В українську армію за… оголошення

Коли традиційна мобілізація “пробуксовує”, креативні методи можуть виявитися досить успішними. Що і відбувається зараз в Україні, і, можливо, зацікавить українських чоловіків, які перебувають за кордоном.

Як вибрати вакансію

В армію тепер можна потрапити не лише за порядком порядком, але й… за оголошенням. І, як показали перші результати, охочих досить багато. У чому полягає креатив? Тисячі українців тепер мають змогу обрати місце служби, посаду та навіть майбутнього командира. При цьому чекати на порядок денний зовсім не потрібно. Це рекрутинг, розповідає ВПС.

«Я вибрав найкращу вакансію», – каже 25-річний програміст Антон. Він вирішив приєднатися до ЗСУ минулої осені. Серед оприлюднених у мережі вакансій вибрав десяток, пройшло кілька співбесід, у ході яких отримав пропозиції. А потім вибрав найкраще для себе – у сфері зв’язку – і уклав контракт. Антон каже:

«Зі всіх вакансій, де мене затвердили, я вибрав ту, яка максимально відповідала моїм навичкам, і де була перспектива розвитку. Я задоволений, у мене виходить жити з людьми, виконувати обов’язки. І, звичайно, є відчуття, що я вношу свій внесок у перемогу. Це надихає”.

Вони готуються завчасно

Добровольці, які обирають рекрутинг, не простоюють у чергах перед територіальними центрами комплектування, як це було на початку вторгнення. Але вони заздалегідь готуються до вступу до армії: проходять фізпідготовку, теоретично знайомляться зі зброєю, вивчають підрозділи, підбирають вакансії відповідно до своїх інтересів чи громадянської професії.

Тільки за останній рік, за даними Міністерства оборони та платформ для пошуку роботи, що співпрацюють з ЗСУ, кількість зацікавлених такою мобілізацією склала десятки тисяч. Це, звичайно, не 300-500 тисяч, заявлених президентом, але тренд промовистий. Тож Міноборони вже демонстративно взяло нову форму рекрутингу під свою опіку.

Ще один приклад – у мирний час киянин Всеволод працював у креативному агентстві. Він вигадував рекламні ролики та назви для нових товарів. Влітку 2022 року, коли стало зрозуміло, що швидкої перемоги не буде, він уперше замислився над тим, щоб добровільно піти до армії. Він згадує:

«Записався до спортзалу, читав різні профільні мілітарі-ком’юніті про виживання, характеристики зброї, тактику ведення бою. Щоб, якби за мною прийшов „військком“, хоч щось знати теоретично».

Тут варто зауважити, що для потенційних рекрутів є своєрідний “бонус за свідомість” можливість передумати. Всеволод згадує, що у листопаді 2022 року він фактично пройшов конкурс на потрібну посаду, але в останній момент відчув, що не готовий.

“Я чесно сказав, що мені страшно, хоча тоді це була артилерійська бригада, а зараз я служу в мотопіхотній”.

Але з другої спроби — у вересні 2023 року — чоловік таки приєднався до лав ЗСУ. Він безпосередньо звернувся до підрозділу, де служив його товариш і про якого знав «з перших рук». Наразі обіймає посаду у прес-службі, займається зйомкою та монтажем відео, допомагає спілкуватися з іноземними журналістами та волонтерами, оскільки володіє англійською. Він говорить:

«Війна нікуди не поділася, це дуже серйозно, і може настати момент, коли не знайдеться місця, аби служити за фахом. Я взяв до рук свою долю, зокрема військову долю, і вдячний, що роблю те, що вмію».

Однією з ключових проблем при традиційній мобілізації через ТЦК є відсутність персонального підходу, коли людей «розкидають» за посадами та підрозділами без урахування їх спеціальності. Тому навіть дефіцитних для армії юристів, фінансистів та лікарів можуть використати не за призначенням. А якщо вже новобранець потрапив на посаду не за профілем, згодом перевестися дуже складно. Про паперову тяганину з перекладів до армії складають легенди, жартують бійці.

ВПС відомі випадки, коли військовослужбовці, які мали законні підстави для звільнення, щоб перевестися на більш відповідну посаду до іншого підрозділу, звільнялися та знову мобілізувалися вже на нове місце. Такою складною і тривалою є процедура перекладу.

