Як карають в Україні за заперечення російської агресії

Після вторгнення Росії навесні 2022 року Кримінальний кодекс України поповнився новою статтею – про заперечення чи виправдання російської агресії та звеличення її учасників. Хто підпадає під неї і як судять за це?

Найбільше справ щодо заперечення російської агресії, розповідає Deutsche Welle, стосуються репостів та лайків у соціальних мережах, наприклад, у російських “Однокласниках”. У матеріалі “Кого в Україні судять за заперечення агресії Росії” висвітлюється, як це відбувається.

Історія президента міжнародного інноваційного фонду

Валерій виріс у дитячому будинку у Харкові, відбув військову службу у Молдові та воював у Чечні. Потім навчався у Харківському архітектурному та Московському державному університетах, працював у лабораторії на Уралі. У 2000-х повернувся до України, жив у Харкові та Чугуєві, де придбав будинок.

Пізніше Валерій переїхав до Києва та заснував благодійну організацію Міжнародний інноваційний фонд “Світло надії-енергії”. До війни чоловік їздив на наукові конференції до Росії. З 24 лютого 2022 року обірвав зв’язки з росіянами доти, “поки що політики не розберуться”. Він жив в орендованому офісі, займався “дослідженнями в галузі енергетики” та допомагав постраждалим від війни. Служба безпеки України затримала Валерія у березні у столиці:

“Ми вас підозрюємо в тому, що ваш фонд і ви особисто займаєтеся поширенням літератури, яка суперечить законодавству України…”.

Так він дізнався про нову статтю КК України – про заперечення чи виправдання російської агресії. Виробництво щодо Валерія СБУ відкрила у серпні минулого року. Причина – пости на сторінці його фонду у Facebook, чоловік неодноразово розповсюджував повідомлення, зміст яких слідство не розкриває. Висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз говорить:

“У цих постах міститься виправдання та визнання правомірної збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом виправдання тимчасової окупації частини її території та вихваляння осіб, які чинять цю збройну агресію”.

За словами Валерія, в одній із постів відтворювалась заява Володимира Путіна, а в інших – пости проросійських Юрія Подоляка та Тетяни Монтян, яких він називає друзями свого фонду: “Ми не знали, що це підпадає під статтю. Якщо вже за таке карають…” .

Валерія затримали у березні, суд обрав йому запобіжний захід – особисте зобов’язання. За місяць розслідування було завершено, і справу передали до суду. Чоловік не вважає себе винним: сторінка у соцмережі належить фонду, а розповсюдженням повідомлень займався інший представник організації. Він запевняє: “Я в політиці не знаюся. Ми ніколи не були проти України”.

Злочин і кара

Максимальне покарання за статтею про заперечення російської агресії – вісім років позбавлення волі. У квітні минулого року Бориспільський суд Київської області ухвалив перший вирок і призначив обвинуваченому три роки умовно. У ході розслідування було зроблено висновок: чоловік на ім’я Владислав, “ймовірно, під впливом російських та проросійських ЗМІ”, сформував свої погляди та поширював антиукраїнські повідомлення у месенджері Telegram. Він створив там власну групу під назвою “Фейки, злочини ЗСУ та нацбатів” та брав участь в обговореннях у групі свого друга під назвою “Військові новини України”. Через місяць Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалив перший вирок за цією статтею та призначив обвинуваченому три роки умовно.

Практично щодня у всій Україні розглядаються справи за цією статтею, зазначає видання. У судовому держреєстрі – понад 500 вироків. Зазвичай обвинувачені визнають провину, укладають угоди зі слідством та отримують умовні покарання.

Кнопка “клас” в “ОК.ru”

Найбільше справ стосується “розповсюдження шляхом переваги” – тобто позначок “клас” під проросійськими повідомленнями в “Однокласниках”, російській соціальній мережі, яка заблокована в Україні з 2017 року. Трохи про кнопку «клас».

Соціальна мережа «ОК.ru» (раніше «Однокласники»), що належить Mail.ru Group, впровадила функцію секретних позначок “клас”. Передбачається, що такі оцінки зможуть бачити лише автори постів. Експерти впевнені, що нововведення дозволить очистити стрічку новин від спаму. У прес-службі соцмережі «ОК.ru» пояснили:

«Ми хочемо, щоб користувачам було якомога цікавіше та комфортніше ділитися емоціями та контентом у соцмережі, тому постійно експериментуємо – у тому числі з реакціями на пости. Які з них залишаться в ОК.ru, ми завжди вирішуємо за результатами експерименту».

Нововведення відбулися після спроби соцмережі впровадити алгоритм аналізу якості вмісту груп. Більш цікаві, унікальні та популярні публікації користувачі бачитимуть частіше, ніж ті, що не пройдуть оцінку якості контенту за даними критеріями. Кнопка «Клас» використовується для позначення позитивної оцінки контенту. При натисканні на неї можна вибрати емоцію, яка сповістить автора публікації та потрапить у стрічку користувача зі словами «здивований», «вважає смішним», «вважає милим».

Фактично вона є аналогом кнопки поділитися в інших соцмережах. На думку засновника паблику MDK Роберто Панчвідзе, нововведення підуть на користь «Однокласникам»:

«Зараз багато соціальних мереж вступають на шлях приватності, закривають профілі, обмежують коментарі. У принципі, в Однокласниках це допоможе розвантажити стрічку новин від «спаму», з іншого боку у людей, у яких багато друзів, стрічка стане значно пустішою».

