Два роки після вторгнення: статистика воєнних років (відео)

Безжальна та неупереджена статистика свідчить, розповідаючи про війну в Україні мовою цифр.

24 лютого 2022 року Москва розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. В даний час 18% української території окуповано Росією. Більше 6,4 мільйона українців стали біженцями. Війна в Україні вступає у третій рік. Які втрати серед цивільного населення та військових? Скільки допомоги було обіцяно та надано Києву? Скільки українців стали біженцями чи переміщеними особами? Ось що відомо сьогодні.

Допомога Україні

На початку лютого 2024 року Євросоюз схвалив новий пакет допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро. З боку США обіцяні Києву 60 мільярдів доларів досі заблоковані у конгресі через вето республіканців.

ЄС – найбільший донор України. Його зобов’язання у період з 24 січня 2022 року по 15 січня 2024 року становлять понад 144 мільярди євро, згідно з даними Кільського інституту, який підраховує військову, фінансову та гуманітарну допомогу, обіцяну та надану Україні. Керівник проекту Ukraine Support Tracker П’єтро Бомпрецці пояснює:

“Однак ми відзначаємо, що лише 77 мільярдів євро було виділено на конкретні пакети. Таким чином існує досить значний розрив між обіцяною та фактично наданою фінансовою допомогою. Значна частина цього розриву пов’язана з дуже суттєвими фінансовими зобов’язаннями ЄС – 50 мільярдами, які обговорювалися протягом тривалого часу. часу з червня 2023 року і були затверджені лише нещодавно. Вони будуть надані протягом найближчих кількох місяців”.

США є другим за величиною постачальником допомоги Україні. За даними Кільського інституту, вони виділили понад 67 мільярдів євро. Якщо розглядати лише військову допомогу, то Вашингтон, який обіцяв виділити понад 42 мільярди євроє найбільшим донором. І це допомога, якої Україна відчайдушно потребує

Тупикова ситуація

“Конфлікт зайшов у глухий кут”. Лінія фронту, що розтягнулася майже на 1000 км, За останні місяці практично не змінилася. На думку Ніла Мелвіна, директора з досліджень у галузі міжнародної безпеки Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), це ознака того, що конфлікт “заходить у глухий кут”:

“Зараз йде позиційна війна, війна на виснаження, в якій обидві сторони намагаються вимотати одна одну. Жодна зі сторін нині не має змоги зробити прорив”.

Майже 18% території України наразі окуповано Росією. Говорить головний редактор Atlantic Council в Україні Пітер Дікінсон:

“Біля 7% цієї території окуповано до 2022 року. Важливо пам’ятати, що ця війна розпочалася у 2014 році з окупації Криму та російської інтервенції на сході України, у регіоні Донбасу”.

Чорноморський успіх

Обидва експерти єдині у своїй думці: український контрнаступ улітку 2023 року був невдалим. Ніл Мелвін вважає, що цілей, поставлених на початку наступу – “суттєвих проривів” і “значної кількості території, відвойованої у росіян”, – не було досягнуто, незважаючи на значні зусилля українців та підтримку союзників. Невдача завдала “величезного удару по моральному духу та авторитету української армії”, додає Пітер Дікінсон.

Проте за відсутності прогресу на суші Київ зумів досягти низки успіхів у Чорному морі. Удари по російських військово-морських силах знову відкрили зерновий коридор для українського експорту. Пітер Дікінсон каже:

“Україна спромоглася прорвати блокаду своїх портів і змусити російський флот піти з Чорного моря біля берегів України. Це головна зміна за останній рік”.

“Державні секрети” про втрати в Україні

Досить складно оцінити кількість цивільних та військових осіб, поранених чи вбитих за два роки війни в Україні. Ніл Мелвін стверджує: “Це державні секрети”. У грудні 2023 року, у розсекреченій доповіді розвідки США, було вказано 315 000 солдатів, поранених чи вбитих із російської сторони.

У серпні 2023 року газета “Нью-Йорк таймс” повідомила, що, за оцінками американських чиновників, 70 000 українських солдатів було вбито та від 100 000 до 120 000 поранено. Російські втрати, ймовірно, вищі: з початку війни до серпня 2023 року загинуло 120 000 російських солдатів, а 170 000-180 000 було поранено. Ніл Мелвін зазначає: “Українці почали використовувати свої сили з більшою обережністю”.

Поповнення

Обидві сторони намагаються відновити свої війська. Український законопроект передбачає зниження призовного віку з 27 до 25 років. Серед населення це стало гарячою темою. Пітер Дікінсон каже:

“Українські війська мають заповнити свої втрати, які були дуже високі. Їм також необхідно дати тим, хто перебуває на передовій, можливість ротації, перепочинку. Є люди, які воюють уже два роки без перепочинку. Вони виснажені”.

Середній вік солдатів на передовий зараз становить близько 43 років..

6,4 мільйона українських біженців

Понад 10 мільйонів українців були змушені залишити свої будинки з початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Понад 6,4 мільйона з них є біженцями за кордоном. Загальна кількість українських біженців, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), збільшилась на 5% з кінця 2022 року (5,7 млн.) до кінця 2023 року. З них 6 мільйонів українців знайшли притулок у європейських країнах. Найбільше біженців взяли Німеччина (1,1 млн), Польща (957 000) та Чехія (376 000). Луїза Донован, з Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців, каже:

“Багато українських біженців залишилися якомога ближче до будинку, тобто в сусідніх країнах, щоб могли приїжджати і їхати, якщо у них є можливість здійснювати короткострокові візити. Інші поїхали далі, як правило, якщо у них є сімейні зв’язки, якщо у них є якась мережа соціальної підтримки в інших європейських країнах”.

3,7 мільйона українців переміщено усередині своєї країни. Близько 900 000 людей повернулися до України терміном понад три місяці. Під час війни майже 39% українських біженців у Європі здійснили “короткострокові візити” в Українущоб відвідати сім’ї чи перевірити стан свого майна.

Source link