У 1,3 трлн доларів оцінила Польща втрати від Другої світової війни та хоче репарацій

Польща має намір вимагати від Німеччини 1,3 трлн доларів репарацій за понесені під час Другої світової війни втрати.

Учора, у четвер, у Польщі відбулася церемонія на честь 83-х роковин вторгнення нацистів, яке стало початком Другої світової війни 1 вересня 1939 року. Цього ж дня Ярослав Качинський, лідер правлячої консервативної партії “Право і справедливість” заявив про намір Варшави офіційно вимагати компенсації від Берліна.

Спеціально створена комісія, пише Reuters, оцінила суму збитків у 6,2 трлн польських злотих, або 1,32 трлн доларів. Качинський заявив на прес-конференції:

“Сума [нанесенного ущерба] була підрахована найбільш обмеженим, консервативним методом, вона цілком могла б бути більшою”.

Коментарів від німецької влади поки що немає. Під час Другої світової війни у ​​Польщі було вбито шість мільйонів жителів, з них половина – польські євреї. Приблизно 200 тисяч людей загинули у 1944 році у Варшаві під час придушення Варшавського повстання. Столиця країни була практично стерта з лиця землі. ВПС.

Перемігши на виборах у 2015 році, представники партії Качинського “Право і справедливість” неодноразово заявляли про необхідність виплатити полякам компенсацію. У 2019 році сума називалася у розмірі 850 млрд. доларів. Але заяви політиків насамперед були розраховані більше на внутрішню аудиторію. Офіційно Варшава не вимагала й досі від Німеччини репарацій.

Польща є найбільшим торговим партнером Німеччини, обидві країни є членами ЄС та НАТО. Німеччина неодноразово заявляла, що усі фінансові питання щодо Другої світової війни давно врегульовані, тему можна вважати закритою.

Озвучена вчора польською владою сума колосальна – це майже 1/3 від нинішнього річного ВВП Німеччини, яка входить до п’ятірки найбільших економік світу. У роки Другої світової війни весь загальносвітовий ВВП ледь сягав 8 трлн доларів, з них Польща розраховує отримати майже 1/6 частину.

Перші офіційні вимоги щодо компенсації країні збитків за роки війни пролунали ще 1945 року, невдовзі після звільнення Європи від нацистів. Але у 1953 році, під тиском Москви, уряд соціалістичної Польщі відмовився від них. Виплата Варшаві репарацій лягла б тяжким фінансовим тягарем на НДР, що було зовсім невигідно радянській владі.

Тепер “Право і справедливість” заявляє, що та давня відмова не має юридичної сили, оскільки Польща не мала можливості домовитися про справедливу компенсацію збитків, завданих німецькими військами, самостійно.

Водночас Дональд Туск, голова найбільшої опозиційної партії “Громадянська платформа”, вважає, що озвучені Варшавою вимоги мають дуже слабке відношення до репарацій та компенсації шкоди:

“Це внутрішня політична кампанія, і лідер “Права та справедливості” Ярослав Качинський не приховує, що хоче таким чином підвищити популярність правлячої партії”.

Останнім часом популярність партії “Право і справедливість”, як свідчать опитування громадської думки, почала падати, хоча вона поки що і залишається у лідерах. Поляки незадоволені заходами влади у боротьбі зі стрімким зростанням цін і темпами зростання економіки, що сповільнюються.

Важливим фактором для вирішення польської влади став продовжується конфлікт Польщі із керівництвом ЄС, де головну скрипку грає Німеччина. Німеччина, Франція та інші країни Західної Європи звинувачують польську владу в спробах “встановити диктатуру” – обмежити права та свободи громадян, підкорити судову систему. Варшава ж звинувачує Німеччину та Єврокомісію у тому, що ті намагаються позбавити незалежності країни-члени ЄС, прямо підкоривши їх своїй волі та інтересам.

Минулого року, на ґрунті цих протиріч, європейці пригрозили Польщі не давати належні їй багатомільярдні субсидії, якщо Варшава не змінить своєї політики. Але після початку війни в Україні протиріччя дещо згладилися і субсидії таки виділили. Але тепер, як бачимо, стосунки знову загострилися. Польський журналіст Марчин Ковальчик пише:

“Правляча партія ризикує втратити монобільшість, зокрема через погіршення економічної ситуації та обмеження прав і свобод громадян, що багатьом не подобається. І щоб згуртувати виборців у хід підуть усі кошти, у тому числі й питання репарацій. Хоча правових підстав вимагати компенсації від Німеччини немає, все давно врегульовано в міжнародно-правовому порядку, влада спробує зіграти на цьому, щоб зібрати голоси.Можливість отримати “легкі гроші” завжди приваблювала людей, чим влада розраховує підкупити виборців. Хоча за репараціями поляки з німцями давно про все домовилися, переглядати підсумки війни зараз ніхто не буде. Та й німці тоді можуть вимагати назад свої східні землі, які відійшли Польщі після війни. Інший чинник – конфлікт Варшави з ЄС, де Німеччина провідна країна. послуху”. І вимоги репарацій – це така гра на нервах ЄС, яку підтримує польське суспільство, де зростають рівень невдоволення політикою Брюсселя та євроскептичні настрої”.

Source link