Проблеми родом із дитинства, замітки психолога

Психологи стверджують, що випадкові і на перший погляд невинні фрази, почуті в дитинстві, здатні змінити, а іноді й зруйнувати все наше життя.

Чи знайоме вам почуття дежавю, коли сказана вами фраза вже десь звучала? Або коли ваші дії мимоволі підкоряються критичним зауваженням, які колись почули давно? Фахівці кажуть, що більшість проблем у житті людини тією чи іншою мірою пов’язана з дитинством – критичними зауваженнями чи безапеляційними вказівками мам, бабусь та тат.

Це жодною мірою не означає, що слід звинувачувати у своїх невдачах у дорослому житті батьків – вони щиро бажали вам добра і мріяли виростити гідну, успішну, благополучну людину. Проблема у цьому, що у дитинстві закладаються деякі стереотипи поведінки, і часом випадкова фраза може спричинити появу певних поведінкових паттернов.

Ну, наприклад, пояснює психолог Михайло Лабковський: критика має властивість сама себе відтворювати. І деякі слова, сказані батьками або іншими старшими родичами, можуть спливати у вашій свідомості вже у дорослому житті. Якщо у дитинстві ви постійно чули, що у батьків немає грошей на іграшки, поїздки чи інші речі, у свідомості міцно закріплюється думка, яка супроводжує вас у дорослому житті: у вас немає грошей на бажане.

Ось ще характерний приклад. Згадайте, як у дитинстві мама часто запитувала: Ти чому сидиш (дивишся телевізор, займаєшся рукоділлям, читаєш книгу і т.д.), ти зробив уже уроки? Результатом фрази, що часто повторюється, виявляється нездатність у дорослому житті повноцінно відпочивати – ви не просто не вмієте цього робити, але ще й лаєте себе, якщо дозволили собі понеділятися у вихідний, пише BB.LV.

І навіть вечорами після роботи ви не дозволяєте собі розслабитися і зайнятися улюбленою справою, поки не переробите всі справи і в сотий раз не перевірите робочу пошту. А все через те, що мама в дитинстві теж не дозволяла “розслаблятися”, нагадуючи, що після виконання завдання треба ще зібрати портфель або підготувати спортивну форму для завтрашнього тренування.

*Дежавю, або дежа вю, — психічний стан, при якому людина відчуває, що колись уже була в подібній ситуації або в подібному місці, проте, відчуваючи таке почуття, зазвичай не може пов’язати цей «спогад» із конкретним моментом минулого. Вікіпедія.

** Поведінковий патерн – це набір сценаріїв «за замовчуванням», які людина може програвати на автопілоті. Це може бути сценарій “пристойної поведінки” при знайомстві з діловими партнерами або, навпаки, сценарій “бий або біжи” при зустрічі з джерелом небезпеки та сильного стресу.

Source link