Закон про мобілізацію прийнято: основні зміни (відео)

Вчора, 12 квітня, Верховна рада ухвалила закон про мобілізацію. Протягом кількох місяців він був предметом дискусій та запеклих суперечок в українському політичному середовищі та у суспільстві. З документа виключено положення про демобілізацію бійців, що вже воюють, – буде прийнято окремий закон.

Тепер документ має підписати президент України Володимир Зеленський, і через місяць після цього він набуде чинності. Основним завданням прийнятого закону проголошувалося посилення мобілізаційних процесів, пише ВПС, проте серед спостерігачів немає однозначної думки – чи здатний він упоратися з нею.

У будь-якому разі закон формально посилює правила військового обліку, посилює санкції проти «уклоністів» та конкретизує положення про відстрочку від мобілізації. Шквал обурення в соцмережах викликав виключення із законопроекту положень про демобілізацію бійців Сил оборони України, що вже воюють, а також обов'язковості ротацій військових на передовій. Які ж основні зміни?

Відсутність норми про демобілізацію

Головна зміна – виключення норм конкретних термінів демобілізації військовослужбовців, зокрема щодо тих, хто захищає Україну з перших днів повномасштабного російського вторгнення. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський звернувся до парламенту з проханням про виключення із законопроекту положення про демобілізацію. Він запропонував розглянути питання звільнення з військової служби окремим законопроектом.

Рішення профільного комітету розкритикували депутати з опозиційних фракцій і відмовилися голосувати за законопроект у такому вигляді. “Партія “Європейська солідарність” вважає, що мобілізація не може будуватися лише на примусі. Право на звільнення – це важливий мотиваційний фактор. Слуги зі своїми сателітами просто плюнули в обличчя військовим та їхнім родинам”, – написала у своєму Telegram-каналі співголова парламентської фракції. “Європейська солідарність” Ірина Геращенко, цитує DW.

Доцент Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченко Ігор Рейтерович вважає, що українська влада відмовилася від розгляду норми про демобілізацію, оскільки хотіла якнайшвидше проголосувати за законопроект про посилення мобілізації перед голосуванням у Конгресі США про виділення допомоги Україні:

“Звичайно, ніхто не почне кидати зброю та повертатися з фронту додому. Ні, таке малоймовірно, і такого точно не буде. Але з погляду мотивації, звичайно, проблеми є. У військових, які воюють на передовій, вона точно впаде. Нестача ця мотивації буде і у мобілізованих. І Верховній раді доведеться вирішувати це окремими законами, оскільки невдоволення буде”.

Хто підлягає мобілізації

Громадяни України віком від 25 до 60 років підлягають мобілізації. Електронні повістки не надсилатимуться, їх, як і раніше, вручатимуть лише у паперовому вигляді. Той, хто отримав повістку, повинен з'явитися в територіальний центр комплектування у встановлений порядком денним строк. Поважна причина нез'явлення: стихійне лихо, хвороба, смерть близького родича. Кабінет Міністрів протягом двох місяців після опублікування закону має забезпечити створення та функціонування електронного кабінету військовозобов'язаного.

Військово-обліковий документ завжди має бути при собі

Під час проведення мобілізації чоловіка вищезазначеного віку зобов'язані постійно носити з собою військово-обліковий документ та пред'являти його на вимогу представника ТЦК або поліцейського. Необхідно показувати його і прикордоннику, якщо він вимагатиме цього на пункті пропуску через державний кордон або у прикордонній смузі. Після опублікування закону всі військовозобов'язані будуть мати 60 днів для уточнення актуальної адреси, контактної інформації та інших військово-облікових даних.

Для мешканців за кордоном

Тим, хто перебуває за кордоном, потрібно стати на військовий облік в Україні. Як саме це зробити, визначатиме Кабінет міністрів. Отримати консульські послуги у закордонних дипустановах України військовозобов'язані у віці від 18 до 60 років зможуть лише в тому випадку, якщо вони поновили свої військово-облікові дані. Паспорт та закордонний паспорт військовозобов'язані також зможуть оформити лише якщо матимуть при собі військово-облікові документи.

Обов'язкова мобілізація жінок не передбачена

Жінки зобов'язані стати на військовий облік, якщо здобули медичну або фармацевтичну освіту, а також придатні до служби за станом здоров'я та віком. Жінки, професія яких споріднена з військово-обліковою спеціальністю, можуть стати на військовий облік за бажанням.

Базова замість термінової

Замість термінової військової служби запроваджується базова, яку проходять громадяни від 18 до 25 років. Вони можуть самостійно вибрати період проходження служби до того, як їм виповниться 24 роки. Базова військова служба у військовий період триватиме до 3 місяціву тому числі щонайменше 1 місяці – базова загальновійськова підготовка і до 2 місяців – професійна. У мирний час базова служба триватиме до 5 місяців: 3 місяці буде відведено загальновійськовій підготовці та 2 місяці професійній.

Покарання для уклоністів

Ухвалений закон передбачає положення про покарання тих, хто ухиляється від мобілізації. Їх обмежуватимуть, наприклад, у праві користування власним транспортним засобом. Також ухилистам загрожують штрафи. Серед обмежень і тимчасова заборона виїзду з України.

Source link