Міфи і правда про безпеку дітей на воді

Двоє маленьких дітей потонули у ці вихідні в морі та в басейні. У суботу вдень у Мегало-Кавурі з моря витягли мертвим 6-річного хлопчика, який вислизнув від уваги батьків. Дитину знайшли непритомні у воді купальники та рятувальник на пляжі. Він знаходився за 20 метрів від берега і на мілководді.

Через день у басейні р-ну Неа-Макрі трагічно загинула 10-річна дівчинка. Згідно з інформацією, перед тим, як піти купатися, дитина поїла. Тіло дівчинки залишалося на дні три хвилини, поки не було піднято тривогу і фахівці не поспішили на допомогу.

Як наголошує в репортажі видання “Катімеріні”, у Греції утоплення є другою причиною смерті від нещасних випадків серед дітей віком від 1 до 14 років.

Загалом у 2022 році сталося 386 нещасних випадків зі смертельним наслідком, з них 379 на морі та 7 на внутрішніх водоймах (у басейнах та ін.).

Президент Спілки рятувальних шкіл Греції Маріос Міронакіс розповідає про хронічній проблемі, вказуючи на те, що коли увага батьків відсторонена, то виникає велика небезпека для життя та здоров’я їхніх дітей..

«Батьки не повинні упускати своїх дітей з поля зору, навіть якщо умови ідеальні. У разі, якщо вони не зможуть наглядати за своєю дитиною, за нею має наглядати хтось інший», — каже пан Маронакіс.

Експерт зазначає, що роблячи висновки з цих трагедій, ми розуміємо, наскільки важливим є навчання плаванню. «На жаль, у Греції ми щойно приступили до навчання дітей навичкам плавання. Хоча в рамках курсу фізкультури з 2020 року передбачено навчання плаваннюобов’язково має бути більше активності з боку держави та самих батьків».

За словами педіатра-реаніматолога Анастасіоса Хатзіса, колишнього директора-координатора дитячої реанімації «Агія Софія», вся статистика показує, що у разі нещасних випадків зі смертельними наслідками на морі вся справа у профілактиці.

«На жаль, у більшості випадків, коли знаходять цих дітей, часто вже надто пізно. Згідно з міжнародними дослідженнями, відсоток дітей, які вижили після реанімації, становить один до 10, а в інших випадках було вже надто пізно», — каже пан Хатзіс.

Коментуючи смерть двох дітей протягом 48 годин, пан Хатзіс сказав, що кожного разу, коли повторюється одна і та ж трагічна історія, діти залишаються без нагляду та трагічно гинуть. На питання, чи може плавання після їжі бути смертельнимпедіатр-реаніматолог підкреслив: «Ми завжди дотримуємося непорушного правила тригодинної утримання від купання на морі. Звичайно дослідження показали, що їжа ніколи не буває єдиною причиною утоплення. Зазвичай, коли трапляється трагедія, завжди є якась інша причина.

Правило «радіусу однієї руки»: Пан Хатзіс вказує, що загальне правило, якого необхідно дотримуватися, полягає в тому, що діти, особливо найменші, повинні знаходитися «на відстані витягнутої руки» від батьків. «Батьки не повинні робити речі, які відволікатимуть їх від нагляду за дітьми, які перебувають у воді (балакати з друзями, сидіти в телефоні). Також неправильно думати, що якщо дитину одягли в надувні нарукавники чи рятувальні жилети, то можна дозволити їй плавати без нагляду», – Додає лікар. Іншими основними правилами є:

• Діти ніколи не повинні плавати поодинці.
• Не заходьте у воду, якщо йде дощ, гроза, сильна хвиля чи течія.
• Не пірнайте у незнайомих водах, особливо зі скель.
• Не допускайте переохолодження дитини у воді (до посинілих губ і тремтіння в тілі).

Педіатр-реаніматолог також зазначає, що ласти не підходять для навчання дитини плавання в морі, тому що в ластах діти штовхають своє тіло лише ногами і тому руки малорухливі (не тренуються). Що стосується Трагічний випадок утоплення, слід знати, що у дорослих воно виглядає інакше, ніж у дітей. Дорослі і підлітки намагаються підняти голову до поверхні і дихати, в той час як у разі дітей вони зазвичай нерухомо плавають на поверхні обличчям донизу.

«Коли людина безпорадно поринає у воду, після короткочасної затримки дихання на 2-3 хвилини вона починає робити судомні вдихи. Це призводить до розслаблення і, отже, потрапляння води до легень, що, у свою чергу, спричинить пошкодження альвеол (капсульної тканини легень)», — зазначає пан Хатзіс.

Увага! Різниця видів утоплення у прісній та морській воді.

1. Утоплення у прісній воді.

При проникненні в легкі прісна вода швидко всмоктується в кров, оскільки концентрація солей у прісній воді набагато нижча, ніж у крові. Це призводить до розрідження крові, збільшення її обсягу та руйнування еритроцитів. Іноді розвивається набряк легені. Утворюється багато стійкої рожевої піни, що ще більше порушує газообмін. Функція кровообігу припиняється внаслідок порушення скоротливості шлуночків серця.

2. Утоплення у морській воді.

Внаслідок того, що концентрація розчинених речовин у морській воді вища, ніж у крові, при попаданні морської води в легені рідка частина крові разом із білками проникає з кровоносних судин до альвеол. Це призводить до згущення крові, збільшення в ній концентрації іонів калію, натрію, кальцію, магнію та хлору. В альвеолах розжарюється велика кількість рідини, що веде до розтягування аж до розриву. Як правило, при утопленні в морській воді розвивається набряк легень. Та невелика кількість повітря, що знаходиться в альвеолах, сприяє під час дихальних рухів збиванню рідини з утворенням білкової стійкої піни. Різко порушується газообмін, виникає зупинка серця.

Вилучення води з легенів – міф. Лікар вказує, що якщо ми стикаємося з потопленням у морі, ми завжди маємо проводити реанімацію на суші. «Більшість людей вважають, і це велика помилка, що людині, яка перебуває без свідомості, необхідна викачувати воду з легенів під час непрямого масажу серця. Ми завжди повинні мати на увазі два сценарії. Якщо людина може сама дихати, то ви її заспокоюєте та надягаєте їй кисневу маску. Якщо його витягли з води непритомною, то ви робите йому серцево-легеневу реанімацію», — робить висновок він.

Source link