Німеччина сама стала жертвою жорсткої бюджетної економії, як це було зроблено щодо Греції у роки меморандуму, і більше не може фінансувати потреби федеральної землі та бізнесу.
Вона також стала жертвою постійного фінансування України, оскільки та створила величезний бюджетний дефіцит, який їй заборонено покривати відповідно до конституції. Йдеться про горезвісний і конституційно закріплений “борговий гальм”, який вона включила до конституції в 2009 році.
Через чотирнадцять років, коли уряд Олафа Шольца привів країну до фінансової катастрофи, суворе обмеження державного дефіциту, зрештою, не здається такою вже гарною ідеєю.
Отже, оскільки Німеччина необмежено фінансувала війну України проти Росії і через антиросійські санкції вона більше не може отримувати дешевий російський газ, як це було кілька років тому, що робило німецьку економіку конкурентоспроможною, Берлін раптово зіткнувся з безпрецедентною економічною кризою. Щоб фінансувати нескінченно, не повинно бути й обмежень щодо боргів.
У Греції на це багато хто скаже (і справедливо), що це “Господь покарав Німеччину”. Адже фіскальні обмеження, накладені Німеччиною на Грецію у роки дії меморандумів, призвели до буквального зубожіння грецького народу.
В опублікованому сьогодні опитуванні 52% респондентів виступають за розпуск коаліційного уряду до закінчення законодавчого періоду, а 36% вважають, що уряд має продовжувати свою роботу. На питання про те, які інструменти слід використовувати для подолання нинішньої кризи навколо бюджету, 39% відповіли “шляхом підвищення податків на багатих”, 35% – “шляхом скорочення федерального бюджету” та 17% – “шляхом припинення боргового гальма”.
“Це була найбільша помилка в економічній політиці Німеччини за останні 20-30 років”, – сказав в інтерв’ю газеті Financial Times Єнс Зюдекум, професор міжнародної економіки в Університеті Генріха Гейне в Дюссельдорфі, говорячи про “боргове гальмо”. “Ця нісенітниця – бо такою вона є – тепер закладена в конституцію, і ми не можемо її позбутися”.
Сумніви з приводу боргового гальма, яке Німеччина намагається нав’язати іншим країнам єврозони, багаторазово посилилися після того, як минулого тижня конституційний суд виніс шокуюче рішення, яке обрушило плани видатків і призвело до крихкої коаліції Шольца у найважчу кризу за весь час його двох років.
Переговори щодо бюджету на наступний рік відкладено на невизначений термін, а майбутнє фінансування України та інших основних статей видатків “заморожено”, і три правлячі партії розійшлися в думках щодо того, що робити далі.
Суд заблокував рішення уряду про передачу 60 млрд євро невикористаних позикових коштів із пандемічного бюджету до “фонду клімату та трансформації” (KTF), з якого фінансуються проекти з модернізації німецької промисловості та боротьби зі зміною клімату. Судді, більша частина міркувань яких ґрунтувалася на принципі та наслідках “боргового гальма”, заявили, що перерозподіл коштів “не відповідає конституційним вимогам до екстрених запозичень”. Тепер міністри судомно намагаються вигадати, як заткнути дірку в 60 мільярдів євро у фінансах Німеччини.
Криза показала, як непередбачені наслідки боргового правила, розробленого як спосіб підвищення довіри до державних фінансів Німеччини, ризикують дестабілізувати всю фінансову систему країни, що може мати величезні потенційні наслідки для єврозони. Все більш витончені хитрощі, до яких вдаються міністри, щоб обійти конституційне правило, тепер засуджені вищим судом Німеччини, що може різко послабити впевненість виборців у спроможності їхніх політиків.
Вперше введене в 2009 році, це правило обмежує структурний дефіцит федерального уряду 0,35% від валового внутрішнього продукту з поправкою на економічний цикл і фактично забороняє 16 федеральним землям Німеччини взагалі мати дефіцит.
Кульмінацією цього став фіскальний пакт 2012 року, який диктував сувору фіскальну дисципліну для всіх членів єврозони і який Берлін розглядав як перший крок до “фіскального союзу”.
Однак надії на реформи можуть виявитися ілюзорними. Для внесення будь-яких змін до конституції потрібна більшість у дві третини голосів у Бундестазі. Неясно, чи захочуть християнські демократи, які перебувають в опозиції, брати участь у такому кроці.
“І ось в результаті виходить, що зрештою фіскальну політику визначають судді та юристи, а не економісти“, – сказав один німецький чиновник. Ми з ним згодні, але частково, насправді економічну політику Німеччини визначають не так німецькі судді, як політики, причому заокеанські…
More Stories
Сьогодні світ згадує про аварію на Чорнобильській АЕС
Опитування: які європейські країни готові до останнього захищати свою батьківщину
Греція має передати систему Patriot PAC-3 Україні з «гарантіями» США від турецької загрози