Українці втрачають робочі місця на батьківщині, проте їхні навички потрібні в Європі

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що за рік повномасштабного вторгнення Росії Україна втратила понад три мільйони робочих місць, тому уряд запровадив програму е-робота, яка надає українцям гранти для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання.

Європейський центральний банк повідомляє, що станом на лютий 2023 року близько 40% українських біженців у Європі були працевлаштовані чи працювали за наймом. В Естонії працевлаштовано близько 55% українських біженців, а в Литві – приблизно 50%.

Українські біженці працюють переважно в обробній промисловості, будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі, готельній сфері та громадському харчуванні, а також у сфері адміністративних послуг. Згідно зі звітом, якби всі працездатні біженці могли працювати, то 1,3 мільйона вже могли б розпочати трудову діяльність, це б становило близько 0,8% робочої сили єврозони. Водночас це число слід розглядати як верхню межу, оскільки не менше 60% українських біженців захочуть повернутися додому після закінчення війни.

Однією з особливостей виходу біженців на ринок праці Європи є демографічний склад: лише 33% – діти до 18 років, 60,4% – особи віком від 18 до 64 років, ще 6,6% – люди віком від 65 років. Серед працездатних біженців віком від 18 до 64 років лише 26,7% становлять чоловіки, а 73,3% – жінки.

В Ірландії частка українських біженців у населенні становить 1,3%, проте на січень 2023 року в країні працювало лише близько 20,7% людей біженців працездатного віку з України. Для них, як і в інших країнах ЄСосновною проблемою при працевлаштуванні вважається незнання англійської або місцевої мови. І якщо в інших країнах із цим питанням, якось справляються, то в Ірландії із цим складнощі. Місцеві жителі, які неодноразово влаштовували протести з приводу великої кількості мігрантів та біженців на території Ірландії вважають, що виною цьому надто високі посібники та дотаціїа також відсутність стимулюючих заходів для пошуку роботи.

Станом на лютий у Європі зареєстровано понад 8 мільйонів біженців з України, у тому числі понад 4,8 мільйона – за схемами тимчасового захисту, у тому числі понад 2,1 мільйона у країнах єврозони.

Аналогічна проблема і в Німеччині, де дефіцит робочої сили становить понад 700 тисяч осіб. Проте українці не поспішають працювати, оскільки розміри допомоги найчастіше перевищують заробітну плату.

Власник німецької агенції з працевлаштування hhscout Ніколас Ерней розповідає: “Знайшов українцеві роботу за 36 000 євро, ЗП стартова, за рік 48 000, на підтримку компанія була готова подарувати автомобіль, щоб він міг їздити на роботу. Після першого робочого дня він міг піти в автосалон і вибрати собі машину. Компанія була готова оплатити та переїзд усієї родини до місця роботи, а також орендувати та оплачувати нове житло. Однак у перший робочий день він мав їхати поїздом на роботу, він же замість поїзда на трамваї поїхав, трамвай запізнився на пересадку на поїзд на 5 хвилин, через 15 хвилин був інший поїзд. Після чого забобонний чоловік подумав і зі словами «це знак згори» пересів на трамвай додому і поїхав назад. У результаті кадровик фірми психолог і заявив, що українців брати на майбутнє не буде. А сенс йому працювати, при 3000 брутто на виході 2000 нетто, за квартиру заплатить 1000, всього 1000 на трьох на сім’ю, а так вдома сидить отримує 1500 соціала на трьох і купу пільг, і квартира вже оплачена – не життя, а курорт-малина “.

Через таких працівників німецькі фірми відмовляються наймати українців на роботу, собі дорожче вийде, а через таких же наймачів житла здавачі відмовляються здавати українцям житло… Бо як відгукнеться, так і відгукнеться…

А якщо у мігранта – не важливо, українець, сирієць, араб, афганець – ЗП 521 євро на місяць, з яких 1 євро на місяць – це соціальні відрахування, то за німецькими законами це вже працевлаштований мігрант. Мігрант, на якого ще виділяється на місяць на сім’ю, – на дружину, чоловіка та одну дитину – отримує в сумі ще 2000 євро, з яких 1000 на оплату квартири та 1000, щоб у сумі було 1500 євро чистими.

Разом, при зарплаті 521 євро на місяць, бюджет витрачає ще 2000 євро на місяць, і дана сім’я не вважається безробітними. Також не вважаються у статистиці безробітними сім’ї, в яких біженці відвідують мовні курси або курси з написання резюме, або працюють на роботі за 1 євро на день, всього 20 євро на місяць, до яких бюджет доплачує ще 2480 євро, щоб у сумі було 2500 євро. , з яких 1000 євро на квартиру та 1500 євро на трьох на їжу та розваги. Причому додатково проїзд за рахунок держави, розваги у саунах та басейнах та театри теж за рахунок держави”.

Проте, як повідомляє dwНімеччина може стати другою батьківщиною для українських дітей За оцінками німецької комунальної влади, понад 40% українських біженців планують залишитися в Німеччині і після війни – якщо й не назавжди, то на тривалий час. Для Німеччини, де вже багато років існує серйозна проблема зі зміною етнічного складу населення, поява етнічно ближчих слов’ян може стати “паличкою-виручалочкою”.

Тим більше, що Німеччина вже має подібний досвід. Під час другої світової десятки тисяч дітей, що підходять під формат арійської зовнішності, вилучалися з сімей у Польщі, Україні, Росії та інших окупованих територіях, і вивозилися до 3 рейху, де потрапляли до родин та онімічувалися. Зараз, з огляду на вельми своєрідну діяльність системи соцзахисту дітей (югендамт), цілком реальне повторення досвіду минулого.

Source link