Навіщо голова ПВК Вагнер білоруському президентові та нюанси їх переговорів

Ніхто й припустити не міг, що “марш Пригожина”, що так “бравурно” і стрімко почався, безславно “здується” після переговорів не з російським, а з… білоруським президентом. Але факти очевидні. У чому ж інтерес Лукашенка, і якою є його роль у врегулюванні вагнерівського заколоту?

Президент Білорусі заявив у понеділок, що “Вагнер” може розпочати консультування чи навіть навчання білоруської армії:

“Якщо їхні командири приїдуть до нас і допоможуть нам… Досвід. Слухай, вони на передовій – штурмові загони. Розкажуть нам, що зараз важливо. Вони через це пройшли. Вони розкажуть про зброю: яка добре працювала, яка ні. І тактика, і озброєння, і як наступати, і як оборонятися. Це безцінно. Ось це нам від вагнерівців треба взяти”.

Лукашенко розповів, що під час заворушень, що почалися, з вагнерівцями привів армію і міліцію на повну бойову готовність. Але пов’язано це було не з заколотом Пригожина, а із заявами полку імені Калиновського*, сформованого з білорусів – стало відомо, що вони готуються до активних дій на території Білорусі.

Олександр Лукашенко докладно розповів також про те, що відбувалося того дня, коли Пригожин направив своїх бійців на Москву, цитує видання “Країна”:

“На ранок суботи, з 8 години ранку, мені вже надходить тривожна інформація про ситуацію в Росії. Дехто мені там підказує, що пишуть у цих Telegram-каналах, месенджерах… Через ФСБ і наш Комітет держбезпеки, генерала Тертеля, мені доповідають: Путін хоче зв’язатися, будь ласка, о 10:10 зателефонував і детально поінформував мене про ситуацію, яка відбувається в Росії.

Поставив Путіну кілька питань, у тому числі й про протидію цьому, і зрозумів, що ситуація складна. Не конкретизуватиму цю частину розмови. Найнебезпечніше, як я зрозумів, – це не в тому, якою вона була, ситуація, а як вона могла розвиватися і її наслідки. Це було найнебезпечніше. Я також зрозумів: ухвалене жорстоке рішення (воно й прозвучало підтекстом у виступі Путіна) – мочити. Я запропонував Путіну не поспішати. Давай, говорю, поговоримо з Пригожиним, з командирами його. На що він мені сказав: “Слухай, Сашко, марна справа. Він навіть слухавку не бере, ні з ким розмовляти не хоче.

Я питаю: “Де він?”. “У Ростові”. Я кажу: “Добре. Худий світ кращий за будь-яку війну. Не поспішай. Я спробую з ним зв’язатися”. Він вкотре каже: “Це марно”. Я кажу: “Добре, почекай”. Десь ми розмовляли, мабуть, із півгодини. Потім він мене поінформував, що на фронті. Пам’ятаю його слова: “Ти знаєш, а на фронті, як не дивно, краще, ніж будь-коли було”. Я говорю: “Ось бачиш, не все так сумно”.

Лукашенко описує подальші події та те, як він умовляв Пригожина відмовитися від свого задуму:

“11 годин. Треба було ще ці телефони знайти. Кажу: “Як із ним зв’язатися? Дай телефон”. Він каже: “Швидше за все, у ФСБ є телефон”. Ми уточнили. Встановили до середини дня цілих три канали, якими ми можемо розмовляти з Ростовом”.

“О 11:00 він (Пригожин) миттєво зняв трубку. Тобто генерал Євкуров його покликав, віддав йому телефон: “От, президент Білорусі дзвонить, чи розмовлятимеш?” – “З Олександром Григоровичем буду”. Я чую їхню розмову. трубку Розмова – ейфорія У Євгена повна ейфорія.

Розмовляли перший раунд хвилин 30 матюкою. Винятково. Слів матюків (я потім уже проаналізував) було в 10 разів більше, ніж нормальної лексики. Він, звичайно, вибачився і почав мені матюки розповідати. Хлопці лише з фронту. Вони бачили тисячі своїх загиблих хлопців та дівчат. Хлопці дуже скривджені, особливо командири. І, як я зрозумів, вони дуже впливали (я це попередньо вирахував) на самого Пригожина.

Так, він такий, знаєте, героїчний хлопець, але на нього чинили тиск і вплив ті, хто керував штурмовими загонами і бачив ці смерті. І ось у цій ситуації, вискочив звідти до Ростова, в такому напівшаленому стані, і я з ним веду цей діалог. Я кажу: “Женя, ніхто тобі ні Шойгу, ні Герасимова, нікого не віддасть, особливо в цій ситуації. Ти ж знаєш Путіна не менше, ніж я. По-друге, він з тобою не те що зустрічатися – телефоном розмовляти не буде через цю обстановку”.

