В Україні почнуть відбирати пенсії? Держава має намір поставити пенсіонерів у позу прохача

В Україні планують відкоригувати перелік підстав для припинення виплати пенсій, у тому числі пенсіонерам, які перебувають за кордоном. Звісно ж, у бік збільшення. При цьому деякі майбутні нововведення викликають, м’яко кажучи, подив.

Видання “Апостроф” розбиралося у нових законодавчих ініціативах, які пропонують Верховна Рада, і в тому, чому деякі з них банально неприйнятні і для пенсіонерів, і для держави. Які ж “покращення” чекають на українських пенсіонерів вже найближчим часом?

Нові причини не платити пенсії

Після російського вторгнення 24 лютого 2022 року в Україні активізувався процес розірвання численних договорів, які пов’язували її із країною-окупантом. Наприклад, були розірвані ті, які регулювали виплату пенсій для громадян, які працювали свого часу в РФ.

Крім того, Україна вийшла з угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності незалежних держав (СНД) у галузі пенсійного забезпечення. Через це зникли підстави для призначення пенсій громадянам, які набули трудового стажу у Вірменії, Білорусі, Казахстані, Таджикистані, Киргизстані, Туркменістані, Узбекистані.

Виникла нагальна потреба врегулювати питання внутрішнім українським законом. Відповідний документ було подано до Верховної Ради Кабінетом Міністрів і вже прийнято у першому читанні. Після остаточного ухвалення закону, підписаного президентом, пенсіонери, які працювали в колишніх республіках СРСР, зможуть отримувати такі самі пенсії, як і раніше. Але є й винятки.

Особам, які, перебуваючи на окупованих територіях, після 19 лютого 2014 року перебували на службі в російській армії, органах безпеки, МВС чи будь-яких органах влади, утворених окупаційними адміністраціями, трудовий стаж не зараховуватиметься. І не лише за періоди, коли особа безпосередньо перебувала на службі в агресора, а взагалі за весь час окупації. Іншими словами, якщо людина протягом року працювала в місцевій адміністрації, а потім звільнилася і перейшла на іншу роботу, їй при нарахуванні пенсії не буде зараховано трудовий стаж ні там, ні там.

Усередині законопроекту міститься також низка положень, які стосуються інших питань пенсійного забезпечення та викликають багато питань, пише видання. Павло Розенко, екс-міністр соціальної політики та віце-прем’єр України, каже:

Останнім часом у нашому законодавстві часто використовується прийом, коли законопроект присвячений правильним питанням і містить правильні норми, але на додаток до них до тексту включають положення, які не мають відношення до теми, заявленої в назві, і є контраверсійними з точки зору сприйняття суспільством. “.

Кого позбавлять пенсії

Законопроект розширює перелік підстав для припинення виплати пенсій, зокрема у разі:

1. тимчасове проживання за кордоном за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії;
2. якщо особа визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою в установленому законом порядку;
3. якщо пенсіонеру надано статус особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, відповідно до закону України “Про правовий статус осіб, які зникли безвісти за особливих обставин”;
4. якщо пенсію не отримували протягом 6 місяців поспіль в організаціях, які здійснюють виплату та доставку пенсій, або у разі відсутності протягом 6 місяців поспіль видаткових операцій в установах банків за поточними рахунками, на які провадиться виплата пенсій;
5. якщо одержувачі пенсії не проходили фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством.

А тепер трохи про нюанси. Логічним виглядають лише пункти про осіб, які зникли безвісти. Якщо людина тривалий час відсутня, і невідомо, де вона, чи жива, то припинення пенсійних виплат до з’ясування обставин не викликає питань. Інші положення менш однозначні.

Наприклад, важко уявити собі людину, яка перебуває за кордоном, яка з доброї волі вирушить в українське консульство і напише заяву: “Прошу не платити мені більше пенсії”. Імовірно, цей пункт внесений до закону з якоюсь “таємною” метою. Можливо, надалі влада має намір якимось чином спонукати співгромадян такі заяви писати?

Найбільше питань та обурення викликають норми про припинення виплат, якщо людина протягом 6 місяців не знімала пенсію з рахунку. Більш того: вже виплачена за цей час сума примусово вилучатиметься з рахунку пенсіонера та перераховуватиметься до Пенсійного фонду. Розенко каже:

“Така норма відверто антиконституційна, адже виплачена громадянину пенсія є його власністю. І, згідно з конституцією, він має право розпоряджатися нею у будь-який спосіб, який вважає за потрібне. А держава не має права жодним чином вказувати йому, яким чином він повинен це робити: знімати гроші з рахунку чи економити, здійснювати платежі, перераховувати іншим людям тощо”.

Згідно із законопроектом, якщо громадянин виявить, що пенсійні кошти зникли з його рахунку, він має можливість звернутися до Пенсійного фонду із заявою про повернення коштів. І якщо перевірка встановить, що такі підстави є, то гроші повернуться на рахунок. Розенко коментує:

“Таким чином, держава одразу ставить пенсіонера в позу прохача. Вона спочатку без попередження забирає її гроші, а потім пенсіонер має ходити до Пенсійного фонду, вистоювати черги, щось доводити чиновникам та просити повернути йому відібрані державою гроші. Якщо чиновник погодиться з доказами , він може ухвалити рішення про повернення відібраних коштів. А може й не ухвалити…”.

