Чому лише небагато українських біженців у Німеччині знайшли роботу (відео)

Чи винні обмеження при влаштуванні на роботу чи цілком достатня для проживання допомога розміром 563 євро на місяць на людину, але багато українських біженців так і не знайшли роботу в Німеччині.

Чому так відбувається, розбиралося видання DW. Не секрет, що для влаштування на роботу іноземців, зокрема українських біженців, німецькомовні країни прийняли безліч обмежень, зокрема знання мови. Але навіщо відвідувати курси, якщо уряд Німеччини більш ніж лояльно ставиться до громадян України, виплачуючи їм щомісячну допомогу у розмірі 563 євро.

Біженці у Німеччині

Понад мільйон українців бігли до Німеччини від війни, і більшість із них не працює. Для прем'єр-міністра федеральної землі Саксонія Міхаеля Кречмера, представника Християнсько-демократичного союзу, все цілком ясно – в середині лютого він заявив:

“Якщо ми говоримо, що Німеччина – країна мігрантів, то саме українців, наприклад, найлегше можна інтегрувати на ринок праці. Але лише 20% з них працюють, бо їм це не потрібно”.

Аналогічні заяви звучать і з інших партій. За словами соціал-демократа Маттіаса Йендріке, для українців у Німеччині створили “надто комфортні умови”. В одному з інтерв'ю він прямо заявив: “А лежати на дивані затишніше, ніж відвідувати курси німецької мови”.

Біженці з України в Німеччині мають право на отримання державної допомоги для людей, які не мають роботи. Самотні отримують 563 євро на місяць, сімейні пари – по 506 євро на людину. Вони також отримують допомогу на дітей – від 357 до 471 євро на місяць на кожного залежно від віку. Держава також покриває витрати на медичне страхування, оплату житла та частково комунальних послуг. Воно виділяє гроші на покупку меблів для дому та шкільного приладдя, оплачує мовні курси. За оцінкою федерального міністра фінансів Крістіана Лінднер, у бюджеті на 2024 рік лише на допомогу для українців у Німеччині буде виділено від 5,5 до 6 мільярдів євро.

Українські біженці у Європі

За даними Агентства ООН у справах біженців, у Європі зареєстровано приблизно шість мільйонів біженців з України, які рятуються від війни. Найбільше у Німеччині (1,13 мільйона), у Польщі (956 000), Чехії (381 000), Великій Британії (253 000), Іспанії (192 000), Італії (168 000) та Нідерландах (149 000). Яку допомогу платять ці країни?

Польща виплачує допомогу лише протягом перших трьох місяців, після чого біженці з України надані самі собі. У Чехії за п'ять місяців вони отримують 130 євро на місяць. У Великій Британії державна допомога ще менша.

У Польщі та Чехії працюють близько 2/3 українських біженців, у Великій Британії – більше половини, у Німеччині – кожен п'ятий. Ці результати дослідження соціолога Дітріха Тренхардта, проведеного для Фонду імені Фрідріха Еберта у листопаді 2023 року. Проте вчений Мюнстерського університету дійшов висновку, що це не пов'язано з виплатою державної допомоги біженцям. Тому що в Данії працює більше українських біженців, ніж у Німеччині – 78%, так само у Швеції та Нідерландах (понад 50%). І в цих країнах також довгостроково виплачується державна допомога.

Дослідження показує, що особливо багато біженців працевлаштовано у країнах, де існує легкий доступ до ринку праці. У Польщі, Чехії, Данії, Нідерландах та Ірландії діють прості процедури у цифровому форматі, які дозволяють вирішити всі правові та соціальні питання однією заявою. У Нідерландах для якнайшвидшого пошуку роботи задіяні агенції тимчасового працевлаштування. В Італії та Словаччині українські лікарі та медсестри легко знаходять роботу.

Проблеми у німецькомовних країнах

Німеччина, Австрія та Швейцарія, тобто німецькомовні країни, орієнтуються на систему надання притулку, вони прийняли безліч обмежень та бар'єрів для влаштування на роботу. Існують складні процедури перевірки та визнання професійної кваліфікації, вчених ступенів та дипломів. Відповідні відомства перевантажені, а вирішення всіх проблем потребує часу.

У Німеччині дуже велике значення надається володінню мовою: хороше знання важливо для отримання висококваліфікованої роботи. Багато українських біженців добре освічені, майже у кожного другого – вища освіта. Вони мають професійні знання і могли б зменшити потребу Німеччини в кваліфікованій робочій силі. Однак, за словами соціолога Тренхардта, у країнах з високим рівнем трудової інтеграції більшість біженців працюють у низькооплачуваних секторах:

“У жодній європейській країні ще не вдалося плідно використати хорошу освіту українців. Здебільшого вони працюють на низькооплачуваних роботах, у готелях та ресторанах, у сфері побутових послуг, у сільському господарстві”.

У Нідерландах та Польщі також зафіксовано випадки сексуальної та кримінальної експлуатації біженців, шахрайства та заниження оплати праці.

За даними Федерального агентства з працевлаштування, у січні 2024 року на інтеграційних та мовних курсах зареєструвалося 124 тис. українців. Три чверті з них закінчать навчання у найближчі шість місяців. Виходячи з цього, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) восени 2023 року прогнозувала, що ситуація з працевлаштуванням українських біженців у Німеччині в найближчому майбутньому покращиться. Проте звіт Федеральної рахункової палати показує, що близько половини всіх українців, які розпочали навчання на мовних курсах, не змогли скласти іспити. Згідно зі звітом, кожен сьомий кидає курси.

У майбутньому німецькій мові можна буде навчитися під час роботи. Це частина програми німецького уряду під назвою Job Turbo, яку було запущено у відповідь на низький рівень зайнятості серед українців. Її вже тестують у зацікавлених компаніях. Перші регулярні курси планується розпочати наприкінці березня 2024 року.

Проблема з доглядом дітей

Порівнюючи Німеччину з іншими країнами ЄС, можна легко виявити ще одну важливу проблему. Вона дуже заважає жінкам знайти роботу. У дитячих садках по всій країні не вистачає 350 тисяч місць. У деяких федеральних землях навіть за два роки після початку війни в Україні не всі діти та підлітки з сімей українських біженців отримали місце у школі, незважаючи на те, що всі діти в Німеччині зобов'язані вчитися. 65% дорослих біженців – жінки, багато з яких дісталися Німеччини поодинці. Разом із ними до країни в'їхали 350 тисяч неповнолітніх.

Без вирішення питання щодо догляду за дітьми жінки не можуть влаштуватися на роботу. А інші не можуть працювати, бо доглядають старих родичів. Якщо додати до цього тих, хто відвідує мовні курси, залишається не так багато тих, хто міг би працювати. У січні 2024 року на обліку у Федеральному агентстві зайнятості перебували 519 тисяч працездатних українців, але лише 206 тисяч із них вважалися безробітними. Працювало наприкінці 2023 року близько 214 тисяч біженців.

Соціолог Дітріх Тренхардт зазначає, що рівень трудової активності українців у Німеччині на сьогоднішній день “викликає занепокоєння”. Не тільки тому, що не задіяна потенційна робоча сила – робота, що оплачується, є важливим ключем до інтеграції. Він говорить:

“Якби вони знайшли місце на ринку праці, у них був би вибір між тим, щоб залишитися або повернутися. Без цього вони можуть опинитися в нестабільній ситуації або масово проситиме притулку”.

Source link