Що відбувається з людським тілом у далеких перельотах

Як далекі перельоти впливають на організм? Лікарі розповіли про вплив польоту на серце, шкіру, мозок та обличчя, рекомендуючи доступні методи зниження ризику здоров’ю.

Чому польоти впливають на здоров’я

Головні рекомендації для мандрівників – пити достатньо рідини, не вживати під час польоту алкоголь, якнайбільше розтягуватися та рухатися. Про все по-порядку розповідає The Independent, представляючи думку та рекомендації фахівців.

Існують важливі причини, через які після польоту ви почуваєтеся “розбитим”. Шкода організму можуть завдати зміна часових поясів, обмежений простір у польоті, недосипання і велика висота. Джилл Дженкінс, лікар загальної практики, пояснює:

«Сидіння протягом восьми і більше годин може мати серйозні несприятливі наслідки для вашого здоров’я, наприклад, для серця та органів дихання, а також для м’язів та суглобів».

Різні частини організму уражаються по-своєму. Ось що з ними відбувається.

Авіапереліт і серце

Консультант компаній Deep Heat, Deep Freeze та Deep Relief Дженкін розповідає:

«Далекі перельоти можуть вплинути на дихання, викликаючи задишку, а іноді і дискомфорт у грудях. Найбільшого ризику виникнення проблем із серцем у літаку схильні ті, хто вже має серцево-судинні захворювання».

Вирушаючи в повітряну подорож, обов’язково проконсультуйтеся зі своїм лікарем, якщо у вас є проблеми з серцем. Дізнайтесь у нього, чи можна вам летіти, а в ручній поклажі візьміть із собою ліки та все необхідне для підтримання гарного самопочуття. Дженкінс пояснює:

«Зневоднення, зміна тиску повітря в салоні та низька концентрація кисню — сучасні літаки знаходяться під тиском, еквівалентним висоті 6000–8000 футів, тому насправді ви вдихаєте менше кисню, — все це може відіграти свою роль. До того ж сидіння в обмеженому просторі обмежує рух грудної клітки, тому ви не дихаєте глибоко, а підвищений стрес [от полетов] може збільшити ризик проблем із серцем».

Тромбоз глибоких вен і тромби – особливий ризик для людей, які не страждають на серцево-судинні захворювання, з тих же причин. Дженкінс попереджає:

“Тромби можуть утворюватися протягом одного місяця після польоту, тому будьте уважні до таких симптомів, як опухлі або болючі ноги, особливо ікри, а також утруднене дихання (тромби можуть утворюватися і в легенях)”.

Для зниження ризику лікар радить пити достатньо рідини і не вживати алкоголю під час польоту, якомога більше рухатися.

Реакція шлунка на переліт

Навіть зміна вологості може спричинити хаос у шлунку. Лікар загальної практики в Pall Mall Medical доктор Саймон Теобальдс каже:

«У кабінах літаків низький рівень вологості, що може спричинити зневоднення та призвести до проблем із травленням, таким як запор та дискомфорт. Зміна тиску в кабіні може викликати розширення газу в шлунку, що призведе до здуття живота або дискомфорту. Тривале сидіння під час тривалих перельотів може сприяти уповільненню травлення та запорам».

Він також звертає увагу, що порушення циркадного ритму (біологічного годинника) через перетин декількох годинних поясів можуть вплинути і на травну систему, що призведе до нерегулярних рухів кишечника і змін апетиту. Не кажучи вже про те, що зміна часового поясу порушує режим харчування, що також «потенційно призводить до розладу шлунка чи дискомфорту». Теобальдс радить уникати вживання алкоголю та вибирати легку їжу, а також намагатися по можливості пересуватися салоном.

