Вчора виповнилося 10 років від дня початку війни в Україні (відео)

Десять років тому, 12 квітня 2014 року, екс-полковник ФСБ Стрєлков захопив український Слов'янськ, а 14 квітня на Донбасі було оголошено антитерористичну операцію.

Але перед цим була спочатку анексія Криму, потім “російська весна” та створення 7 квітня “ДНР” – Донецької народної республіки. І хоча зброя вже застосовувалась, але бойових дій до Слов'янська не було.

Як згадують учасники подій десятирічної давності, рейд Гіркіна-Стрєлкова був взаємопов'язаний із проголошенням “ДНР”, будучи частиною загального плану організації “повстання” на сході України, а процес курирував російський “православний олігарх” Костянтин Малофєєв, розповідає видання “Країна”.

Крим 2014 року, “російська весна”:

https://www.youtube.com/watch?v=PhCSN9sh4Qo

Експерти відзначають, що події з різницею в 10 років відбувалися за аналогічним сценарієм: як і тоді на Донбасі, так і в лютому 2022 року російська авантюра не передбачала ні тверезої оцінки власних сил, ні зрозумілого активного опору України. Втім, фактор несподіванки зіграв свою роль, даруючи успіх.

У квітні-травні 2014 року ЛДНР змогли встановити контроль над найбільшими містами Донбасу. Як і 2022 року, на початку вторгнення, росіяни змогли захопити значні території. Однак у травні 2014 року опір українських військ посилився, все йшло до повноцінної війни. Зрозуміло сепаратистські формування не змогли б вистояти проти ЗСУ, а РФ втручатися силами російської армії безпосередньо готові були.

У червні 2014 року було укладено перемир'я. Порошенко вперше зустрівся з Путіним у “Нормандському форматі”, розпочалися переговори про якусь форму автономії для Донбасу. Тоді обговорювалися угоди на кшталт пізніше ув'язнених мінських. Але Порошенко вирішив піти іншим шляхом – відкинути компроміс і з 1 липня розпочати масштабний наступ із метою повного розгрому “ЛДНР”.

Аналогічно у березні 2022 року в Кремлі побачили, що їхній план не спрацював і вирішили оперативно вийти з війни, запропонувавши Україні мир за “стамбульськими угодами”. Президент України Володимир Зеленський від пропозиції відмовився з розрахунком на повний військовий розгром РФ. США та Британія його підтримали.

У липні 2014 року ЗСУ досягли значних успіхів, звільнивши великі території. Однак Порошенко недооцінив готовність РФ, хай навіть обмежено, втрутитися у війну. В результаті у першій половині серпня український наступ, за винятком деяких ділянок, було зупинено. Спочатку ЗСУ зазнали поразки у прикордонній битві (Ізварінський котел), а після введення “обмеженого контингенту” російських військ – в Іловайську. Після цього Петро Порошенко погодився підписати Мінські угоди.

Восени 2022 року ЗСУ досягли великих успіхів у Херсонській та Харківській областях. Влітку 2023 року українська армія пішла у наступ на півдні України з метою перерізати сухопутний коридор до Криму. Але наступ “захлинувся”, а потім ЗСУ самі були змушені відступати, втративши Авдіївку.

Можна продовжувати аналогію, порівнюючи ситуацію 2014 та 2024 років, намагаючись передбачити результат. Але варто мати на увазі: обстановка все ж таки дуже різна – і за масштабом військових дій, і за ступенем залучення провідних світових сил. Тому і підсумковий сценарій передбачити дуже складно.

Source link