Психічне здоров’я: як уникнути гіршого

Експерти стверджують, що відсутність душевного болю не є добробутом. За представленими даними, кожна восьма людина у світі живе із проблемою психічного здоров’я. Це 13% населення, тобто. 970 млн, з них 52,4% жінки та 47,6% чоловіка. 71% людей із психозом не отримують необхідних медичних послуг.

Депресія та тривога разом торкаються близько 60% населення і на 50% частіше зустрічаються у жінок. Але тепер після пандемії експерти очікують зростання цих двох психічних розладів ще на 25%. Незважаючи на це, із загальних витрат на охорону здоров’я лише 2% посідають послуги з охорони психічного здоров’я. У Європі лише третина країн (34%) мають ефективну політику в галузі психічного здоров’я, і ​​лише 60% зосереджено на профілактичних програмах, при цьому, за оцінками, кожен четвертий пацієнт із серйозними психічними розладами, такими як психоз, не охоплений належним чином. Ці дані також вимагають ухвалення рішень на центральному рівні, тому що тільки так ми почнемо діяти ефективніше.

На цьому наголосив голова офісу якості охорони здоров’я Всесвітньої організації охорони здоров’я в Афінах д-р Жоао Бреда, виступаючи на 1-му Міжнародному форумі психічного благополуччя (1ο Διεθνές Φόρουμ Wellbeing), що відбувся в Zappeio Megaro. Пан Бреда згадав про альянс ВООЗ з 53 країнами Європейського регіону організації, а також низку організацій та інших органів з охорони психічного здоров’я. У ньому беруть участь вчені та громадянське суспільство з метою розвитку послуг з питань психічного здоров’я у системі охорони здоров’я, а також для зміцнення психічного здоров’я протягом усього життя. У цьому контексті заохочується співробітництво на рівні керівництва, перетворення служб охорони психічного здоров’я, розробка програм для екстрених випадків, а також зміцнення психічного здоров’я дітей, підлітків та молоді, а також людей похилого віку (для профілактики деменції).

Мер Тріккеон Дімітріс Папастергіу, виступаючи на конференції, згадав про створення “стабільних міст”, які не “порушуватимуть психічної рівноваги”. Пан Папастергіу зауважив, що в період самоізоляції стало очевидним, що зменшилася кількість забруднюючих речовин, не було руху і шуму, а в Афінах можна було чути спів птахів. Громадяни наново відкрили для себе людські стосунки, нарешті отримавши багато вільного часу на роздуми про те, що цінно, а що ні. Говорячи про знайомство афінян із… автомобільним гудком, він говорив про міста, громадяни яких можуть безпечно пересуватися та ходити, будучи при цьому “екологічно чистими”.

Національний координатор з реалізації Європейської угоди щодо клімату Дінос Мачейрас послався на прогнози на 2040 рік, коли з 55% населення, яке проживає нині у містах, досягне 80-90%, і це означає подвоєння населення. А отже – ускладнення проблеми психічної рівноваги.

У програмі Varcities, яка передбачає зміцнення здоров’я та благополуччя у містах, була згадана професором інженерії навколишнього середовища Технічного університету Криту Денієм Колокоцем. Дослідник розповів про “цілісний підхід до створення міст майбутнього, жителі яких постійно будуть перебувати в “дружній атмосфері” і не втрачати душевної рівноваги”. У рамках програми розробляються показники якості, які враховують екологію, технології, соціальні та культурні чинники.

Зі свого боку професор планування та охорони здоров’я Університету Вірджинії Дженні Роу згадала про міське планування на користь здоров’я та благополуччя, поставивши психічне здоров’я до центру глобальних стратегій розвитку. Пані Роу представила моделі міст, в яких є багато зелених насаджень, можливості для пробіжки (що значно знижує стрес та просуває механізми, які допомагають нашому імунітету, нашому настрою та нашому загальному психічному та фізичному здоров’ю). У “місті майбутнього” громадяни повинні мати доступ до водойм.

Тасос Сталікас, професор психології та президент факультету психології Університету Пантейон та президент Грецького товариства позитивної психології, акцентував увагу на функціональності, посилаючись на висновки конференції Пан Сталікас підкреслив, що відсутність душевного болю після лікування психозу, біполярного розладу, тривоги та стресу не є щастям. Навпаки, добробут та нормально функціонуюча система психічного здоров’я існує. Ось про що треба подбати. В умовах пандемії ми виявили, що психічне здоров’я, можливо, навіть важливіше за фізичне. Він також зазначив, що людський мозок не працює один на 100%, і практично всім “потрібна компанія”, колектив, життя в співтоваристві.

Робота важлива, тому що вона займає майже дві третини нашого часу, А в неробочий час важлива безпека, тому що загроза чи страх знижують продуктивність праці. Відповідно, співробітники повинні любити те, що вони роблять. В іншому випадку через 5 років роботи у них спостерігається професійне вигоряння, особливо у продуктивному тілі, віком 30-45 років.

Вказавши на те, що мистецтво запобігає та виліковує психічні захворюванняа також на те, що ми є найбільш залежними від психотропних препаратів у Європіпан Сталікас запропонував створити Національну обсерваторію психічного здоров’я в Університеті Пантейон.

Source link