«Їжа зі сміття»: новий рух, фриганство, стає дедалі популярнішим

Хто такі фрігани? Це люди, які «рятують» викинуту їжу – вони їдять її самі і роздають іншим. Фриганізм — це ідеологія максимально обмеженої участі у традиційній економіці та мінімального споживання ресурсів.

Популярний рух особливо поширений у Франції, Німеччині та Норвегії. У деяких країнах Європи фригани об’єднуються: наприклад, у Німеччині, Швейцарії та Австрії вони мають свій портал. До спільноти можуть приєднатися всі охочі, готові поділитися надлишками продуктів або врятувати їжу іншої людини. Відкрито об’єднання і для компаній — ресторанів, супермаркетів, торгових точок, щоб максимально знизити кількість викинутої їжі.

Фріган видобуває їжу, одяг та техніку у сміттєвих баках, не бажаючи жити за принципами суспільства споживання та капіталістичної системи. Англійське слово freegan походить від двох слів: free – “безкоштовний” і vegan – “веган”, тобто “той, хто їсть безкоштовне”. Основна мета фріганів – використовувати мінімальну кількість ресурсів. При цьому вони не намагаються заощадити на купівлі продуктів, а хочуть зменшити кількість викинутих речей та продуктів. Філософія фриганізму: ми живемо у світі достатку, в якому все потрібне для життя можна добути без грошей.

Існує хибна думка, що харчуються фригани зіпсованою їжею, але це абсолютно не так. Магазини та ресторани викидають разючу кількість їжі, ще придатної для вживання — її й «рятують» фрігани. Їх не варто плутати з безпритульними, які змушені шукати їжу. На відміну від бомжів, фрігани обирають безкоштовне добування їжі, а не покупку, з ідеологічних причин. Для них це спосіб протесту проти переживання, а не питання виживання.

Метою фриганізму є боротьба з капіталізмом і життя поза економічною системою. Фрігани прагнуть нічого не купувати та не продавати. З розвитком руху сформувалися його основні ідеологічні засади:

1. Повторне використання та переробка. Фригани борються із надмірним споживанням, тому один із основних принципів — мінімізація відходів. Вони ремонтують пошкоджені речі, а не купують нові, а зі зіпсованих продуктів роблять компост.
2. “Зелене життя”. Деякі учасники руху намагаються повернутися «до витоків» – садять городи та сади на занедбаних ділянках, рибалять та полюють, збирають лікарські трави.
3. Прагнення якомога рідше мати справу з грошима (Результат антикапіталістичних поглядів). Оскільки фрігани добувають їжу безкоштовно і намагаються вийти з економічної системи, вони намагаються максимально скоротити присутність грошей у своєму житті. Це досить складно: гроші можуть знадобитися, наприклад, щоб відвідати лікаря. Тому часто фрігани працюють не повний день – так їм вистачає на потрібне. Усередині спільноти у фріганів поширені бартерні відносини – вони змінюються товарами чи послугами. Частина фріганів стає учасником іншої економіки — «банкінгу часу», система існує паралельно із доларовою. Відповідно до правил, ви працюєте одну годину, щоб натомість отримати годину роботи від іншої людини.
4. Базове декларація про їжу. Таку ідею пропагують не лише фрігани та борці за розумне споживання, а й представники організацій з прав людини.

Деякі фрігани вважають, що кожна людина має і базове право на житло. Замість оренди чи купівлі нерухомості вони практикують сквоттинг — самовільне заселення у незайняті чи занедбані будинки. Для сквотерів важливіше мати житло, ніж дотримуватися закону. Сквоттінг — це окремий від фриганізму громадський рух, але вони близькі за духом, тому часто люди беруть участь в обох, розповідає BB.LV.

Source link