Міжнародний суд ООН у Гаазі в середу, 31 січня, оголосив вирок за позовом України проти Росії про порушення Міжнародних конвенцій про заборону фінансування тероризму та подолання расової дискримінації.
Засідання суду стосується позову України проти РФ щодо порушення Міжнародних конвенцій про заборону фінансування тероризму та подолання всіх форм расової дискримінації. на сайті суду. Рішення було оголошено під час засідання суду сьогодні.
Так, ICJ визнав, що Росія порушила деякі пункти конвенції про заборону фінансування тероризму, не розслідуючи фінансову підтримку сепаратистських угруповань на сході України у 2014 році Втім суд не наказав виплатити компенсацію, як просила Україна. Суд також відхилив претензії щодо порушення інших пунктів Конвенції.
Розглядаючи частину з расової дискримінації, суд ухвалив, що не вважаєщо кримські татари та етнічні українці зазнавали фізичного насильства та переслідування від росіян на ґрунті їхньої етнічної приналежності.
«Фактично будь-який несприятливий вплив на права кримських татар та етнічних українців можна пояснити їхньою політичною опозицією до поведінки Росії у Криму»– зазначив суд.
У рішенні ICJ також йдеться, що фізичне насильство у Криму випробували не лише кримські татари та етнічні українці, а й «люди російського та середньоазійського походження».
Проте суд визнав, що Росія порушила конвенцію про расову дискримінацію через позбавлення дітей в окупованому Криму можливості навчатися українською мовою, а також обмеження Меджлісу кримськотатарського народу. Суд також встановив, що Росія порушила своє зобов’язання з 2017 року утримуватись від будь-яких дій, які могли б загострити чи розширити суперечку з Україною.
Суд дійшов висновку, що Росія не розслідувала фінансову підтримку “ДНР” та “ЛНР”, проте відхилив більшість претензій України та не призначив компенсацію, як того добивався Київ.
Щодо Криму схоже рішення – суд визнав, що РФ не захищала освіту українською мовою в Криму, набір на неї різко впав після анексії півострова РФ у 2014 році. Однак інші претензії відхилив і також не призначив Україні компенсацію.
Позов України до Росії було подано у січні 2017 року, а у листопаді 2019-го суд у Гаазі ухвалив його до розгляду. Росія намагалася довести, що Гаазький суд не має юрисдикції для розгляду цієї справи, проте суд свою юрисдикцію визнав.
У середині червня 2023 року, через дев’ять років після катастрофи MH17 і майже через півтора року після того, як Росія ухвалила рішення розширити конфлікт з Україною до повномасштабного вторгнення, справа дійшла до слухань по суті.
Київ наполягав, що Москва займалася спонсоруванням тероризму на Донбасі та несе відповідальність за діяльність сепаратистських угруповань. Зокрема винна в тому, що за допомогою привезеної з Росії установки „Бук“ у червні 2014 року було збито пасажирський „Боїнг“ MH17, який прямував з Амстердама до Куала-Лумпуру. У своєму фінальному слові представник Росії Майкл Свейнстон назвав заяви Києва „вигадкою“: „Ніякий „Бук“ не приїжджав із Росії“, — заявив він у суді.
Раніше суд Нідерландів вирішив, що саме Росія несе відповідальність за загибель 298 пасажирів та членів екіпажу „Боїнга-777“ авіакомпанії Malaysia Airlines, серед яких було 196 голландських громадян, а також за відмову належним чином розслідувати цю справу.
У відповідь на затвердження Свейнстона представник українського МЗС Антон Кориневич назвав Росію „терористичною державою“, додавши до попередніх аргументів звинувачення у руйнуванні Каховської дамби на Херсонщині влітку 2023 року.
Крім того, згідно з обвинуваченнями України, Росія з 2014 року займається систематичною дискримінацією неросійського населення анексованого Криму, у тому числі кримських татар. „Починаючи з 2014 року, Росія спочатку незаконно окупувала Крим, а потім розпочала кампанію з культурних зачисток, переслідуючи етнічних українців та кримських татар“, — сказав Кориневич. Представник Росії у суді Олександр Шульгін звинуватив Україну в „нахабній брехні та хибних звинуваченнях навіть у суді“.
Рішення суду ООН є фінальним і не підлягає оскарженню. Водночас у Гаазького суду немає жодних механізмів, які б дозволили змусити Росію його виконати.
У березні 2022 року суд ООН наказав Росії призупинити військові дії на території України як забезпечувальні заходи за ще одним позовом, поданим Києвом: про порушення Москвою конвенції про геноцид у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Це рішення залишилося без наслідків. Очікується, що в п’ятницю цього тижня суд ООН вирішить, чи має юрисдикцію для розгляду позову про геноцид.
More Stories
Примусового повернення українських чоловіків з-за кордону не буде, е-кабінет військовозобов'язаних запрацює 18 травня
Чи Європа насильно повертатиме українських ухилістів
Як Україна планує "ховати" F-16 після передачі їх західними союзниками