Наслідки “переваг” та “поширень”

У деяких вироках за новою статтею КК України наведено тексти повідомлень. Їхні автори називають російську агресію “спеціальною військовою операцією” та “звільненням від українських нацистів”, дякують президентові Росії Володимиру Путіну та російським військовим, і стверджують, що українська армія скоює військові злочини на власній території. У матеріалах справ містяться висновки експертів-філологів та лінгвістів, які аналізують ці повідомлення.

Слідство називає позначку “клас” поширенням, адже в “Однокласниках” повідомлення, що сподобалися, відображаються в стрічці новин. СБУ вважає, що обвинувачені знали про це – більшість із них користувалися соцмережею не перший рік. Щоб довести, що їхнє повідомлення хтось бачив, слідство вказує кількість друзів та передплатників цих сторінок. Наприклад, повідомлення мешканки Одеської області Ольги про окупацію Лисичанська, зі словами “Ми повернулися до себе додому”, могли побачити майже 800 осіб.

Також судять за “схиляння до проросійської позиції” – коли користувачі соцмереж пересилають проросійські повідомлення своїм друзям. Наприклад, у вироку Шосткинського міськрайонного суду Сумської області, який також призначив місцевій жительці Тетяні умовне покарання, говориться:

“Громадянка, достовірно знаючи, що її співрозмовники не поділяють її антиукраїнські думки та твердження, запевняла, що збройна агресія Російської Федерації цілком правомірна і виражала негативне ставлення до країни, де вона проживає, прославляючи РФ, виправдовувала злочини, вчинені російськими військовими на території України”. .

Покарання умовні та реальні

Адвокат із центру безкоштовної правової допомоги Сергій Крутько сказав в інтерв’ю DW:

“На тлі всіх статей, пов’язаних із війною, цей злочин не має руйнівних наслідків. Він менш тяжкий. Відповідно і покарання менш суворе. Я не можу сказати, що це маргінальні люди. Вони просто надивилися і начиталися російської пропаганди. Вони не сприймали інформацію критично “.

Він згадує, як одного із його підзахисних везли до суду у Харкові. З вікна обвинувачений спостерігав Північну Салтівку – район, який найбільше постраждав від російських обстрілів. У суді чоловік сказав, що завдяки цьому усвідомив наслідки російської агресії. Адвокат каже: “Можливо, це творча, емоційна людина. Або людина, яка не може критично аналізувати ситуацію”.

Однак далеко не всі вироки умовні, зустрічаються і з реальним покаранням за статтею про заперечення російської агресії. Наприклад, Дзержинський райсуд Харкова засудив до трьох років позбавлення волі Андрія, який розповсюджував проросійські повідомлення в Telegram і на своїй сторінці в Facebook. Згідно з психолого-лінгвістичною експертизою, у них були “повідомлення про те, що українці мають бути знищені, оскільки такої нації не існує, вона вигадана, як і держава Україна”.

У суді Андрій повністю визнав провину та сказав, що не підтримує російську агресію. Він не погодився з вироком та подав апеляційну скаргу.

Як знаходять злочинців

Для виявлення таких злочинів слідчі СБУ моніторять і соцмережі, і ЗМІ. Слідство також порушує справи за скаргами громадян. Вкрай рідко обвинувачені за цією статтею заперечують свою провину. У більшості подібних справ обвинувачені укладають угоду зі слідством та отримують умовний термін. Можна назвати винятком справу, порушену проти мешканця Львова на ім’я Євген.

За версією слідства, у телефонних розмовах із сусідом він називав російську агресію “демілітаризацією” та “денацифікацією”, захоплювався радянським КДБ і закликав росіян розбомбити польський Жешув. Сусід, з яким говорив Євген, є його давнім другом, з яким вони мали політичні суперечки ще з 2014 року і який після повномасштабного вторгнення приєднався до тероборони. Він записав розмови з Євгеном і засвідчив їх у суді.

Євген не визнав своєї провини. Як зазначається у вироку, він заявив, що “Україна не існує і ніколи не існувала”, він “випадково” став її громадянином, оскільки його “країна розвалилася”. Чоловік додав, що, на його думку, “Росію на повномасштабну війну проти України спровокували, а Захід воює українцями за свої ж інтереси, спрямовані проти Росії”.

З огляду на те, що все це Євген говорив в особистій бесіді, суд призначив йому хоч і реальне, але мінімальне покарання – півроку арешту. Суд дійшов висновку, що “призначення більш тяжкого виду покарання сприймалося б як жорстоке поводження та грубо непропорційне діянню покарання”, йдеться у матеріалі DW.

Стаття «Колобораціоністська діяльність» (ст. 111-1) з’явилася в Кримінальному кодексі України 3 березня 2022 року – на восьмий день російського вторгнення. Хоча з проблемою колабораціонізму Україна зіткнулася ще 2014 року — після того, як Росія окупувала Крим і розпочала постачання зброї бойовикам на Донбасі, спеціальної статті в КК не було. Тих, хто пішов на співпрацю з окупаційною владою, судили, наприклад, за звинуваченням у держзраді чи фінансуванні тероризму.

Тепер одна стаття — «Колобораціоністська діяльність» — охоплює широкий спектр дій та передбачає покарання від штрафу до довічного ув’язнення, залежно від того, що вчинила конкретна людина.

Source link