Найближчими тижнями жертви зґвалтування російськими солдатами в Україні отримають перші виплати (відео)

Перші репараційні виплати отримають особи, які пережили зґвалтування під час війни з боку російських солдатів.

Олена Зеленська, перша леді України, назвала це рішення «важливим кроком на шляху відновлення справедливості». Цього року виявлено майже 500 українців, які пережили сексуальне насильство в умовах конфлікту. Усі вони отримають тимчасову компенсацію, включаючи фінансову, медичну та психологічну підтримку. Зеленська заявила, цитує The Guardian:

«Компенсації жертвам грубих порушень прав людини, зокрема жертвам сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом, — це не лише економічна підтримка. Це важливий крок на шляху відновлення справедливості. І ця справедливість потрібна не лише Україні. Правосуддя для українських жертв насильства тепер є дзеркалом світу».

Це стане першим випадком, за даними Глобального фонду тих, хто вижив, спільно з Україною керуючого проектом, коли ті, хто залишився живими, отримають репарації під час активного конфлікту. У проекті використовуються кошти урядів країн-донорів. Директор фонду Естер Дінгеманс каже:

«Реабілітація та компенсація — це елемент репарацій, але те, що ті, хто вижив, вважають дуже важливим, — це визнання».

Фонд засновано у 2019 році лауреатами Нобелівської премії миру доктором Денисом Муквеге та Надею Мурад. Він призначений для допомоги тим, хто пережив сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом, які отримують доступ до відшкодування збитків. Дінгеманс пояснює:

«Схема відшкодування є підтвердженням того, що те, що сталося з ними, офіційно визнано. Це також посилає сигнал ширшій спільноті».

На сьогоднішній день загальна кількість українців, які постраждали від сексуального насильства з боку російських сил, невідома – більшість тих, хто вижив, не повідомляє про злочини. За оцінками фонду їх кількість обчислюється тисячами. Праміла Паттен, спеціальний представник ООН із сексуального насильства в умовах конфлікту, звинуватила Росію у використанні згвалтування як «військову стратегію», пославшись на випадки, коли солдати «озброювалися віагрою».

Людмила Гусейнова – одна з восьми українських цивільних осіб, звільнених у рамках першого обміну з Росією полоненими, що складається виключно з жінок, у жовтні 2022 року. Вона провела три роки у в'язниці сепаратистських сил у східній Донецькій області. Жінка каже:

«Я вільна вже більше року і досі не можу спати ночами. Я прокидаюся з відчуттям того, як огидно, що вони до мене торкалися. На жаль, як і раніше, багато звинувачень жертв, особливо в невеликих сільських громадах. Коли мене звільнили, ми навіть не мали розуміння, що таке сексуальне насильство в умовах конфлікту».

Коли 2014 року сепаратистські сили окупували її рідне місто Новоазовськ на Донеччині, Гусейнова почала допомагати дітям-сиротам на передовій, збираючи пожертвування з усієї України. Але книги українською мовою, які вона давала дітям, призвели до її затримання:

«Три роки та 13 днів мене тримали у переповненій клітці. Я не бачив неба, і повітря було просякнуте сигаретним димом. Коли мене звільнили, мені довелося заново вчитися користуватися ногами і дихати на всі груди».

Після звільнення її доправили до військового шпиталю в Дніпрі, але персонал там не зміг належним чином впоратися з постраждалими від сексуальних тортур. Гусейнова каже:

«Лікарня була переповнена та недоукомплектована кадрами. Я ні в чому не звинувачую тамтешніх лікарів, але вони не були готові мати справу з такими, як я. Вони не знали, як підійти до мене або поговорити, що в довгостроковій перспективі завдало ще більшої психологічної шкоди».

Власний досвід спонукав Гусейнову працювати з Глобальним фондом тих, хто вижив, і стати захисником інтересів тих, хто вижив, та інших жінок, які все ще перебувають у в'язниці. Вона сподівається, що жертви сексуального насильства тепер будуть оточені підтримкою та розумінням, до яких вона не мала доступу:

«Ті, хто вижив, виходять з-під варти ні з чим. Вони не мають одягу, немає вдома, немає суспільства. Часто все їхнє майно залишається на окупованих територіях, і вони не можуть знайти роботу, оскільки всі документи знаходяться вдома. Компенсації можуть допомогти, але вони мають включати комплексну підтримку фізичного та психічного здоров'я. Жінкам необхідно мати доступ до психолога – не кілька сеансів, а стільки, скільки їм потрібно. Травма сексуального насильства не минає».

Гусейнова заявила, що продовжує підтримувати контакти з іншими донецькими жінками, які перебували під вартою протягом багатьох років:

«Я щосили намагаюся відправляти їм якісь посилки. Жодна гуманітарна місія там не працює. Гуманітарну допомогу туди не надсилають. Під час менструації ці жінки використовують набивання зі старого матраца».

Дінгеманс зазначила, що українське громадянське суспільство та уряд ефективно впоралися зі стигмою навколо тих, хто вижив, вказавши на активну підтримку Зеленської з цього питання і на нові закони, які проходять через парламент. Після ухвалення закони визначатимуть сексуальне насильство, пов'язане з конфліктом, як окремий злочин та створюватимуть національний реєстр для реєстрації випадків.

Чоловіча частина населення, у тому числі хлопчики, також входять до ймовірних жертв згвалтування з боку російських солдатів в Україні – за кілька місяців після вторгнення розслідувано десятки випадків сексуального насильства. Представник Global Survivors Fund в Україні Федір Дюнебабін сказав:

«З інших контекстів ми знаємо, що чоловіки, котрі пережили сексуальне насильство в умовах конфлікту, рідко звертаються за допомогою, але, що дивно, в Україні цього не сталося. Багато чоловіків, що вижили, виходять вперед, щоб боротися за свої права і справедливість».

Дінгеманс сподівається, що інші країни звернуть увагу на те, що робить український уряд, і міжнародна спільнота «зможе підтримати тих, хто вижив в інших конфліктах так, як вони підтримують тих, хто вижив в Україні, чого ми зараз не спостерігаємо».

Інформацію та підтримку для всіх, хто постраждав від згвалтування чи сексуального насильства, можна отримати у таких організаціях:

У Великобританії Rape Crisis пропонує підтримку за телефоном 0808 500 2222 в Англії та Уельсі, 0808 801 0302 у Шотландії або 0800 0246 991 у Північній Ірландії.

У США Rainn пропонує підтримку за телефоном 800-656-4673.

В Австралії підтримку можна отримати за телефоном 1800Respect (1800737732).

Інші міжнародні лінії допомоги можна знайти за адресою ibiblio.org/rcip/internl.html.

https://www.youtube.com/watch?v=qwOBMrevdg8

Source link