Політ та мозок

У тривалому польоті організм намагається пристосуватися до різних часових поясів, що небайдуже здоров’ю. Теобальдс пояснює:

«Зміни в характері сну, викликані різницею часових поясів, можуть вплинути на його якість та кількість, що, своєю чергою, може вплинути на когнітивні функції* та настрій. Низький рівень вологості також може призвести до головного болю, запаморочення та когнітивних порушень. Низький рівень кисню в салоні літака може впливати на когнітивні функції, призводячи до таких симптомів, як забудькуватість та труднощі з концентрацією уваги. Під час тривалих перельотів, особливо у тривожних пасажирів, може виникнути стрес та занепокоєння, що вплине на когнітивні функції та загальне самопочуття».

На когнітивні здібності можуть впливати також шум, обмежений простір і багатолюдність, сприяючи стресу та дискомфорту. За словами експерта, хоча ці явища зазвичай тимчасові і оборотні, люди з раніше існували захворювання або вразливості можуть зазнавати більш виражених наслідків. Він порадив: «Дуже важливо уникати зневоднення та підтримувати здоровий графік сну».

Що політ робить з очима, носом та ротом

За словами Дженкінса, всі ці органи можуть стати дуже сухими під час далекого рейсу через зміни тиску в салоні, висоти та якість повітря:

«Повітря, що циркулює всередині літака, дуже сухе, і зневоднення через недостатнє пиття може дійсно посилити сухість очей, носа і рота (а також шкіри та вух). Біль у пазухах, що стосується носових ходів, часто зустрічається на далекомагістральних рейсах, особливо, якщо у вас вже є застуда або інші проблеми з дихальними шляхами, які впливають на те, як пазухи та носові ходи можуть вирівнювати тиск після зміни тиску в салоні, що призводить до болю в носі, очах, лобі та вилицях, особливо при спуску».

Хитрість полягає в тому, щоб вирішити будь-які довгострокові проблеми з носовими пазухами в польоті – жування гумки, ковток води або позіхання перед зльотом та посадкою можуть допомогти. Експерт додає:

«Низька вологість може збільшити випаровування сліз та посилити симптоми сухості очей, такі як біль, почервоніння очей, розмитість зорового сприйняття, свербіж та сльозотечу. Через сухі умови в салоні літака ваш рот також може дуже швидко пересохнути, що призводить до розмноження бактерій на язику та неприємного запаху з рота».

Жувальна гумка допомагає стимулювати вироблення слини, зменшити сухість у роті та зберегти водний баланс.

Що відбувається зі шкірою

Низька вологість може зробити шкіру стягнутою та сухою, каже Теобальдс:

«Це може призвести до її лущення та погіршення шкірних захворювань, таких як екзема чи псоріаз. Повітря, що рециркулюється в літаках, може бути сухим і несвіжим, потенційно закупорюючи пори і роблячи шкіру тьмяною. Це може бути особливо проблематично для людей зі шкірою, схильною до прищів».

До того ж тривале сидіння погіршує кровообіг, що призводить до набряку навколо очей, появі темних кіл під очима та загальному втомленому вигляду:

«На великих висотах вплив ультрафіолетових променів зростає. Хоча вікна літака блокують більшість UVB променів, промені UVA все одно можуть проникати всередину, потенційно викликаючи з часом пошкодження шкіри».

Лікар радить зволожувати шкіру, уникати інтенсивного макіяжу та використовувати якісний SPF.

Кінцівки та м’язи – що відчувають вони у польоті

«Сидіння протягом кількох годин під час далекого перельоту без особливого руху може призвести до напруження м’язів, проблем із суглобами та спиною, а також до скутості. Під час польоту намагайтеся вставати, рухатися та розминатися раз на годину. Після того, як ви приземлилися, дуже важливо змусити своє тіло рухатися якнайшвидше», – каже Дженкінс.

*Когнітивні функції людини – це здатність розуміти, пізнавати, вивчати, усвідомлювати, сприймати та переробляти (запам’ятовувати, передавати, використовувати) зовнішню інформацію. Це найскладніші функції головного мозку, за допомогою яких здійснюється процес раціонального пізнання світу та забезпечується цілеспрямована взаємодія з ним.

Source link