15 серпня Успіння Пресвятої Богородиці

Свято Успіння Пресвятої Богородиці встановлено на згадку про день закінчення земного життя Матері Божої. У Греції є одним з головних християнських свят, яке інакше називають “літнім Великоднем”.

Свято відносять до двонадесятих, тобто дванадцяти найбільших християнських свят. Йому передує досить суворий Успенський піст.

Слово “успівання” означає мирну кончину. Цього дня християни святкують піднесення Богородиці на небо та возз’єднання з Богом.

Згідно з переказами, за три дні до смерті Матері Божої з’явився архангел Гавриїл і попередив її про перехід до життя небесного, яке має відбутися зовсім скоро, і, на підтвердження своєї присутності та правдивості сказаного, подарував їй пальмову гілку.

У цей день апостоли, які проповідували в різних країнах, чудово зібралися в Єрусалимі, щоб попрощатися і поховати Матерь Божу. А сам Ісус Христос, у супроводі душ праведників, ангелів та архангелів, зійшов на землю і забрав тіло та душу Богородиці на небеса.

Християнська віра розглядає смерть як випробування, яке кожен має пройти, щоб перейти у вічне життя. Тому церква називає цей день саме успінням, а не смертю. Таким чином, Успіння Богородиці вважається святом, а не приводом для смутку, адже Богоматір возз’єдналася зі своїм сином.

Історія та сенс свята

Після Вознесіння Господнього Мати Божа залишилася під опікою апостола Іоанна Богослова, якому Ісус Христос заповідав піклуватися про неї, як про рідну матір.

Для найближчих учнів Ісуса Христа та всіх віруючих вона була втіхою та настановою. Апостоли записували все, що Мати Божа розповідала про своє життя та про життя свого сина.

Якось, коли Пресвята Марія молилася на Олеонській горі, з’явився їй архангел Гавриїл з райською фініковою гілкою в руках і приніс звістку, що через три дні скінчиться її земне життя і Господь візьме її до себе. Мати Божа зраділа цій звістці: вона зрозуміла, що зможе зустрітися із сином.

Після смерті Матері Божої апостоли поховали її тіло у Гефсиманії. На церемонії були присутні всі, крім апостола Хоми. Третього дня, коли Хома прибув до Олеонської гори, він побажав побачити її труну. Його відчинили, але тіла Богородиці в ньому вже не було, там лежала лише плащаниця.

Цього ж вечора Мати Божа з’явилася апостолам в оточенні ангелів і сказала: “Радійте! Я завжди з вами у всі дні і завжди буду вашою молитовницею перед Богом”.

Традиції та дотримання посту

Згідно з церковною традицією, святу Успіння Пресвятої Богородиці передує піст, підвалини якого встановилися у VII столітті. Спочатку він був розділений на два періоди: перед святом Преображення Господнього та перед святом Успіння Богородиці. Обидва вони в X столітті були об’єднані в єдиний, який включає 14 днів і починається 1 серпня.

Як і під час будь-якого православного посту, в Успенський піст важлива не тільки тілесна помірність, а й духовна, тобто треба намагатися не вдаватися до гучних розваг.

Згідно з церковним статутом, у ці дні суворість трапези така сама, як і у Великий піст, тобто виключаються м’ясні та молочні продукти, яйця, а риба дозволяється лише у свято Преображення Господнього.

Згідно з деякими монастирськими статутами, наказується:

• у понеділки, середи та п’ятниці – сухоїдність;
• по вівторках і четвергах – варена їжа без олії;
• по суботах і неділях допускаються рослинна олія та вино.

У свято Успіння Пресвятої Богородиці 15 серпня, якщо воно припадає на середу чи п’ятницю, дозволяється риба, а розговіння переноситься наступного дня. Якщо припадає на інші дні тижня, то поста немає.

У дні посту 15 серпня в післяобідній годині в церквах (крім неділі) проходять богослужіння: «Μικρός και ο Μέγας Παρακλητικός Κανών εις την Υπεραγι ς».

Source link