося серйозним та шанованим. Навіть після 24 лютого журнал не виключили з міжнародних баз даних наукових публікацій (наприклад, Scopus), тобто публікуватися там, у тому числі закордонним ученим, як і раніше, допустимо і навіть — теоретично — престижно.

Статтю Караганова, ймовірно, можна сприйняти, як особисту ініціативу, спробу надіслати сигнал вищому керівництву країни та запропонувати свій радикальний варіант виходу з кризи, в якій Росія опинилася через війну проти України. З іншого боку, враховуючи близькість Караганова до Радбезу РФ та його особисту участь в організації «Валдаю», цей текст цілком може транслювати думку, поширену в силовому — найвпливовішому — блоці російської влади.

Source link