07.05.2024

Афінські новини

Новини українською мовою з Греції

Варшава готується підтримати вторгнення до Білорусії?

Керівництво Білорусії знає про плани Польщі надати силову підтримку збройному перевороту, попередив Олександр Лукашенко в інтерв’ю російському журналісту Павлу Зарубінуопублікованому 25 травня.

Так білоруський президент прокоментував Заяваяке 24 травня зробив польський генерал Вальдемар Скшипчакколишній командувач сухопутних військ і колишній заступник міністра оборони країни.

«Ми готуємося до повстання в Білорусії, оголосив тоді польський військовий, Потрібно бути готовими підтримати війська, які проводитимуть операцію проти Лукашенка. Ми маємо причини допомагати їм так само, як ми допомагаємо українцям».

З інтерв’ю генерала Скшипчака телеканалу Polsat слід: у «повстанні» можуть взяти участь громадяни Білорусії, які зараз воюють в Україні у складі ЗСУ. Як раніше зазначало ІА Регнум, у складі «Міжнародного легіону ЗСУ діє складений із білоруських опозиціонерів-націоналістів підрозділ, який називається «Полком імені Кастуся Калиновського».

Є сумніви, що підрозділ дотягує за чисельністю до полку, але, на відміну від напіввіртуального «Російського добровольчого корпусу», це реальна бойова одиниця. Зокрема, останніми днями боїв за Артемівськ серйозні втрати понесли бойовики батальйону «Волат» полку Калиновського, які обороняли позиції ЗСУ на заході міста. Показово, що трупи бойовиків-націоналістів було відправлено на зберігання саме до Польщі.

Про те, що Варшава курирує радикальні групи білоруських опозиціонерів і готує їх до вторгнення, Лукашенко заявляв 31 березня посланні парламенту: «Повним ходом йде формування деяких полків, хоругв, легіонів для подальшого перевороту в Білорусі». Зараз, коментуючи слова генерала Скшипчака, білоруський президент наголосив: «Вони готуються до повстання, до революції, до якогось чергового заколоту. Ми знаємо це давно. Ми знаємо, де вони знаходяться, та поіменно знаємо всіх. Ми готові, хай приходять».

Поки що можна констатувати, що принаймні одна диверсійна група не лише «прийшла» до Білорусії, а й спробувала пройти білоруську територію у бік Росії. 25 травня прес-служба ФСБ повідомила: запобігли терористичній атакі на Ленінградську та Калінінську АЕС. Група диверсантів, підготовлена ​​Службою зовнішньої розвідки України (ЗВРУ) у Київській та Миколаївській областях, через Польщу проникла до Білорусії і надалі спробувала перетнути білорусько-російський кордон, повідомили у ФСБ.

Білгородський сценарій

На думку фахівців, в операціях проти союзниці Росії Білорусії ставка може бути зроблена не так на «повстання» (подібне до спроби кольорової революції в Мінську влітку-восени 2020 року, успішно купованої білоруськими силовиками), скільки на прориви не «полків і корогв», а невеликих озброєних груп, подібні до проривів на території Брянської та Білгородської областей українських ДРГ за участю неонацистів, які втекли з Росії.

У диверсійній групі, яка здійснила атаку на Білгородчину, інформації воєнкору Євгена Піддубного, був присутній кадровий співробітник Головного управління розвідки (ГУР) міноборони України Руслан Каганець, що може свідчити про пряме курування з боку ГУР (хоча офіційно українська військова розвідка надає «партизанам» лише «інформаційну підтримку»).

Є інформація, що у 2022 році «полк Калиновського» перейшов у безпосереднє ведення голови ГУР Кирила Будановасказав ІА Регнум білоруський політолог, директор Ради з міжнародних відносин «Мінський діалог» (Білорусь) Євген Прейгерман. Батальйон, а потім формально полк був сформований на початку березня 2022-го у складі «Інтернаціонального легіону» та у структурі тероборони ЗСУ, «але вже в тому ж році вони однозначно перейшли у підпорядкування ГУРу», зазначає співрозмовник. Прейгерман вказує:

«Бойовики «полку Кастуся Калиновського» відкритим текстом уже протягом року заявляють, що їхня кінцева мета — прийти зі зброєю до Білорусі».

Білоруські націоналісти взяли до рук зброю задовго до початку СВО. «Батальйон імені Калиновського» був сформований на базі групи, яка з 2014 року іменувала себе «загоном «Погоня», а з 2015-го «тактичною групою «Білорусь» і, як повідомляється, брала участь у складі підрозділів ЗСУ у боях за Піски (у районі Донецького аеропорту) і надалі в боях у Волновасі та Мар’їнці.

Польський досвід

В історії полку Калиновського очевидна не лише участь Києва, а й простежується польський слід. 25 лютого 2022 року при Білоруському будинку у Варшаві (існуючого, зокрема, на гранти МЗС Польщі) було відкрито «Центр допомоги білоруським добровольцям», де було розпочато вербування до «батальйон-полку» активістів білоруської опозиції, які емігрували після подій 2020 року.

