02.05.2024

Афінські новини

Новини українською мовою з Греції

Батьки померлого немовля пожертвували його органи

Піврічна дівчинка померла у відділенні інтенсивної терапії Університетської лікарні м. Патри. Вбиті горем батьки малечі прийняли мужнє рішення пожертвувати органи своєї дитини.

За інформацією, яку наводить ERT, дитина тиждень перебувала в лікарні, але, незважаючи на зусилля лікарів, зрештою померла. Вперше, у співпраці з командою лікарів з Угорщини, печінка маленької Ірини, охрещеної напередодні смерті, вирушить до Будапешта. Якщо все піде добре, її нирки буде пересаджено реципієнту, жителю Нідерландів. Наголошується, що дівчинка заразилася коронавірусом, але причиною її смерті стала мікробна інфекція.

Останнім часом у Греції зміцнюється позиція з донорством органів. Адже буквально ще недавно, роками раніше, наша країна знаходилася на останньому місці в Європі. Як раніше писали “Афінські новини”, за донорством органів Греція посідає останнє місце у Європі. «Ми є останніми в Європі щодо жертвування органів: чотири донори на мільйон. І це при тому, що в інших державах, таких як Португалія, Італія та Іспанія, за статистикою є 28-30 донорів», – заявив Андреас Карампініс, голова правління Національної організації трансплантації. здійснює діяльність у постійному комітеті з соціальних питань (Διαρκή Επιτροπή Κοινωνικών Υποθέσεων): «Ми також маємо величезну втрату ресурсів за кордоном. збільшення числа донорів, і це пов’язано з приватною ініціативою Фонду Онсасісу, який надав нам суму 100.000 євро. Це дозволило нам об’єднати всі відділення інтенсивної терапії Греції з лікарнею Онассіса, де я є директором відділення інтенсивної терапії».

Голова ΕΟΜ також згадав про фінансування Агентства через ΕΣΠΑ, заявивши: «Міністерство охорони здоров’я надало Національній трансплантаційній організації національний стратегічний план, розрахований на період 2,5 року. План вивчили та схвалили експерти, після чого його було затверджено. Програма ΕΣΠΑ буде приймати закони та створювати умови для функціонування всіх центрів трансплантації тканин та клітин, які у більшості країн здійснюються на основі європейських положень».

Програма стартувала у вересні 2017 року. Протягом наступних кількох місяців була випущена нова картка донораметою якої є допомога родичам померлого подолати психологічний бар’єр у плані донорства.

«Однією з причин низької кількості операцій. негативне ставлення грецького суспільства до трансплантації та донорства органів. Мало хто в нашій країні готовий віддати свої органи після смерті заради порятунку інших людей», – вважає пан Карампініс.

Разом з тим реципієнти, яким було даровано “друге життя”, дякують батькам померлих, які виявили милосердя та співчуття до ближнього.

У країнах Європи, США, Канаді, Австралії трансплантація щорічно рятує десятки тисяч людей. Багато мешканців схвалюють трансплантацію та виявляють бажання стати донорами органів після смерті. У США своє бажання прийнято вказувати у посвідченні водія. В Ізраїлі, Ірландії, Польщі існує карта донора – маленька картка, яку можна вкласти в гаманець. У Бельгії діє презумпція згоди: якщо людина за життя не підписала відмову від донорства органів, її органи можуть бути пересаджені іншим людям. Такий спосіб волевиявлення діє у багатьох інших країнах.

У Європейському Союзі у списках очікування на операцію з трансплантації перебувають близько 50 000 осіб, щодня 12 жителів Європи вмирають, не дочекавшись операції. У США потребують трансплантації близько 120 тисяч людей, щодня 21 житель США вмирає, так і не дочекавшись пересадки.

Трансплантація органів дозволяє рятувати багато життів. При цій операції здоровий орган однієї людини (донора) пересаджують іншій людині (реципієнту), у якої цей орган не працює. Як правило, донором є померла людина, яка має смерть мозку, але в деяких випадках, наприклад, при пересадці нирки, донором може бути і живий доброволець. Зазвичай це один із найближчих родичів реципієнта. Тільки підтримка всього суспільства може допомогти вижити тим, хто потребує пересадки органів. Тому такі важливі люди, які за життя виявили згоду віддати свої органи для трансплантації після смерті.

