22(28) вересня 480 р. до н. відбулася битва при Саламіні

Двадцять другого, за іншими даними 29 вересня 480р. до н.е. сталася Саламінська морська битва — найважливіша у греко-перських війнах, та й у всій грецькій історії. Бо перемога греків створила передумови процвітання як Греції, і всієї Європи. Просування персів до Європи було зупинено.

Боротьба греків проти персів стала доленосною віхою європейської історії. Зазнай греків поразки, зупинити нашестя перських військ на Європу було б вже неможливо, і європейський континент став би частиною Перської імперії, і називався б сьогодні Західною Азією.

Ця битва відбулася між грецьким та перським флотами поблизу острова Саламін у Саронічній затоці Егейського моря, неподалік Афін. Для греків єдиною можливістю рішучої морської перемоги була битва у вузькому просторі, де чисельна перевага ворога нівелювалася.

Однак спочатку серед еллінів виникли серйозні розбіжності. Більшість воєначальників пропонували залишити Саламін і направити всі сили на захист корінфського перешийка. Афінський стратег Фемістокл вказував на те, що тільки в умовах вузьких проток греки можуть перемогти переважаючий як за кількістю суден, так і якістю підготовки моряків флот персів.

Згідно з Геродотом, перський флот налічував близько 1200 військових кораблів (інші джерела оцінюють чисельність персів у 600 – 800 кораблів), у греків же була 371 трірема. На світанку 28 або 29 вересня 480 до н.е. два флоти стояли віч-на-віч, готові до морської битви.

Бачачи неможливість вплинути рішення інших воєначальників, Фемістокл зважився на хитрість. Відіславши до перського царя Ксеркс свого довіреного гінця, він наказав передати йому, що греки збираються втекти, і якщо цар хоче знищити грецький флот, то йому слід негайно почати бій.

Вранці 28 вересня перський флот почав наступ. Після короткої мови Фемістокла грецькі кораблі вийшли в море.

На світанку 28 або 29 вересня 480 до н.е. два флоти стояли віч-на-віч, готові до морської битви. Ксеркс, впевнений у своїй перемозі, сів на золотий трон на горі Егалео, щоб насолодитись видовищем.

У трагедії «Перси» учасник бою Есхіл передає пеан (гімн), з яким греки вступили у бій:

Спереди, сини Еллади!

Рятуйте батьківщину, рятуйте дружин,

Дітей своїх, богів батьківських храми,

Гробниці предків: бій тепер іде за все.

Після того, як перський флот увійшов у вузькі протоки, його лад порушився. Елліни почали удавано відступати, після чого повернули і атакували ще більш порушений лад ворога. Про загальну плутанину свідчить як учасник бою Есхіл у трагедії «Перси», так і Геродот.

Бій тривав весь день, поки ввечері море не заповнилося уламками кораблів та тілами перських моряків. Завдяки чудовій тактиці та стратегії греків, перси зазнали поразки. Маленькі та маневрені грецькі кораблі з легкістю таранили і підпалювали один за одним незграбні величезні перські судна. Згідно з Діодором Сицилійським, а також працею німецького адмірала Альфреда Штенцеля «Історія воєн на морі», перси втратили понад 200 кораблів, у той час як греки всього 40.

Перси зазнали нищівної поразки. У ході битви загинув брат Ксеркса Аріабігн. Про величину втрат свідчить те, що наступного після бою рік перси, згідно з Геродотом, мали вже не 1200, а 300 кораблів. Детального опису перебігу цієї битви немає. Хіба що давня поема “Перси” дійшла до нас…

І тут уже один на одного кораблі пішли.
Спочатку вдавалося персам стримувати
Натиск. Коли ж у вузькому місці безліч
Судів зібралося, нікому ніхто допомогти
Не міг, і дзьоби спрямовували мідні
Свої ж у своїх, весла і веслярів круша.
А греки кораблями, як задумали,
Нас оточили. Моря видно не було
Через уламки, через перекинуті
Судів і бездиханих тіл, і трупами
Покриті були мілини і берег суцільно.
Знайти порятунок у втечі безладному
Весь уцілілий варварський намагався флот.
Але греки персів, мов рибалки тунців,
Хто чим попало, дошками, уламками
Судів та весел били. Крики жаху
І крики оголошували далечінь солону,
Поки око ночі не приховало нас…

Під час морської баталії Аристид, із загоном обраних афінських гоплітів, висадився на острів Псіталея і знищив перський гарнізон, що розташований на ньому.

Ксеркс після ганебної поразки сховався із залишками свого флоту в Геллеспонті. При цьому, згідно з Геродотом, він злякався, що грецькі кораблі попливуть до Геллеспонта і перегородять шлях назад.

Згідно з Плутархом, після битви між грецькими воєначальниками відбулася рада. Фемістокл запропонував зруйнувати мости у Геллеспонті, щоб «захопити Азію в Європі». Арістид опонував йому: “Тепер ми воювали з варваром, відданим насолоді. А якщо ми запрім його в Елладі і людину, яка має під своєю владою такі сили, страхом доведемо до останньої крайності, то вже він не буде більше сидіти під золотим балдахіном і спокійно дивитися на битву, а піде на все сам… Перед лицем небезпеки братиме участь у всіх діях, виправить недогляди і вживе кращих заходів для порятунку всього загалом. побудувати ще другий та скоріше викинути цього молодця з Європи”.

Тут слід зазначити, що в Греції ще залишався його полководець Мардоній із 300 000 армією.

Фемістокл погодився з Арістідом і для того, щоб скоріше вигнати Ксеркса з Греції, зробив чергову хитрість. Він відправив до царя шпигуна з повідомленням про те, що греки хочуть зруйнувати мости. Переляканий Ксеркс почав швидко відступати. Для виду він наказав було почати будувати понтонний міст до Саламіну, який греки практично відразу і без зусиль зруйнували. Крім міркування страху бути відрізаним від Азії, сучасні історики вказують ще один мотив, який вимагав негайного відбуття царя себе батьківщину. Звістка про велику поразку перського флоту могла легко викликати хвилювання всередині перської держави. У разі відсутності царя це могло стати причиною великих повстань народів, підкорених імперією Ахеменідів.

Битва при Саламін стала переломною подією греко-перських воєн. З втечею Ксеркса та частини перського війська з території Греції було запобігло безпосередній загрозі завоювання Еллади. Було завдано удару по престижу та моральному стану війська імперії Ахеменідів (не кажучи вже про матеріальні втрати).

(За матеріалами Вікіпедії та ін. джерел.).

Source link