Рідкісні фотокадри визволення Греції

Два роки тому фотограф Артур Бондар купив на інтернет-аукціоні в США фотоплівки, зняті американським військовим та датовані 1944 роком. Всі негативи були змотані в один великий рулон і зберігалися в круглій металевій банці Kodak із позначкою «Перевірено військовою цензурою».

Достовірно встановити особистість автора знімків та її подальшу долю не вдалося, але деякі деталі його бойового шляху з’ясувати таки вдалося. Негативи, найімовірніше, належали фронтовому фотокореспонденту корпусу зв’язку американської армії. Він висвітлював службу авіаторів Першої армії США в районі бойових дій на півдні Європи – в Італії та Греції, а також їх зустріч при звільненні півдня Балкан зі збройними загонами Народно-визвольної армії Греції (ЕАМ – ЕЛАС), яка з 1941 року боролася з німецькими, та італійськими окупантами.

У цьому раніше невідомому архіві можна побачити кадри, зняті під час операції Манна, проведеної британською армією на території Греції в середині жовтня 1944 року. Головною метою операції була доставка гуманітарної допомоги грецькому населенню, тому вона отримала таку біблійну назву. Втім, за іншою версією ключовим завданням операції було запобігання захопленню влади в Греції місцевими комуністами після відходу німців.

Біля входу до штабу американських пілотів. Над входом напис: «Тільки для пілотів літаків. Інший персонал не допускається»/ Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Німецькі авіабомби, залишені на аеродромі під час відступу. Поруч останки двигуна та фюзеляжу літака. Імовірно аеродром Елефсіс за 30 кілометрів від Афін / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Савойя-Маркетті SM.79 Спарвієро – італійський середній бомбардувальник та торпедоносець. Ідеально аеродром Елефсіс за 30 кілометрів від Афін / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

На той час німецьке командування вже поступово виводило свої війська з Греції, окупованої вермахтом 1941 року, тому британська десантна операція була викликана нагальною військовою необхідністю. 12 жовтня, в день, коли німці залишили Афіни, міські загони ЕАМ — ЕЛАС, попри нещодавно укладену Казертську угоду про військову взаємодію між британцями та всіма патріотичними силами Греції, розпочали зайняття центру грецької столиці. Після цього 4-й батальйон 2-ї британської повітряно-десантної бригади висадився з парашутами на злітно-посадкову смугу в Мегарі, за 50 кілометрів на захід від Афін.

План операції передбачав посадку 26 британських планерів Waco CG-4. Саме з цими літаками наш невідомий фотограф, мабуть, і прилетів на Балкани. Уряд Греції у вигнанні, на чолі з Георгіосом Папандреу-старшим та у супроводі британської «військово-політичної мережі» на чолі з генералом Рональдом Скобі, прибули до Афін 18 жовтня 1944 року. 7 листопада прем’єр-міністр Великобританії Вінстон Черчілль вказував своєму послу в Афінах:

Оскільки ви знаєте високу ціну, яку ми заплатили, щоб отримати від СРСР свободу дій у Греції, ми не повинні вагатися перед використанням британських військ для підтримки грецького королівського уряду Папандреу.

Колона американських військових прибуває до міста. Арка на в’їзді прикрашена комуністичною символікою / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Будинок штабу Комуністичної партії Греції / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Демонстрація представників Комуністичної партії Греції / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Коаліційний статус уряду Георгіоса Папандреу-старшого існував недовго. Його члени, пов’язані з ЕАМ-ЕЛАС, пішли у відставку після вимог генерала Скобі про якнайшвидше роззброєння всіх партизанських загонів лівих сил, особливо комуністичних. Виняток допускалося тільки для тих з них, яких британці при необхідності збиралися використовувати у військових операціях на Криті та на Південних Спорадах (архіпелаг Додекадес у південно-східній частині Егейського моря), проти підрозділів вермахту, що ще чинили опір. В результаті в щойно звільненій Греції негайно виникла військово-політична криза: ліві сили для досягнення військово-політичного балансу в країні зажадали роззброєння основних збройних формувань проанглійського уряду Греції — 3-ї Грецької бригади та Священного загону. Георгіос Папандреу-старший відмовився це зробити. Своє рішення він аргументував тим, що це були єдині боєздатні частини грецької армії, які раніше воювали в Північній Африці та Італії.

Вже у грудні 1944 року десантна операція, яка спочатку вважалася гуманітарною, переросла у військові зіткнення з міськими загонами ЕАМ — ЕЛАС. Пізніше цей період отримав назву Декемвріана.

Оскільки британських військ, що спочатку прибули, виявилося недостатньо, було прийнято рішення відкрито використовувати «батальйони безпеки» колишніх грецьких колабораціоністів, які раніше співпрацювали з німецькими окупантами, спільно з армією Сполученого Королівства. У наступні дні до Греції було доставлено ще 6 тисяч британських солдатів, а до кінця грудня в Афінах та навколишніх районах їх кількість сягала 40 тисяч людей. У результаті початку грудня 1944 року у Афінах та інших грецьких містах розгорівся у повноцінний збройний конфлікт між експедиційним корпусом Сполученого Королівства і грецькими повстанцями.

