Тривожний «дзвінок» від GSEE: мінімальна зарплата нижча за рівень бідності

В останньому звіті за 2022 рік ΙΝΕ ΓΣΕΕ б’є на сполох із низки питань, включаючи низький рівень мінімальної заробітної плати у Греції, підкреслюючи також, що захист працівників колективними договорами дуже обмежена.

Показовим є той факт, що згідно з директивою Європейської комісії, Греція має збільшити коефіцієнт охоплення колективними договорами на 54,2 процентних пункти, проте реально він не дотягує до 35%. Серед іншого Інститут праці зазначає, що після підвищення мінімальної заробітної плати в країні у 2022 році Греція піднялася на 11 місце з 16-го, на якому вона перебувала у 2021 році. Це позитивний момент, але мінімальна заробітна плата в Греції, як і раніше, нижча за рівень гідного життя. Причина у різкому падінні, пов’язаному зі зростанням цін, тому у 2023 році має відбутися нове та значне підвищення мінімальної заробітної плати.

Він також вказує на те, що захист працівників у Греції колективними трудовими угодами дуже обмежений. Наголошується, що в другому кварталі рівень зайнятості був другим найнижчим. ЄСа участь жінок на ринку праці була на 22,1% нижчою, ніж у середньому по Єврозоні.

У висновках середньострокового звіту за 2022 рік зазначається:

“Незважаючи на продовження енергетичної кризи і уповільнення темпів зростання світового ВВП, грецька економіка виглядає стійкою, зберігаючи високі темпи зростання реального ВВП у першій половині 2022 року в порівнянні з середнім показником по єврозоні (8% і 7,7% у першому і другому кварталах по порівняно з 5,5% та 4,3% у середньому по єврозоні, відповідно) Проте 2023 рік – це рік серйозних проблем та невизначеності для грецької економіки, якій не вистачає сильних ендогенних механізмів для забезпечення стійкості її динаміки.

• Споживання та експорт послуг продовжують залишатися основними факторами, що визначають економічну активність, оскільки у II кварталі 2022 року вони збільшились на 3,4 млрд. євро та 3 млрд. євро відповідно. Загальний обсяг інвестицій у всіх секторах економіки залишається відносно стабільним на низькому рівні (12% від ВВП в 1 та 2 кварталах 2022 року) та значно нижчим від середнього показника по єврозоні (близько 10 процентних пунктів від ВВП).
• Також викликає занепокоєння зростання імпорту продукції. У ІІ кварталі 2022 року на нього припадало 44,4% ВВП порівняно з 34,3% ВВП у тому ж кварталі 2021 року. Це зростання перевищує зростання експорту, внаслідок чого Греція зафіксувала дефіцит торговельного балансу у розмірі 6,6% ВВП у II кварталі 2022 р. Торговий дефіцит, у поєднанні з необхідним коригуванням фіскального балансу, посилює проблему стійкості економічного зростання та крихкості економіки.
• На галузевому рівні найбільший внесок у валову додану вартість виробництва зробив сектор консолідованої торгівлі, транспорту, складування, послуг розміщення та харчування (річне зростання близько 4 млрд євро у II кварталі 2022 року). Обмежене зростання було також зафіксовано в обробній промисловості, але її внесок у обсяг внутрішнього виробництва обмежений (на 5,5 процентних пункти ВВП нижче, ніж у середньому по єврозоні). Внесок професійної, наукової та технічної діяльності був настільки ж незначним. Ці цифри вказують на необхідність виробничої реструктуризації підвищення стійкості зростання нашої країни.
• Фіскальна система грецької економіки справляється з потрясіннями, спричиненими пандемією та інфляційною кризою. Однак, згідно з усіма офіційними оцінками, у 2023 році первинний баланс загального уряду буде профіцитним.
• Відносно велике зростання непрямих податків у період інфляційної кризи зберегло проблему непрогресивності податкової системи країни. У першій половині 2022 року Греція посідала третє місце серед держав-членів єврозони за співвідношенням непрямих та прямих податків, поступаючись Латвії та Португалії.
• Зростання інфляції, мабуть, сприяло поліпшенню фінансового стану уряду, позитивно вплинув динаміку співвідношення відсоткових платежів уряду та його загальних доходів від прямих податків, непрямих податків та соціальних внесків. Зокрема, у період з 3 кварталу 2021 року до 2 кварталу 2022 року цей показник у нашій країні склав 5,6%, знизившись на 2 процентні пункти порівняно з допандемічним періодом. У той самий час інфляція сприяла, зокрема, уповільнення зростання коефіцієнта державного боргу. За даними Європейської комісії, у 2022 році борг органів державного управління у відсотках від ВВП становитиме 171,1% (зниження на 23,4 відсоткових пункти порівняно з попереднім роком), а у 2023 році – 161,9%.
• Однак, незважаючи на це покращення, очікується, що фінансове становище органів державного управління залишиться відносно нестійким, враховуючи, зокрема, погіршення купівельної спроможності населення, зростання відсоткових ставок у зв’язку з посиленням монетарної політики на міжнародному рівні та геополітичну нестабільність. За оцінками, коефіцієнт платоспроможності уряду залишиться ультра-понціанським у 2022 році, що вплине на потреби у фінансуванні та обсяг державного боргу. Нарешті, згідно з прогнозами Європейської комісії, фінансове становище генерального уряду залишиться нестійким у 2023-2024 роках, а коефіцієнт платоспроможності перебуватиме у статусі Понці.
• На цьому фоні фіскальне управління інфляційною кризою необхідно здійснювати обачно, віддаючи пріоритет заходам, які підтримують наявні доходи найбільш уразливих соціальних груп, посилюють потоки ліквідності в економіці та мають високий експансіоністський ефект з точки зору доходів та якісної зайнятості. Такий складний вибір є одночасно викликом і необхідністю для забезпечення платоспроможності країни в середньо- та довгостроковій перспективі, особливо в умовах зовнішнього середовища економіки, що погіршується.
• У першій половині 2022 року рівень зайнятості та рівень безробіття продемонстрували значне покращення порівняно з 2021 роком. У другому кварталі рівень зайнятості становив 60,5%, а рівень безробіття – 12,2%. Ринок праці вже оговтався від шоку, спричиненого пандемічною кризою, і, схоже, поки що не зазнає негативного впливу нинішньої енергетичної кризи та інфляційного сплеску. Проте його структурні проблеми залишаються.
• Найбільше зростання зайнятості спостерігається у сфері послуг розміщення та харчування, за якою слідує торгівля. По суті, приватний сектор створює робочі місця у секторах із низькою доданою вартістю, низькою продуктивністю та низькою заробітною платою. Зайнятість у третинному секторі економіки відновилася до рівня 2008 року, тоді як зайнятість у вторинному секторі залишається на 38% нижчою, ніж у 2008 році. У 2 кварталі 2021 року та 1 кварталі 2022 року спостерігалося значне зростання напівзайнятості, яке було згорнуто у 2 кварталі 2022 року. 50% напівзайнятих хотіли б працювати на повний робочий день, але не змогли знайти роботу на повний робочий день. Основна частина неповної зайнятості припадає на вік 30-44 роки, за яким йдуть 45-64 роки.

З повним текстом звіту можна ознайомитись за “>посилання (Грецькою мовою).

Source link