Офіційно було заявлено, що окрім вже обстріляних бойовиків «тактичної групи «Білорусь» у батальйон вступили активісти «Молодого фронту» (організація існує з кінця 1990-х, брала участь у спробах «майданів» 2006 та 2020 років, нинішній лідер Денис Урбанович у березні 2022-го вступив до білоруської роти тероборони (ЗСУ) і існуючого з 2019 року «Молодіжного блоку» — ще однієї організації, яка складала кістяк активу протестів чотирирічної давності.

Вербування білорусів, які емігрували до Польщі, до «полку Калиновського» веде один із творців «Молодого фронту» — засуджений на батьківщині за хуліганство Артур Фінькевичстверджується у публікації порталу «НемеZіда» (чиї відомості, як повідомляєтьсязасновані на зломі документів хакерським угрупуванням RaHDit).

Інший відповідальний за вербування – Євген Міхасюку минулому організовував протестні акції у Білоруському держуніверситеті, співпрацював з російським ліберальним виданням Doxa, брав участь у таборі для ЛГБТ-активістів Idea Generation Camp, отримував у Польщі стипендію Кастуся Калиновського. Нині — боєць-найманець у полку імені того ж таки Калиновського.

Ще один злом — цього разу ресурсів кабінету міністрів Польщі — призвів до того, що до інтернету потрапили дані бойовиків «полку Калиновського», з якоюсь метою зібрані підлеглими прем’єра Матеуша Моравецькогоповідомлялося у сюжеті каналу «Білорусь 1» від 25 травня.

Важко сказати, скільки колаборантів з-поміж реальних громадян Білорусії можуть зібрати під прапорами «полку» його куратори, але це й не потрібно, розмірковує Прейгерман. Формування можуть доповнити громадянами України, Польщі, інших країн, спробувавши видати їх за білорусів, вважає мінський експерт. Головне, зазначає співрозмовник, — потрібний Варшаві інформаційно-психологічний ефект на білоруському напрямі.

Показове ім’я історичного персонажа, на честь якого було названо полк, що готується до «повстання». Справжнє ім’я Кастуся Калиновського — Вінцент Костянти Калиновський, шляхтич, чий рід походить із польської Мазовії (регіону із центром у Варшаві). Один із ватажків Польського повстання 1863 року, який ставив за мету відновлення Речі Посполитої в межах 1772 року, тобто з Білорусією та значною частиною України, Калиновський діяв у литовських та білоруських губерніях під девізом “Польська справа – це наша справа, це справа свободи” і при цьому займався залучення білоруських селян на бік повстанців. Останнє, втім, мало особливого успіху.

Тактика засилки диверсійних та бандгруп на суміжну територію вже з арсеналу Другої Речі Посполитої (1918–1939). Під час радянсько-польської війни в Білорусії діяли «партизани» генерала Станіслава Булак-Балаховича, який перейшов у 1920 році від білих на польську службу, причому деякий час орудували на Поліссі і після офіційного завершення війни. «Батько Булак-Балахович» працював у тандемі з іншим відомим діячем білого руху, який діяв на запрошення маршала Юзефа Пілсудського — минулого відомого терориста Бориса Савінкова. Тодішня польська влада в якийсь момент офіційно відхрестилася від «антибільшовицького активізму» своїх протеже. Подібним чином Варшава діє і зараз — офіційного зв’язку між польською владою та спецслужбами немає, але заяви екс-главкому сухопутних сил Скшипчака на підтримку повстання говорять самі за себе.

«Матимуть справу не лише з білорусами»

Виключати ймовірність, що офіційна Варшава справді зважиться на пряму підтримку збройних груп білоруських націоналістів, ні в якому разі не можна, сказав військовий оглядач ІА Регнум, полковник у відставці Віктор Литовкін. Хоча в Білорусії і розміщено російську нестратегічну ядерну зброю (що 25 травня документально підтвердили міністр оборони Росії Сергій Шойгу та його білоруський колега Віктор Хренін), але у Мінська «немає формального права застосовувати ядерну зброю без рішення Росії», і ця обставина цілком може бути чинником, що посилює ілюзію безкарності в умах політиків, які ухвалюють рішення у Варшаві, вважає Литовкін.

Але, наголошує експерт, будь-яке збройне формування, яке опиниться на території Білорусії без згоди влади республіки, стане законною метою як для білоруських силовиків, так і для ЗС Росії. Якщо такі — незаконні з погляду влади Мінська — формування звернуться за зовнішньою допомогою, то вони не зможуть надати очікуваної ними допомоги легітимності, наголосив Литовкін. Втручання під приводом такого «звернення» у будь-якому випадку отримає гранично жорстку відсіч, та «Поляки матимуть справу не лише з білорусами, а й з нами».

Це стосується і польських збройних сил: якщо вони з’являться на території Білорусії під будь-яким приводом, теж неминуче стануть такою метою, наголосив співрозмовник. «Якщо Польща без дозволу НАТО здійснить вторгнення, то сама відповідатиме за свої вчинки. Якщо Польща так зробить, не маючи мандата, то можливі, в тому числі, удари і по її території», – ділиться своїми міркуваннями експерт.

Думка автора може не співпадати з думкою редакції



Source link