27.04.2024

Афінські новини

Новини українською мовою з Греції

Дрони атакували Кремль: Які будуть наслідки?

Удар по Кремлю став кульмінацією аналогічних ударів, які різко посилилися за останні дні по російській та контрольованій РФ території та можуть призвести до непередбачуваних наслідків.

Останні кілька днів ЗСУ завдавали ударів дронами по нафтобазах у Севастополі та на Тамані, двічі вибухали залізничні колії в Брянській області, там же був атакований аеродром і сталося кілька менших інцидентів.

Однак, незважаючи на це, удар по Кремлю, схоже, шокував весь світ І тепер головне питання – що буде далі, як відповість РФ і які загалом атаки на Кремль будуть мати наслідки. Оскільки, схоже, перетнута одна з останніх “червоних ліній”, що ставить Москву перед серйозним роздоріжжям з низки рішень.

І відповідь на це питання залежить від того, хто цей дрон запустив. Про це розмірковує оглядач українського видання. Країна.

Щодо цього, власне, є дві основні версії: Україна (про що говорить Росія) та провокація російських спецслужб (на що вже натякають у Києві).

1. Україна свою участь заперечуєале прихильники цієї версії, які є і в Києві (серед тих, хто аплодує тому, що сталося), говорять про те, що це черговий потужний удар по іміджу Кремля та демонстрація можливостей українських спецслужб.

Та й попередні диверсії останніх днів Київ хай і не підтверджував, але особливо від них не відхрещувався. І удар по Кремлю як яскрава символічна дія цілком у цей ряд вписується. Тим більше, напередодні параду у Москві на 9 травня.

А також з урахуванням того, що початок давно анонсованого контрнаступу затягується, і вакуум новин потрібно заповнювати деякими “переможними” новинами. І атаки дронів на російські об’єкти, а особливо на Кремль, для цієї мети цілком годяться.

Як і для “розігріву” інформпростору та зростання поразницьких настроїв у РФ, якщо наступ найближчим часом справді почнеться.

Крім того, безліч дронів останнім часом регулярно збивалися на підльоті до Москви. Випереджалося це масштабною кампанією в Україні зі створення “безпілотних” військ та набором операторів дронів. Тобто зрозуміло, що спроби прорватися до “головної мети” були зроблені.

Глава Офісу президента України Єрмак розмістив у себе телеграм-каналі вогники пожежі, а потім прибрав їх. А колишній радник ВП Арестович нещодавно міркував про те, що українські дрони вже літають біля Кремля.

2. Але деякі моменти порушують питання “українську” версію.

Відео, зняте вночі, з’явилося через багато годин у російських пабликах. Якщо це була справді атака України, то дуже дивно, що українські спецслужби не перейнялися її фіксацією та більш оперативним поширенням (нехай навіть через вкидання до російських телеграм-каналів).

Далі – інцидент викликав досить швидко досить розгорнуті коментарі російських політиків першого ешелону (що може говорити про отримання відмашки на такі коментарі).

Також багато москвичів знають, що Кремль – вкрай захищений об’єкт, і в його околицях аматорські дрони в принципі не злітають через посилену роботу радіоелектронних перешкод.

Причому такі перешкоди працюють далеко поза Садового кільця. Самі ж російські ЗМІ, повідомляючи раніше про знайдені під Москвою безпілотники, заявляли, що їх не збивали. А отже, швидше за все, дрони самі впали від впливу РЕБ (чого чомусь не сталося з “українським” безпілотником, який вдарив по Кремлю).

Ну, і, нарешті, незрозуміло, де була російська ППО, яка за логікою речей повинна створювати щось на кшталт “купола” над Кремлем тощо.

Зрозуміло, не можна виключати того, що був запущений високотехнологічний дрон, який обійшов всі ці перепони. Або охорона Кремля допустила крайній непрофесіоналізм.

Так чи інакше, але в будь-якому разі будуть якісь наслідки для українсько-російської війни. Серед яких розглядають два основні напрямки.

По перше, “удар відплати” по Банковій, Раді або урядовому кварталі у Києві.

Після початку повномасштабного вторгнення росіяни жодного разу не завдавали ударів по Офісу президента. Хоча технічна можливість була – російські гіперзвукові ракети українська система ППО не може перехоплювати. Пояснень цьому давалося зазвичай три.

