Срібний браслет давньоєгипетської цариці Хетеферес I вперше підтвердив наявність торгівлі між Грецією та Єгиптом

Цінне наукове відкриття допомогло вченим зробити срібний браслет цариці Хетеферес I, матері фараона Хеопса.

Окраса вперше в історії підтвердила, що між Грецією та Єгиптом були торгові відносини. Про знаходження першого свідоцтва цього оголосили вчені, повідомляє наукове видання Archaeological Science: Reports після дослідження виявлених у ході археологічних розкопок прикрас давньоєгипетської цариці.

Метою досліджень міжнародної групи археологів було визначення, з яких матеріалів виготовлено прикраси. У їхньому складі виявили звичні для Єгипту золото, мідь, свинець та фрагменти дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння – бірюзи, сердоліка, лазуриту. Але один браслет, створений в 2600 до н.е., був особливим і привернув увагу дослідників. Прикраса із зображенням метелика містила срібло, хоча на території Єгипту не було його джерел.

Дослідивши браслет ретельніше, вчені дійшли висновку, що срібло видобули на грецьких островах в Егейському морі, зокрема, у місті Лавріон, а після цього транспортували до Єгипту. Дослідники заявили, що це відкриття є першим свідченням торгівлі між двома країнами, про яку раніше навіть не було відомо. Автори наукової роботи припустили, що срібло, мабуть, транспортували через порт Біблоса, де також було знайдено багато срібних предметів і який активно торгував з Єгиптом. Ведучий автор дослідження Карін Совада, викладач кафедри історії та археології Університету Маккуорі у Сіднеї, зазначила:

«Ця нова знахідка чудово демонструє географічну довжину перших торгових мереж єгипетської держави у період раннього Стародавнього Царства, у розпал епохи будівництва пірамід».

Раніше наше видання розповідало, як шахти Лавріо змінили стародавні Афіни та сучасний світ. Всього за п’ятдесят кілометрів на південь від Афін, між мисами Торікус і Суніо, знаходяться шахти Лавріо. Срібло, мідь, свинець і навіть рідкісні метали здобували тут з часів пізнього неоліту, приблизно з початку 4-го тисячоліття до нашої ери.

Source link