Цьогорічні греки України знову відзначають Великдень у Греції, не маючи можливості повернутися до своїх будинків у Маріуполі, але не забуваючи традиції греків Причорномор’я.
Президент Центру грецької культури Маріуполя “Меотида” Надя Цапні розповідає:
“Ми сподівалися, що на Великдень цього року ми вже будемо у своїх будинках у Маріуполі, але, на жаль, війна ще не закінчилася, і ми застрягли ще на рік у Греції”.
Вона вже майже рік перебуває у Салоніках разом із іншими українськими біженцями. Греки з України готуються до Великодня і з радістю, і з сумом, проте зі своїми багатовіковими традиціями. Вони з ностальгією згадують мирний Великдень минулих років, а цього року, як і минулого, намагаються відродити деякі зі своїх звичаїв у традиційних виробах, таких як «псафірі» (Ψαθυρί) — звичай пасхального хліба у формі хреста.
Кандидат філософських наук Маргарита Аранціоні, історик, науковий співробітник Інституту сходознавства НАН України пояснює:
“І рецепт, і звичай були забуті, але ми повернули їх багато років тому”.
Вона знаходиться в Салоніках, як біженка і репрезентує культуру греків її Маріуполіса, як унікальну культуру історичної грецької діаспори Причорномор’я, за допомогою серії лекцій, які регулярно організовує.
В офісі Асоціації українських греків у Греції пані Аранціоні запропонувала 6 квітня демонстрацію приготування великодньої булочки «Псафірі» та хліба «Арту/Арту»:
«Це ритуальний пасхальний хліб, який греки пекли у Великий четвер у грецьких селах Маріупольського регіону. Псафір – особливий хліб із солодкого тіста з плетенням, що нагадує терновий вінець Ісуса Христа. Інший хліб, який ми називаємо Арту (від слова «хліб»), із п’ятьма запеченими в тісті червоними яйцями всередині, розрізають на другий день Великодня на згадку про померлих. Українські греки печуть Арту після Великодня на згадку про померлих і для родючості людей, полів та тварин».
Президент грецької асоціації Києва «Енотиту» Ніна Паскаль також у Салоніках з початку війни. Вона згадує:
«Ми пекли великодні булочки у Велику середу та Чистий четвер, фарбували яйця. Наша бабуся суворо дотримувалася посту і не давала нам торкатися булочок і яєць до Великодньої неділі».
Маргарита Аранціоні продовжує, розповідаючи про традиції, що переплітаються з релігійними обрядами греків Приазов’я, які сягають своїм корінням в глибоку давнину:
«І третій хліб – це хліб у формі миші. Ми печемо азофіки через двадцять п’ять днів після Великодня до свята «Понтикистрія», що пов’язано із сільськогосподарською традицією, яка існувала в культурі греків Маріуполя для захисту полів від мишей та різних комах, які пошкоджували молоді паростки. У церемонії брали участь лише жінки та маленькі діти. Вони ходили в поля, кидали маленькі шматочки «мишачого» хліба та «годували» справжніх мишей, щоб вони не псували поля. Якщо не було дощу довгий час, вони пекли «мишей» і зверталися з особливим проханням до Бога, щоб він послав дощ».
Представлені Маргаритою Аранціоні майстер-класи – це результат досліджень у грецьких селах, які вона проводила з 1992 по 1995 рік. Також частина фотоматеріалу, яку вона використала у своїй лекції, була з Історико-краєзнавчого музею Маріуполя:
“Музей згорів минулого року під час бомбардувань, на щастя, мені вдалося відсканувати ці фотографії, які відносяться до Великодня азовських греків 1927 року!”
На майстер-класах порівняли з грецькою традицією великодніх булочок сьогоднішньої Греції. Пані Аразіоні каже, цитує newsbeast.gr:
«Я довела, що, хоча у нас багато спільного, греки Азова чи Маріуполя, як ми говоримо – особлива історична грецька діаспора, з особливостями, що відрізняють нас від греків Понта та Фракії».
More Stories
Хаос у Парижі через демонстрацію афганців
Чому лише небагато українських біженців у Німеччині знайшли роботу (відео)
Мігранти на Хіосі: загинули три дівчинки 5, 7 та 10 років