"Тропічні ночі" та навантаження на організм людини

Професор факультету фізики Університету м. Патри та директор лабораторії вивчення атмосферних явищ Андреас Казантзідіс щодо аномальної спеки, зафіксованої на початку червня у Греції, наголошує: «Нам доведеться адаптуватися до нових погодних даних, тому що все вказує на те, що ми рухаємося до нових умов, які через кілька років стануть нормою».

Експерт пояснює, чому певні регіони країни страждають від хвиль спеки, наприклад, східна частина Центральної Греції, Фессалія, східний Пелопоннес тощо.

Як зазначає Андреас Казантзідіс: «Вможливо, нам слід перестати говорити лише про високі температури, а зосередитися на більшій кількості біометеорологічних даних, таких, як, наприклад, індекс дискомфорту Даний показник залежить не тільки від температури повітря, а й від того, якою є вологість, сонячна радіація, рівень забруднення атмосфери африканським пилом, наскільки вона інтенсивна, і параметри вітру (напрямок, сила)».

«Високі температури – не єдина проблема, адже дискомфорт, викликаний високими температурами, пов'язаний і з іншими факторами. Існує ціла галузь під назвою біометеорологія, тобто вплив погодних умов на організм людини. Отже, можливо, нам слід обговорити, що таке індикатор дискомфорту, тобто якщо він, наприклад, червоного, зеленого чи жовтого кольору, і тому світ має поступово почати здобувати освіту», – каже експерт.

Також Андреас Казанцидіс наголошує, що «навантаження на організм людини пов'язане ще й з тим, що вночі також фіксуються високі температури повітря», зазначаючи: «У полудень, коли температура висока, ми всі намагаємося себе якось захистити, але важливо те, якими будуть нічні біометеорологічні показники. Важливо, щоб температура вночі опускалася нижче 25 градусів, адже коли вона їх перевищує, то йдеться про так звані тропічні ночі. Тому коли у нас стабільно високі температури, тобто 40 ° С вдень і 28-30 ° С вночі, то навантаження на організм людини значне».

Водночас, як він наголошує, «довгострокові наслідки теплового стресу, згідно зі статистикою, пов'язані з такими захворюваннями, як проблеми із серцем і навіть зі смертністю. Тому нам доведеться адаптуватися до нових умов».

Що стосується того факту, що у східній частині країни зафіксовано вищі температури порівняно із західною, Андреас Казантзідіс повідомив, що «це пов'язано з атмосферною циркуляцією, яка сприяє руху теплих повітряних мас у східному напрямку».

Він також заявляє, що «у разі хвиль тепла прибережні райони знаходяться в кращому положенні в порівнянні з континентальними і особливо рівнинними районами, тому є, так би мовити, деякі гарячі точкиде температура завжди піднімається надто високо, наприклад, як області Беотії, Лариси, Спарти, Аргоса і т. д., але також і далі на північ, наприклад, області рівнини Янниці та Серреса».

«Але ось що має особливе значення– наголошує професор, – це те, що метеорологічні прогнози та дані вказівки мають бути дещо орієнтованішими на регіональний рівень, а не говорити, що вся країна знаходиться “в пеклі”». І це тому, що, за його словами, “громадяни починають думати, що прогнози перебільшені, коли вони не підтверджуються у тих районах, де вони живуть“.

Source link