28.04.2024

Афінські новини

Новини українською мовою з Греції

"Що рік прийдешній нам готує"? Багато важливих виборів у новому 2024 році


У 2024 році пройде безліч важливих виборів, підготовка до яких де-не-де вже йде повним ходом. На дільниці для голосування прийдуть два мільярди людей у ​​50 країнах світу – більше, ніж будь-якого іншого року в історії.

Зміни, що очікуються, в урядах різних країн можуть рішуче змінити геополітичний баланс, суттєво вплинути на підтримку України Заходом, на близькосхідний конфлікт, на світову економіку. А ще вибори стануть перевіркою стійкості демократичних систем на тлі побоювань щодо посилення авторитарного правління.

Euronews розповідає про вибори 2024 року, здатні визначити вигляд Європи:

1. П’ятого листопада відбудуться президентські вибори у США. Багато експертів вважають, що перспектива повернення екс-президента Дональда Трампа робить 2024 вибухонебезпечним у світовій політиці. Однак не все так просто – Верховний суд Колорадо ухвалив, що Трамп не може балотуватися в цьому штаті через його дії перед нападом на Капітолійський пагорб у січні 2021 року.

Звичайно перевага Трампа над суперниками означає, що він все ще може перемогти, навіть не маючи права бути обраним у Колорадо, проте судове рішення створює потужний прецедент для аналогічних позовів в інших штатах: Мен став другим штатом у США, який не допустив колишнього президента Дональда Трампа до праймеріз у 2024 році. Відповідне рішення держсекретаря штату Шенні Беллоуз опубліковано на офіційному сайті Мена, повідомляє Forbes.

Прихід до влади Трампа може порушити узгоджену політику Заходу щодо України, оскільки деякі республіканці закликають обмежити військову та фінансову допомогу Києву. Перемога Трампа може означати повернення до торгових суперечок. Остання республіканська адміністрація запровадила масштабне мито на товари європейських союзників, намагаючись захистити американських виробників. Обидві сторони погодилися на тимчасове перемир’я, але Трамп поклявся запровадити 10% тарифи на весь іноземний імпорт, якщо його оберуть.

Зміна вашингтонської адміністрації здатна також вплинути на переговори про те, щоб Європейський Союз міг експортувати до США найважливіші мінерали, які використовуються для виробництва електричних батарей, без запровадження тарифів відповідно до Закону про зниження інфляції.

2. Шостого-дев’ятого червня відбудуться європейські вибори – 27 країн-членів ЄС вирішуватимуть, хто представлятиме їхні інтереси в Європейському парламенті. Як правило, величезні за кількістю учасників вибори страждають від слабкої явки та апатії виборців – багато хто з них вважає, що Євросоюз занадто далекий від їхнього повсякденного життя. Прогнози різкого зростання підтримки євроскептиків та ультраправих партій – підкріплені нещодавніми успіхами таких політиків на виборах у Нідерландах, Італії, Фінляндії та Швеції – сіють сумніви у майбутньому шляху ЄС.

Економічний спад в основних країнах ЄС, зростання незадоволеності в сільських районах, зміна клімату та міграція стануть визначальними питаннями передвиборчої кампанії. У ході виборів також вирішиться питання про те, хто очолить Європейську комісію: очікується, що Урсула фон дер Ляйєн знову висуне свою кандидатуру та проведе серйозні перестановки на найвищих посадах ЄС.

3. На десяте березня призначено вибори до законодавчих органів Португалії. Вони були призначені президентом Португалії у листопаді після відставки соціалістичного прем’єр-міністра Антоніу Кошти. На тлі масштабного розслідування корупції він залишився на своїй посаді як тимчасовий виконувач обов’язків.

Опитування свідчать про напружену гонку: Соціалістична партія Нуну Сантуша та її консервативна опозиція, Соціал-демократична партія знаходяться зараз у рівних умовах, набираючи по 27% голосів. Партія Chega, яка претендує на перемогу і прагне порушити традиційну двопартійну систему, йде п’ятами двох основних партій, набираючи 17% голосів.

4. Дев’ятого червня федеральні вибори у Бельгії. Вони будуть подвійними – одного дня пройдуть європейські та федеральні. Країна з населенням 11,6 мільйона людей відома своєю роздробленою політикою та складними механізмами поділу влади: у її нинішньому коаліційному уряді не менше семи партій.

Опитування громадської думки демонструють: у Фландрії лідирують ультраправі фламандські незалежні Vlaams Belang, у Валлонії – Соціалістична партія, а у Брюсселі перемагають ліберали. З огляду на те, що нинішня семипартійна коаліція набирає достатню підтримку для повторного обрання, прем’єр-міністр Олександр де Кроо захоче використати піврічне головування Бельгії в Раді ЄС, яке розпочнеться у січні, щоб набрати політичні очки у себе вдома.

5. Восени очікуються вибори до законодавчих зборів Австрії. Вони можуть бути одними з найважливіших, оскільки Європа намагається стримати піднесення вкрай правих сил.

Австрійська партія свободи набирає 30% голосів. Завдяки відмові від жорстких заходів під час пандемії COVID-19, критиці економічних наслідків санкцій ЄС проти Росії та популістській політиці вона поступово повернула собі довіру правих виборців, яка значно похитнулася у 2019 році внаслідок скандалу на Ібіці. Тоді віце-канцлер і лідер FPÖ Хайнц-Крістіан Штрахе був знятий на відео, що випрошує політичні послуги у російських бізнес-контактів. Якщо тенденція збережеться, цілком можливо, що наступний канцлер Австрії буде з лав цієї ультраправої партії.

І про інші вибори, на які варто звернути увагу:

  • В січні Фінляндія обере нового президента.
  • Парламентські вибори в Литві відбудуться 12 травня, а у Хорватії – 22 вересня.
  • Президентські вибори в Україні мають відбутися навесні, але закон забороняє голосувати в умовах воєнного стану.
  • В Росії громадяни обиратимуть наступного президента 17 березня.
  • Вибори призначено в Ірані на 1 березня та в Білорусі на 25 лютого.
  • В Індонезії загальні вибори відбудуться 14 лютого, а в Індії – у квітні-травні. Голосування в Індонезії стане найбільшими у світі одноденними виборами, у яких візьмуть участь понад 200 мільйонів людей.
  • На Тайвані президентські вибори відбудуться 13 січня.
  • Великобританія проведе загальні вибори до кінця 2024 року, підтвердив прем’єр-міністр Ріші Сунак.



Source link