Німеччина закликає працівників, де і за скільки працюють біженці із охопленої війною України

Ким і на які зарплати влаштовуються біженці, котрі залишили батьківщину через війну? Вибір не дуже великий.

У Німеччині, як, втім, і в інших європейських країнах, вони влаштовуються переважно прислугою і на заводи. Через дефіцит кадрів, що зростає, посилено заманюються іноземні працівники, на форумі в Давосі канцлер ФРН Олаф Шольц закликав:

“Щоб залишатися провідною економікою Європи, Німеччині потрібні працівники. Ті, хто готовий “закатати рукави” – ми на вас чекаємо у себе, це наше послання”.

Але як справи насправді? Насамперед німці чекають на робітників, а от влаштуватися за фахом лікарям, вчителям та інженерам, навіть зі знанням німецької, як і раніше, складно. Це стосується і українських біженців, яким зовсім непросто знайти кваліфіковану роботу, незважаючи на отриманий разом зі статусом тимчасового захисту доступ на ринок праці Німеччини. Які ж шанси та перспективи, і скільки платять іноземним працівникам.

Про кадровий голод та послаблення у працевлаштуванні іноземців у Німеччині говорять уже не перший рік. Spiegel з посиланням на дані опитування Центральної асоціації німецьких ремісників відзначає, що особливо не вистачає робочих рук на місцевих ремісничих підприємствах.

За оцінкою федерального агентства з праці, у країні не вистачає більше мільйона працівників за десятками професій, пише Deutsche Welle, в особливому дефіциті – будівельники, доглядальниці, сантехніки, водії вантажівок. Ось на ці робочі місця влаштовуються найчастіше українські біженці. Середня зарплата за таку працю у Німеччині вища, ніж в інших європейських країнах – у переказі на гривні вона становить приблизно 60-70 тисяч.

За період війни в Україні Німеччина прийняла понад мільйон біженців звідти. Більшість, за даними Федерального відомства у справах міграції та біженців, – жінки (80%), з яких 48% мають малолітніх дітей. Кожен п’ятий уже знайшов роботу і з кожним місяцем цей показник збільшується. Проте, як свідчать соцопитування, німецьку мову добре знають незначна кількість біженців – лише 4%. Ще 80% володіють ним дуже погано чи не знають зовсім. Але приблизно 50% регулярно відвідують курси мов. Більше половини (60%) живе на державну допомогу, а житло оплачує соціальне відомство.

Опитування розповідають і про плани українських біженців на майбутнє: 34%, згідно з дослідженням, хочуть залишатися у Німеччині до закінчення бойових дій в Україні, 26% планують залишитися назавжди, 11% – ще на кілька років, 2% – максимум на рік. А деякі поки не вирішили, на який термін вони залишаться в країні, що їх притулила.

Рівень освіти у біженців у Німеччині суттєво вищий за середній: вищі мають 72% опитаних (при 50% у середньому по Україні та 33% – у Німеччині). Незважаючи на те, що у Німеччині гостро відчувається кадровий голод, багато біженців не можуть знайти роботу. Василь Воскобойник, голова Всеукраїнської асоціації агентств з міжнародного працевлаштування, пояснює:

“Робота є в основному для фахівців, які, як мінімум, знають німецьку. Що стосується робітничих професій, на які особливо високий попит, то тут потрібні переважно чоловіки – водії, будівельники та інші. Українські біженці – це переважно жінки. Але багато хто зможе знайти роботу за спеціальністю пізніше, коли вивчать німецьку та освоїться на місцевому ринку праці”.

А поки що багато жінок влаштовуються прислугою, на прибирання, посудомийниками, на заводи та ферми із зарплатою приблизно 1,5-2 тис. євро. Постійно набирають працівників на склади та кур’єрів-водіїв (це можуть бути і жінки з водійськими правами). Середня зарплата становить 2-2,2 тисяч євро. Оксана Моргун, яка працює в кадровому агентстві в Берліні, перераховує професії, які дуже потрібні в Німеччині: доглядальниці, плиточники, сантехніки, електрики та пакувальники. Потрібні водії, будівельники, медичні сестри. Вона говорить:

“Реально заробити на наші гроші близько 60-70 тисяч гривень. У ряді випадків навіть не потрібне знання німецької мови. Українців набирають найчастіше саме на ці роботи”.

Великий попит на працівників, готових працювати на полях та фермах: восени набирають на гарбузові ферми, навесні – на спаржу, влітку – на збирання ягід та фруктів, у будь-який сезон – для догляду за худобою. При цьому заробітна плата становить 1,6 тисячі євро чистими, з неї вираховують 150 євро за проживання. Галина Маруняк зі Львова розповідає:

“Праця на полях у німців дуже важка. Здебільшого це збирання спаржі, полуниці, огірків – у квітні-червні. Без вихідних, з платним житлом, користуватися телефоном забороняють. Робота – з 5 ранку і часто до заходу сонця”.

Її розповідь доповнює Оксана Маломуж:

“Самі німці не погоджуються на таку роботу – їм вигідніше сісти на допомогу. Урожай гниє, а про українців тут і до війни ходила слава, як про дешеву робочу силу. Хоча в Німеччині є мінімальна ставка (9 євро з “копійками” за годину)” , німецькі фермери примудряються недоплачувати (часто наймають нашу молодь і платять їм 6 євро, як практикантам) Хоча загалом у Німеччині, у порівнянні з тією ж Польщею, трудові права порушуються набагато рідше. Здебільшого чесно всі виплачують. “.

Бракує у ФРН і водіїв фур – там, як і в багатьох країнах ЄС, ситуація з вантажними перевезеннями на межі колапсу За прогнозами Світового банку, протягом найближчих десяти років у країні не вистачатиме близько 150 тисяч водіїв. Власники логістичних фірм у розпачі, попит на послуги перевізників швидко зростає, але з огляду на те, що серед українських біженців переважно жінки, ці вакансії серед них не популярні.

За кваліфікованими спеціальностями, лікаря чи інженера, наприклад, потрібно підтверджувати диплом та знати мову на високому рівні. Лише після цього можна влаштуватися та розраховувати на зарплату до 4-5 тисяч євро на місяць. Воскобійник зазначає:

“Для висококваліфікованих фахівців вимоги досить жорсткі. Якщо ти інженер, можеш працювати тільки за цією спеціальністю. Так само для лікарів. Наприклад, лікар не може працювати медсестрою, хоча в нас і в багатьох інших країнах це допускається”.

Правило підтвердження диплома у Німеччині поширюється на медиків, юристів, інженерів, бухгалтерів. Процес може бути досить складним. Наприклад, лікарям потрібно спочатку відучитися рік на підготовчих курсах, потім скласти кваліфікаційний іспит (за умови відмінного володіння німецькою, на рівні С1). Потім доведеться попрацювати кілька років помічником лікаря, і тільки після цього дозволять лікарську практику.

До речі, в деяких інших європейських країнах влаштуватися на роботу медикам набагато простіше – в Італії, Польщі, Литві просто прибрали деякі етапи на шляху до лікарської діяльності щодо українських біженців із медичними дипломами.

Раніше наше видання розповідало про те, як прем’єр-міністр Греції Міцотакіс закликав всіх іноземців (у переважній більшості мусульман, чи то вихідці з Північної Африки чи Центральної Азії) не їхати до Європи, а залишатися в Греції, де багато робочих місць.

Source link