Демонстрація представників Комуністичної партії Греції / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Демонстрація представників Комуністичної партії Греції / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Протягом усього останнього місяця 1944 року тривали бойові зіткнення та невеликі сутички між грецькими комуністами та британцями, які поступово брали ситуацію в країні під свій контроль. Проанглійський «уряд національної єдності», на чолі з Георгіосом Папандреу-старшим, протримався при владі лише до січня 1945 року, але за допомогою своїх кураторів зуміло зробити головне — знекровити та знезбрувати бойові загони комуністичної Народно-визвольної армії ЕАМ — ЕЛАС, ЕЛАС, сил антифашистського Опору у Греції під час Другої світової війни.

Цьому сприяло безліч факторів: роз’єднаність та неузгодженість дій партизанських загонів ЕАМ — ЕЛАС, їхнє погане спорядження, відсутність серйозної зовнішньої підтримки та ідейно-політичні розбіжності всередині керівництва грецьких комуністів.

Можливо, важливу роль тут відіграла двоїста позиція не тільки Йосипа Сталіна, а й Йосипа Броз Тіто.

Тоді майбутній лідер соціалістичної Югославії допомагав комуністичної партії Греції і водночас вважався ключовим союзником як сталінського СРСР, а й Великобританії.

Місцевий мешканець та священик біля Національної бібліотеки / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Американські військові оглядають руїни колон в Афінському некрополі Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Американські військові мотоциклом проїжджають будинок Заппейон в історичному центрі міста.

Фото: приватна колекція Артура Бондаря / Американські військові оглядають руїни колон в Афінському некрополі.

Криваві та драматичні події у Греції викликали хвилю здивування та протестів у Великій Британії, та інших державах антигітлерівської коаліції. Президент США Франклін Делано Рузвельт у ті дні з обуренням звертався до своїх співвітчизників: «Як англійці наважилися зробити це? До чого вони можуть дійти, щоб зберегти своє минуле? Я б нітрохи не здивувався, якби Вінстон [Черчилль] просто заявив, що він підтримує грецьких монархістів! Це личить його характеру. Але вбивати партизанів, використовуючи для цього діла британських солдатів…»

Вінстон Черчілль, прем’єр-міністр Великобританії.

Сталінський Радянський Союз ніяк не реагував на непривабливі дії Великобританії, які фактично стали розправою над недавніми союзниками ще до розгрому головного ворога.

Незважаючи на те, що до того моменту Червона армія після звільнення Болгарії вже вийшла до кордону Греції, вона не робила жодних спроб її перетнути, щоб надати допомогу грецьким комуністам. Історики пояснюють мовчання Сталіна виконанням взятих на СРСР Тегерані і пізніше у Ялті зобов’язань і небажання ставити під удар власні інтереси інших країнах.

Пконя Омоніа (Згоди) Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Площа Омоніа (Злагоди) Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Місцеві жителі вітають колону американських військових / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Місцеві жителі вітають колону американських військових / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Колона американських військових рухається містом / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Колона американських військових рухається містом / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Незабаром протистояння грецьких комуністів із британським експедиційним корпусом перейшло у мляву стадію. 12 лютого 1945 року керівництво ЕАМ – ЕЛАС підписало з офіційним грецьким урядом Варкізьку угоду. Воно передбачало роззброєння ЕАМ-ЕЛАС, відновлення в країні повноцінних політичних свобод, амністію за політичні злочини (але не кримінальні), а також проведення вільних виборів та референдуму про майбутнє Греції.

Однак ця угода так і не була до кінця виконана обома сторонами

Американський фотограф знімає місцевих жителів на центральній площі Синтагму / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Місцевий житель їде на візку, запряженому ослом / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Вид з літака на Афіни, Акрополь та Парфенон / Фото: приватна колекція Артура Бондаря

Основну гуманітарну допомогу Греції після звільнення від німецько-італійської окупації надала організація UNRA (United Nations Relief and Rehabilitation Administration — Адміністрація допомоги та відновлення Об’єднаних Націй), де головним донором виступали США. Після боїв наприкінці 1944 року UNRA ввезла до країни продовольства більш ніж на 170 мільйонів доларів, сільгосптехніки на 45 мільйонів доларів та медикаментів на 7,5 мільйона доларів.

Однак після переможного завершення Другої світової війни та розгрому нацизму на грецькій землі ще довго не міг запанувати світ. З березня 1946 року по жовтень 1949 року країну здригала запекла і кровопролитна громадянська війна між правими та лівими, що закінчилася перемогою прихильників монархії. Громадянська війна забрала життя десятків тисяч греків і ще більше людей (переважно дітей) емігрували, в основному до СРСР та країн соцтабору. Ця війна досі залишається важкою раною і висловлюється кривавою луною в національній пам’яті сучасного грецького суспільства.

Опубліковано Лента.Ру

Детальніше про роль Британії у військовій та післявоєнній історії читайте у серії публікацій:

• Греція: брудний секрет Великої Британії. Частина 1-6
• Чому нацисти залишалися на Криті ще 8 місяців після визволення острова
• Громадянська війна у Греції та роль Британії частина 1-3

Source link