Експерт пояснює, що існує безліч життєвих ситуацій, коли людина протягом певного часу може не скористатися своїм пенсійним рахунком. Наприклад, якщо він проживає разом із дітьми, які забезпечують його життєві потреби. Колишній нардеп, експерт із соціальних питань Андрій Павловський, додає:

“Або, наприклад, людина залишилася на окупованих територіях. Вона позбавлена ​​можливості користуватися українською карткою, виїзд на вільну територію пов’язаний із ризиком для життя. Але вона все одно має право на пенсію і на те, щоб після деокупації була можливість користуватися грошима на своєму рахунку , а не вистоювати черги у Пенсійному фонді, намагаючись повернути те, що у нього відібрала держава”.

Павло Розенко також наголошує, що через цю норму законопроекту проблеми можуть виникнути у спадкоємців померлих пенсіонерів:

“Для того, щоб оформити спадщину, потрібно більше півроку. Тим часом кошти без руху лежать на рахунку. І, згідно з новим законом, держава їх просто забере. Тому коли спадкоємці, нарешті, закінчать оформлення необхідних документів, вони виявлять, що грошей уже ні. І будуть змушені проходити важкі бюрократичні процедури для того, щоб їх повернути. Причому жодної впевненості, що ці зусилля дадуть результат”.

Неоднозначні норми закону викликають безліч питань – навіщо? Імовірно, таким чином уряд намагається заощадити кошти Пенсійного фонду і створити “запобіжник”, щоб не платити пенсію вже померлим людям. Розенко каже:

“Але це вигадана проблема. У нас із цим ніколи жодних проблем не було. Місцеві органи влади, які реєструють факт смерті, в автоматичному режимі повідомляють про цей Пенсійний фонд. У 2015-2017 роках я як міністр проводив верифікацію цієї системи. І не було практичного жодного випадку, коли вона не спрацювала».

Теоретично, звісно, ​​можуть існувати певні схеми, коли місцеві чиновники приховують факти смерті пенсіонерів, щоб надати виплати. Але це вже злочин, передбачений не пенсійним законодавством, а Кримінальним кодексом, нагадує Розенко:

“До того ж запропонована урядом норма не вирішує цієї проблеми, тому що там, де існує така схема, гроші якраз знімаються з рахунку вчасно та в повному обсязі”.

Для пенсіонерів, які мешкають за межами України

Законопроектом запроваджується процедура фізичної ідентифікації пенсіонерів за кордоном. Раз на рік кожен з них повинен засвідчити свою особу: особисто надати документи до консульських установ України або на порталі електронних послуг Пенсійного фонду за допомогою електронного підпису, згенерованого у додатку “Дія”. Якщо протягом року громадянин такої ідентифікації не пройде, це буде підставою для припинення виплати. Павло Розенко пояснює:

“Логіка такого рішення зрозуміла. Сьогодні наші громадяни розсіялися багатьма країнами світу. І розраховувати на те, що органи влади всіх цих країн повідомлятимуть українському уряду про їхню смерть не доводиться. Тому доводиться впроваджувати періодичну ідентифікацію для того, щоб розуміти, кому потрібно платити пенсію”.

Проте технічно зробити це буде непросто. З України виїхали мільйони людей. У деяких країнах кількість українських пенсіонерів може вимірюватися десятками та сотнями тисяч. Андрій Павловський каже:

“Розраховувати на те, що пенсіонери масово скористаються електронними можливостями, досить важко. Багато з них не мають достатньо досконалих смартфонів. Крім того, літні люди часто мають труднощі з освоєнням нових технологій. Тому багато хто з них буде змушений особисто звертатися до українських консульств. країнах, де наших пенсіонерів багато, це може призвести до утворення величезних черг. Тому потрібно буде створити спеціальну інфраструктуру і збільшити персонал консульств, щоб проводити цю процедуру. Однак навряд чи уряд цим займатиметься”.

Експерт переконаний, що нові норми, введені в законодавство, викличуть лавину позовів до суду від пенсіонерів, у яких відберуть пенсію або припинять виплати через неможливість вчасно пройти ідентифікацію:

“І попередній досвід показує, що у 90% випадків суд стає на бік пенсіонера. Проте влада, як правило, рішення судів – аж до Верховного – не виконує. Тому пенсіонери звертатимуться до Європейського суду з прав людини. Там вони також із ймовірністю 90 % виграватимуть”.

Отже, якщо уряд за допомогою нових норм намагається заощадити бюджетні кошти, результат, швидше за все, буде протилежним. І державі доведеться додатково витрачатися на супровід численних позовів, а потім виплачувати потерпілим компенсації, призначені судами.

Багато українців, які проживають у Європі і, зокрема, в Греції, вже зіткнулися з проблемами при отриманні пенсій в Україні довіреною особою за допомогою відповідного документа. Незважаючи на те, що довіреність видана на кілька років і ще дійсна, виплати припиняються, якщо немає підтвердження, що пенсіонери ще живі. Щоб уникнути неприємних проблем, пройдіть ідентифікацію одним із зазначених вище способів – у консульстві або за допомогою електронного підпису та програми “Дія”.

Source link