Добровольці по-новому

Можливість мобілізуватися безпосередньо на певну посаду з’явилася невдовзі після російського вторгнення, як приватна ініціатива окремих підрозділів та онлайн-платформ з пошуку роботи, які взялися розміщувати військові вакансії. Ознайомившись із ними, можна одразу подати заяву на зацікавлену.

Якщо резюме зацікавив підрозділ, рекрут проходить співбесіду чи випробувальні процедури, залежно від специфіки, а потім може приєднатися до підрозділу або продовжити пошуки, якщо відчув, що це місце не підходить. Вступити на службу можна чи мобілізувавшись — для цього командир виписує відношення, з яким новобранець іде до ТЦК або підписав контракт. Після ТЦК доведеться пройти військово-лікарську комісію та підготовку у навчальному центрі, а вже після цього розпочинати службу.

Наскільки успішний рекрутинг

За кілька місяців стало зрозуміло, що подібна форма мобілізації має потенціал. У січні 2024 року Міноборони повідомило, що за останні кілька місяців на такі онлайн-вакансії від сервісів Work.ua, Lobby X, Robota.ua та «OLX Робота» відгукнулися понад 46 тисяч потенційних рекрутів. Владислав Грезєв, засновник СЕО платформи Lobby X, яка першою запустила новий формат рекрутингу, каже:

«Кожен тиждень ми маємо новий рекорд щодо кількості відгуків від добровольців. Щомісяця рекорд за кількістю розміщених вакансій. Динаміка летить вгору. Це ефективно, результативно та популярно».

За його словами, за останній рік кількість відгуків на військові вакансії тільки на Lobby X зросла майже в 10 разів — із 1400 у грудні 2022 року до 10,6 тисячі у грудні 2023-го. Зростає і кількість підрозділів, які шукають людей через такі платформи, та кількість вакансій, які вони розміщують. За останні шість місяців кількість вакансій на Lobby X зросла зі 150 до майже 700 у січні цього року.

Він уточнює, що одна вакансія не дорівнює одній посаді, якщо не йдеться про нішеві сфери, пов’язані з програмуванням, роботою прес-служби тощо. Якщо ж йдеться про бойові посади, медичні чи піхоту, по одній вакансії можуть бути десятки посад. Найбільш популярні серед претендентів штабні вакансії, сфера ІТ, БПЛА, прес-служби, нішові спеціальності, на кшталт кухарів, вибухотехніків, водолазів. Наступні за популярністю – медицина, розвідка на землі, транспорт, зв’язок та піхота. Не всі військові підрозділи відкриті до таких експериментів, але ті, хто пробують, загалом задоволені.

3-я окрема штурмова бригада

3-я штурмова – один із найперших і найуспішніших прикладів самостійного набору кадрів. Окрім вакансій на зовнішніх майданчиках, бригада має власну рекламу, активний сайт та соцмережі, а також кілька рекрутингових центрів. Бажаючі можуть вибрати вакансію на сайті, заповнити заявку, пройти співбесіду або отримати консультацію у рекрутинговому центрі та скласти фізичний тест.

Після цього, якщо людина не має сумнівів, вона може відразу отримати ставлення на обрану посаду і розпочинати процедуру мобілізації або підписання контракту. Але можна все зважити. Для цього в бригаді є можливість тестового тижня та тестового тижня штурмовика. Керівник Київського центру рекрутингу 3-ї штурмової Данило Коваль розповідає:

«Людина тиждень тренується, отримує навантаження та відчуває себе. І потім за бажанням переходить у загальну групу. У нас 70% із тижня штурмовика переходять до загальної групи».

Загальна група — це підготовка, яку надає бригада своїм рекрутам ще до того, як вони потраплять до навчального центру після ТЦК. Це додаткова можливість підготуватися до служби, і остаточно все зважити. На цьому етапі можна взяти паузу, щоб закрити справи у цивільному житті або просто побути з сім’єю, або взагалі передумати служити.

