Чи потрібні українські біженці Європі

Близько чотирьох мільйонів українців знайшли притулок у країнах ЄС після повномасштабного вторгнення РФ до їхньої країни. Чи зацікавлений Європейський Союз у їхньому поверненні додому? “У ЄС розуміють: Україна хоче повернути своїх людей після війни”.

BB.LV розповідаєщо для оперативного прийняття такої кількості біженців із воюючої України 27 країн-членів ЄС у березні 2022 року в екстреному порядку вирішили застосувати Директиву про тимчасовий захист, яку вперше запустили після її прийняття у 2001 році.

Статус про тимчасовий захист надає громадянам України фактично негайний доступ до системи соцзахисту, ринку праці, житла, освіти, медичних послуг у тій європейській країні, яка їх дала притулок.

Через рік, у березні 2025 року, термін дії директиви спливає, тому як у Києві, так і в Брюсселі почали замислюватися над тим, які можливості після цієї дати потрібно запропонувати українцям, які мешкають на території країн-членів ЄС. Але, як виявилося, Європейський Союз та Україна мають різні інтереси та позиції з цього приводу.

Україна хоче повернути біженців Київ зацікавлений у тому, щоб якнайбільше українських громадян скоріше повернулися додому – це сприятиме відновленню країни. Причому не після завершення війни, а зараз, коли тривають бойові дії. Радник керівника Офісу президента України Сергій Лещенко навіть запропонував країнам ЄС припинити виплачувати українським біженцям соціальну допомогу, щоб таким чином сприяти їхньому поверненню додому. Німецький телеканал ARD вирішив дізнатися про позицію президента України, запитавши його про це, і отримав відповідь:

“Краще було б, щоб Німеччина допомагала українцям, віддаючи гроші до бюджету України, а потім уже Україна перерозподіляла ці гроші залежно від того, де перебуває людина”.

Ольга Стефанишина, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, під час свого візиту до Брюсселя повідомила, що між Україною та ЄС тривають дискусії щодо перспектив повернення українців на батьківщину:

«Це дуже складне питання для обговорення. Однозначно не є прямою позицією України те, що українці мають повертатись назад, і тому їм має скорочуватися якась допомога – абсолютно ні».

Неформальні дискусії щодо альтернатив статусу тимчасового захисту для українських біженців продовжуються як усередині окремих країн-членів ЄС, так і на рівні всього Євросоюзу. Наприкінці лютого відбулося неформальне засідання Ради ЄС з питань юстиції та внутрішніх справ, на якому держсекретар Бельгії з питань притулку та міграції Ніколь де Мур зазначила:

«Війна в Україні ще далека від завершення, але добрі політики мають бути готовими до майбутнього. Навіть якщо ми не знаємо, якою буде ситуація в березні 2025 року, ми повинні готуватися до різних сценаріїв – в інтересах наших друзів в Україні та в інтересах людей, які виїхали з України».

Дані проведеного Агентством ООН у справах біженців дослідження демонструють, що серед дорослих біженців з України 86% становили жінки, з них 84% – працездатного віку. Результати опитування Агентства ЄС з питань притулку (EUAA), оприлюднені у жовтні 2023 року, показали, що серед чотирьох тисяч опитаних українських біженців «більше двох п’ятих мали ступінь магістра або його еквівалент, одна п’ята – ступінь бакалавра, 4% – наукові ступені».

Віт Новотний, старший науковий співробітник Центру європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса, зазначає, що українські біженці в ЄС мають вищу професійну кваліфікацію та освіту, ніж місцеве населення, а з огляду на культурні особливості вони краще й швидше асимілюються, ніж інші групи біженців, цитує видання DW:

«У поєднанні із зростаючим кадровим голодом у ЄС зацікавленість європейських країн утримати тут українських працівників очевидна».

У тому ж переконаний і старший науковий співробітник брюссельського аналітичного центру Bruegel Жолт Дарваш – ЄС лише виграє:

«Українські біженці, а це переважно жінки та діти, мають добрі шанси поступово інтегруватися в європейський ринок праці, бо цей процес уже розпочався. Їхні діти вже ходять до шкіл європейських країн, багато з них почнуть здобувати тут різні професії. Тому з погляду перспектив європейської економіки буде дуже позитивно, якщо ці біженці залишаться».

Однак бажання української влади повернути своїх громадян додому цілком зрозуміле – з огляду на негативні демографічні тенденції в Україні, які спостерігалися ще до початку повномасштабної війни, зазначає Жолт Дарваш. Насамперед йдеться про скорочення кількості людей працездатного віку:

«І якщо після великого шоку, спричиненого війною, кілька мільйонів українців не повернуться до країни, це буде справжнім лихом для України».

У ЄС розуміють, що стабільна та благополучна повоєнна Україна, яка розпочинає переговори про вступ до блоку, – на користь самого Євросоюзу, переконаний Віт Новотний із Центру європейських досліджень імені Вільфріда Мартенса:

«Тому бажання утримати робочу силу врівноважується розумінням серед політиків ЄС того, що коли війна закінчиться, Україна захоче відновитися, а для цього їй потрібно буде повернути своїх людей. Втім, який із цих двох імпульсів виявиться сильнішим, передбачити складно».

Факт, що влада в різних країнах-членах ЄС може мати різні інтереси та позиції щодо біженців з України, ускладнює прогнози. Загальні дискусії з цього питання продовжуються, але поки що незрозуміло, чи знайдуть країни-члени спільне рішення, каже Новотний:

«Тому ми або матимемо політику ЄС щодо того, який правовий статус надати українським біженцям, або 27 різних національних способів легалізації їхнього перебування».

Очевидно, вважає Жолт Дарваш з аналітичного центру Bruegel, при ухваленні рішення щодо українських біженців після завершення дії Директиви про тимчасовий захист визначальним чинником для влади окремих країн будуть успіхи українців в інтеграції. Насамперед, чи вдасться людям на той момент знайти стабільну роботу:

«Якщо з цим проблем не буде, тоді, я думаю, з’явиться велика спокуса дозволити цим людям залишитись у країні. У цьому випадку біженці, які потребують соціальної підтримки, швидше за все, продовжать її отримувати».

До ухвалення рішення та розробки відповідних заходів щодо майбутнього українських біженців мають приєднатися і інститути ЄС, і його країни-члени, зазначає литовська євродепутат Раса Юкнявічене. У розмові з журналістами DW вона сказала:

«Я рада, що Київ також є активною частиною діалогу. Це делікатне питання, і нам потрібно знайти хороший баланс між різними потребами та цілями».

Вона вважає, що всі сторони дискусії зацікавлені в тому, щоб українці мали можливість підтримувати зв’язки з Україною, сприяти її економіці та відновленню: «Нам усім потрібна сильна Україна».

Однак євродепутат нагадала, що свобода пересування є одним із головних принципів ЄС: «І оскільки Україна стає дедалі ближчою до ЄС, нашим завданням буде розробити механізм, який поважатиме вибір окремих українців, сприяючи при цьому вкладу у процвітання та відновлення України».

Source link