Коли було проведено перші трансплантації, церкви висловлювали серйозні морально-етичні заперечення. Але сьогодні вони переглянули свої позиції. Євангелічна церква вітає посмертне донорство. Папа Римський Бенедикт XVI називає його “актом любові до ближнього”. До свого обрання на престол він сам мав посвідчення донора.

Павославна церква закріпила свою позицію в “Основах соціальної концепції”: “Посмертне донорство органів і тканин може стати проявом любові, що тягнеться і по той бік смерті. Такого роду дарування або заповіт не може вважатися обов’язком людини. Тому добровільна прижиттєва згода донора є умовою правоміру У випадку, якщо волевиявлення потенційного донора невідоме лікарям, вони повинні з’ясувати волю вмираючої або померлої людини, звернувшись, при необхідності, до її родичів».

Голова ΕΟΜ також згадав про фінансування Агентства через ΕΣΠΑ, заявивши: «Міністерство охорони здоров’я надало Національній трансплантаційній організації національний стратегічний план, розрахований на період 2,5 року. План вивчили та схвалили експерти, після чого його було затверджено. Програма ΕΣΠΑ буде приймати закони та створювати умови для функціонування всіх центрів трансплантації тканин та клітин, які у більшості країн здійснюються на основі європейських положень».

Програма стартувала у вересні 2017 року. Протягом наступних кількох місяців була випущена нова картка донораметою якої є допомога родичам померлого подолати психологічний бар’єр у плані донорства.

«Однією з причин низької кількості операцій. негативне ставлення грецького суспільства до трансплантації та донорства органів. Мало хто в нашій країні готовий віддати свої органи після смерті заради порятунку інших людей», – вважає пан Карампініс.

Разом з тим реципієнти, яким було даровано “друге життя”, дякують батькам померлих, які виявили милосердя та співчуття до ближнього.

У країнах Європи, США, Канаді, Австралії трансплантація щорічно рятує десятки тисяч людей. Багато мешканців схвалюють трансплантацію та виявляють бажання стати донорами органів після смерті. У США своє бажання прийнято вказувати у посвідченні водія. В Ізраїлі, Ірландії, Польщі існує карта донора – маленька картка, яку можна вкласти в гаманець. У Бельгії діє презумпція згоди: якщо людина за життя не підписала відмову від донорства органів, її органи можуть бути пересаджені іншим людям. Такий спосіб волевиявлення діє у багатьох інших країнах.

У Європейському Союзі у списках очікування на операцію з трансплантації перебувають близько 50 000 осіб, щодня 12 жителів Європи вмирають, не дочекавшись операції. У США потребують трансплантації близько 120 тисяч людей, щодня 21 житель США вмирає, так і не дочекавшись пересадки.

Трансплантація органів дозволяє рятувати багато життів. При цій операції здоровий орган однієї людини (донора) пересаджують іншій людині (реципієнту), у якої цей орган не працює. Як правило, донором є померла людина, яка має смерть мозку, але в деяких випадках, наприклад, при пересадці нирки, донором може бути і живий доброволець. Зазвичай це один із найближчих родичів реципієнта. Тільки підтримка всього суспільства може допомогти вижити тим, хто потребує пересадки органів. Тому такі важливі люди, які за життя виявили згоду віддати свої органи для трансплантації після смерті.

Коли було проведено перші трансплантації, церкви висловлювали серйозні морально-етичні заперечення. Але сьогодні вони переглянули свої позиції. Євангелічна церква вітає посмертне донорство. Папа Римський Бенедикт XVI називає його “актом любові до ближнього”. До свого обрання на престол він сам мав посвідчення донора.

Павославна церква закріпила свою позицію в “Основах соціальної концепції”: “Посмертне донорство органів і тканин може стати проявом любові, що тягнеться і по той бік смерті. Такого роду дарування або заповіт не може вважатися обов’язком людини. Тому добровільна прижиттєва згода донора є умовою правоміру У випадку, якщо волевиявлення потенційного донора невідоме лікарям, вони повинні з’ясувати волю вмираючої або померлої людини, звернувшись, при необхідності, до її родичів».



Source link