«Добровольці не закінчилися, просто людей треба мотивувати, — додає Коваль, — У нас був сплеск після Нового року, по кілька десятків людей приходило щодня, причому мотивованих, одразу з речами. Також щоразу сплески після великих обстрілів».

Систему 3-ї штурмової Коваль називає унікальною, але каже, що виникла вона «не від хорошого життя», оскільки бригаду спочатку не комплектували ТЦК і їй доводилося шукати самих людей.

Про нестачу людей та необхідність ширшої мобілізації влада відкрито заговорила наприкінці минулого року, коли стало зрозуміло, що розрекламований наступ улітку не дав бажаних результатів і війна затягується. Володимир Зеленський заявив, що військове командування нібито запросило додатково мобілізувати близько 500 тисяч новобранців, щоб компенсувати втрати та забезпечити ротацію для тих, хто служить давно. Водночас питання донабору людей в армію для влади стало одним із найнезручніших і найпопулярніших.

Міноборони запустило у тестовому режимі Центри рекрутингу

Наприкінці минулого року Міністерство оборони підписало меморандуми про співпрацю із ключовими платформами пошуку роботи. Їм також дозволили проводити тренінги з рекрутингу у військових підрозділах, щоб військові могли самостійно шукати собі людей, а не чекати на «постачання» від ТЦК. Владислав Грезєв із Lobby X розповідає:

«Ми вчимо військових правильно організовувати супровід людей під час мобілізації чи підписання контракту, гарантувати попадання на посаду до них у підрозділ, вчимо правильно перекладати, щоб це не тривало вічності. Втручаємось, якщо є проблеми. Консультуємо військовозобов’язаних з усіх питань».

У лютому Міноборони запустило в тестовому режимі Центри рекрутингу окремо від системи ТЦК, де потенційні новобранці можуть отримати консультацію та підібрати для себе вакансію, а потім все зважити та приєднатися до ЗСУ. Заступник міністра оборони з питань соціального розвитку Наталія Калмикова пояснює:

«Армії потрібні мотивовані люди, які свідомо роблять свій вибір служити на конкретній посаді у конкретній частині. Ми максимально масштабуватимемо нашу активність з рекрутингу».

Ложка дьогтю в бочці з медом

Окреме питання: сферу добровільного рекрутингу майже не врегульовано законодавчо і багато в чому залежить від доброї волі конкретного ТЦК, розповідає ВВС юрист громадської організації «Юридична сотня» Ольга Марко. Відношення, тобто письмове підтвердження, що рекрути чекають на службу у певному підрозділі, збільшує шанси потрапити до цього підрозділу, але стовідсоткової гарантії не дає, пояснює вона:

Термін „відношення“ не має чіткого визначення у законодавстві. Також не врегульовано його застосування. Відповідно, немає механізму, щоб оскаржити відмову ТЦК цей документ врахувати».

Одразу кілька співрозмовників ВПС визнали, що мали проблеми у ТЦК, коли приходили туди зі ставленням до конкретної частини. Найчастіше ситуацію вдалося вирішити, але для цього часто залучали третю сторону. Наприклад, для своїх вакансій посередництво обіцяє Lobby X, а третя штурмова взагалі цілеспрямовано відправляє рекрутів лише у певні «дружні» ТЦК.

Найбільш гарантована схема, щоб потрапити до потрібного підрозділу, підписати контракт, каже Владислав Грезєв. Але люди часто уникають такої схеми, бо вважають, що це набагато серйозніші зобов’язання перед державою, ніж мобілізація через воєнний стан.

Ще одне важливе питання — формування іміджу армії, як хорошого роботодавця та загалом іміджу підрозділів, кажуть фахівці з рекрутингу. Людей лякає невідомість, їм важливо розуміти, де вони будуть служити, чи достатньо професійним буде колектив, чи добре їх підготують перед виконанням завдань: «Люди хочуть служити з найкращими, з тими, хто перемагає. Це дає їм упевненість».

*Рекрутинг (працевлаштування, підбір персоналу) ― це процес пошуку, залучення та відбору кандидатів для заповнення вакансій. У процес рекрутингу входять такі етапи, як розміщення вакансій, залучення кандидатів, проведення співбесід, а також оцінка та вибір найбільш підходящих кандидатів для роботи.

Source link