Перше – практична безглуздість. За даними ЗМІ, Зеленський та його найближчі соратники більшу частину часу в Києві проводить не в будівлі Офісу, а в підземних бункерах, збудованих ще за радянської влади та розрахованих на ядерний удар.

Друге – Путін нібито розраховував на якісь домовленості із Зеленським (хоча цей аргумент, очевидно, був актуальним лише хіба що в перші два-три місяці війни, коли ще йшов переговорний процес, який потім припинився).

Третє – Путін дав обіцянку не робити замах на життя Зеленського. Про це заявляв ізраїльський екс-прем’єр-міністр Беннет. Нинішній удар по Кремлю формально знімає цю обіцянку, якщо вона навіть була дана.

При цьому, чи буде такий удар, де і коли – питання залишається відкритим.

По-другеРосійська влада може, користуючись ударом по Кремлю, виступити з якимось публічним “ультиматумом” з приводу подальших подібних інцидентів. Наприклад, щодо застосування ядерної зброї – чим різко підняти ставки у конфлікті.

Або застосувати його без попередження – що, звичайно, найменш ймовірний сценарій, оскільки загрожує неконтрольованою ескалацією конфлікту із залученням інших країн.

Втім, як уже говорилося, поодинокі російські опозиційні ресурси вже пишуть, що Росія розпочала підготовку ядерного удару. Але жодних інших підтверджень цьому немає.

Єдине, що поки що сьогодні прозвучало від Росії на “ядерну” тему – це заява заступника міністра оборони Олександра Фоміна на брифінгу для військових аташе “дружніх країн”.

“На основі доктринальних документів доведено російські підходи до ядерного стримування. Зазначено, що діяльність Російської Федерації в галузі ядерного стримування має оборонний характер і спрямована на гарантований захист суверенітету та територіальної цілісності країни”, – заявив Фомін.

Втім, ці слова прозвучали в контексті теми ядерних боєголовок США в Європі, а не удару по Кремлю.

Але загалом, тема ” відплати ” посилено прокачується у російському інформполі.

У військових російських телеграм-каналах йде ціла серія повідомлень на тему “Нарешті Кремль вирішив дати жорстку відповідь”.

“У керівництві міністерства оборони РФ зважилися на якісь жорсткі кроки. Саме з цим пов’язана пауза, між атакою та висвітленням її у ЗМІ. Півдня йшло обговорення, і коли рішення було прийнято, про атаку повідомили ЗМІ. І, судячи з заяв наших топів , Рішення прийнято “, – пише один з російських телеграм-каналів, що підтримують війну.

Щодо ймовірності ядерного удару, то досі такі прогнози (які й раніше переодично звучали), на щастя, жодного разу не справдилися. У тому числі і щодо позиції найважливішого союзника Москви Китаю щодо неприпустимості використання ядерної зброї. І навряд чи позиція Пекіна змінилася після удару безпілотниками по Кремлю.

Але те, що масштабний удар (без ядерної зброї) росіяни спробують завдати – виключати не можна. Так було після вибуху на Кримському мосту, коли армія РФ завдала масованого удару по енергоінфраструктурі України, подавши це як “акт відплати”.

Не виключено, що і зараз атака на Кремль буде використана Москвою як привід для нової військової акції. Тим більше, що справді оголошення про атаку по резиденції президента РФ було зроблено з великою затримкою після удару. Тобто, певно, якісь рішення за цей час були прийняті.

У той же час є ще одна конспірологічна теорія про те, що удар по Кремлю був організований представниками так званої “партії війни” в Росії, щоб підштовхнути Путіна (який, за цією версією, удар не погоджував) до деяких жорстких дій щодо України. Представники цієї “партії” вже активно беруть Кремль “на слабко” – мовляв, “якщо Путін не відповість на удар по Кремлю, навіщо він зовсім слабкий”.

У такому разі, не факт, що російська влада спочатку планувала “удар відплати”, але до неї їх активно підштовхують, ставлячи в позицію “втрати особи” в іншому випадку.

PS За інформацією, яка, однак, не підтвердилася, президент Росії Б. Путін наказав про нейтралізації всіх українських офіційних осіб, включаючи Володимира Зеленського. Подробиць поки немає, але обліковий запис, що транслює новину, повністю ототожнюється з позицією Києва.





Source link