“Але ми хочемо справедливості! Нас хочуть задушити! Ми підемо на Москву!”, – каже Пригожин. Я йому говорю: “На півдорозі тебе просто як клопа роздавлять. Незважаючи на те, що війська (мені про це Путін довго говорив) відвернені на відповідному фронті. Подумай про це”. “Ні”, – відповідає. Така ось ейфорія.

Довго я його переконував. І наприкінці сказав: “Знаєш, ти як хочеш можеш чинити. Але на мене не ображайся. Бригада підготовлена ​​до перекидання до Москви. І, як у 41-му (ти ж книжки читаєш, освічена, розумна людина), ми захищатимемо Москву Бо ця ситуація не тільки в Росії. Це і не тільки тому, що це ось наша Батьківщина. А тому, не дай бог, ця смута пішла б по всій Росії, а передумови для цього були колосальні, наступними були ми”. .

Завершуючи свою розповідь, Лукашенко уточнив, які сили був готовий перекинути в РФ на придушення заколоту:

“Армія протягом полудня, всі збройні сили… Не лише армія, зокрема міліція, спецпідрозділи були приведені в повну бойову готовність. Ціла бригада була готова до перекидання до Російської Федерації за необхідності”.

Президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що в країні не будують таборів для ПВК “Вагнер”, але за необхідності”допоможуть з розміщенням“:

“Ми поки що ніяких таборів не будуємо. Але якщо вони захочуть (я так розумію, вони дивляться окремі території), ми їх розмістимо. Ставте намети, будь ласка. Але поки вони перебувають у Луганську у своїх таборах. І як мені сказав Пригожин, хтось- то контракт із Міноборони із Шойгу підпише”.

А насамкінець президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що ватажок ПВК “Вагнер” Євген Пригожин нарешті відмовився від своїх вимог про звільнення міністра оборони Росії Сергія Шойгу та голови Генштабу РФ Валерія Герасимова.

Лукашенко підтвердив, що Пригожин уже у Білорусі і отримав гарантії безпеки. При цьому в Росії офіційно підтвердили, що закрили кримінальну справу проти куратора ПВК. Тобто якісь домовленості справді існують і поки що дотримуються.

Пославшись на міністра оборони Хреніна, білоруський президент заявив, що такий підрозділ потрібен армії РБ. Незрозуміло поки що, чи є вже така домовленість, оскільки Лукашенко сказав, що “вагнерівці” будуть перебувати в Білорусі власним коштом. До речі, за рік із травня 2022 року “Вагнер” отримав із російського бюджету 86 мільярдів рублів і повністю фінансувався державою, повідомив учора Путін. Російська держава повністю забезпечувала утримання ПВК “Вагнер”, заявив він на зустрічі з військовослужбовцями Міноборони 27 червня. Раніше влада неодноразово заперечувала причетність до фінансування угруповання. Президент РФ сказав, цитує DW:

“Хочу відзначити і хочу, щоб усі знали про це: зміст усієї групи “Вагнер” повністю забезпечувався державою. З міністерства оборони, з державного бюджету ми повністю фінансували цю групу. При цьому власник (ПВК “Вагнер”) – компанія “Конкорд” – через воєнторг, при тому, що сам зміст “Вагнера” ​​був на плечах держави, за рік отримав, заробив від держави, поставляючи продукти харчування і надаючи послуги з харчування в армії, 80 млрд. руб. менше, але ми з цим усім розбиратимемося”.

У Білорусі, ймовірно, такого заробітку у них не буде. Звичайно, якщо “Вагнер” не почне знову фінансуватись Росією для виконання своїх особливих завдань. Отже в Білорусі “вагнерівці” можуть затриматися ненадовго, вирушивши воювати і влаштовувати перевороти в країнах третього світу. Куди саме? Німецька Bild називає варіанти:

1. Лівія. Приблизно 4000 “вагнерівців” на гроші ОАЕ допомагають Халіфі Хафтару боротися з міжнародно визнаним урядом.
2. Центральноафриканська Республіка. “Вагнерівці” допомогли зміцнитися при владі місцевому диктатору та борються з повстанцями, за що отримали права на золоті та алмазні копальні.
3. Малі. Майже 1000 російських найманців вже там, а військова хунта країни відкрито заявляла, що спиратиметься на сили “Вагнера”.

У Міністерстві оборони РФ заявили, що розпочалася підготовка до передачі “Вагнером” своєї важкої військової техніки російської армії. Наскільки гладко проходитиме процес, як і процес розформування ПВК, поки що не зовсім ясно. Тож лише після розформування “Вагнера” ​​можна буде сказати, що заколот закінчено. Адже поки “вагнерівці” існують як організована збройна сила, вони в будь-який момент можуть переграти домовленості, аж до початку нового бунту, пише “Країна”.

*Полк імені Кастуся Калинівського — добровольчий полк, сформований у лютому 2022 року з метою захисту України від російського вторгнення, зокрема міста Київ. Батальйон був сформований із членів Тактичної групи «Білорусь», «Молодіжний блок». У рядах полку також є громадяни Литви (Вікіпедія).

Source link