Енергетика: як війна в Україні впливає на вуглецевий баланс та відновлювані джерела енергії

Лідери бізнесу та політики в Європі та США впевнені в тому, що війна в Україні відстрочить досягнення цілей за нульовим рівнем викидів вуглецю як мінімум три роки, оскільки багато країн т.зв. “колективного заходу” звертаються до альтернативних джерел викопного палива, намагаючись реалізувати санкції, спрямовані на постачання енергоносіїв із Росії.

У той же час, згідно з результатами міжнародного дослідження BayWa re, загальний вплив кліматичної та енергетичної кризи прискорює перехід до відновлюваних джерел енергії: 96% керівників підприємств уже запровадили відновлювані джерела енергії або планують зробити це у майбутньому. З іншого боку, 53% керівників підприємств зазначають, що зростання цін на енергоносії призвело до нової актуальності, позитивно вплинувши на їхні цілі у сфері сталого розвитку.

Звіт
Як повідомляє компанія BayWa re, в 2022 році вугілля повернулося в глобальні розмови в інтернеті, про нього згадували понад мільйон разів на місяць, що майже на 12% більше, ніж у 2021 році. У період із 2020 по 2022 рік кількість згадок, пов’язаних із вугіллям, збільшилася на 130%. Все це відбувається в контексті мінливих онлайн розмов, де споживачі збільшили актуальність таких згадок, як “кліматична криза” та “кліматичні дії”, які випередили “глобальне потепління” як тему розмови.

Ці дані отримані в результаті дослідження BayWa re “The Decade That Matters 2.0”, під час якого було опитано 3000 керівників підприємств та політиків у Європі, Великобританії та США, та використано платформу аналізу даних соціальних мереж, щоб зробити висновки про еволюцію суспільного дискурсу в інтернеті .

Напрямок руху очевидний: підприємства переходять на відновлювані джерела енергії. Проте з погляду повного досягнення цього переходу 57% керівників підприємств вважають, що це станеться. не раніше 2050 року або пізніше, а майже кожен десятий (8%) вважає, що перехід ніколи не буде повністю досягнуто. Це контрастує з думкою політиківопитаних у рамках дослідження BayWa re, де більше третини (35%) вважають, що перехід буде здійснено у 2030-х роках, і лише 11% припускають, що його буде здійснено після 2050 року.

А що у Греції
У Греції політичні діячі нині демонструють дуже високий рівень прихильності т.зв. “зеленої енергетики”, про що свідчать цілі нового Національного плану з енергетики та клімату (NECP), нещодавно представленого урядом, де цільовий показник вкладу ВДЕ у валове кінцеве енергоспоживання на 2030 рік було збільшено до 45%, що на 10% вище, ніж у попередньому NECP і на 5% вище ніж цільовий показник, узгоджений на європейському рівні.

У той же час грецький бізнес виявляє значно більший скептицизм і меншу зацікавленість у пріоритетності питання енергетичного переходу, як показують дані Європейського інвестиційного банку: лише 25% грецьких підприємств інвестували в 2022 році в заходи щодо підвищення енергоефективності, і лише 24% грецьких підприємств планують цю область у найближчі три роки.

“Пройшло два роки з моменту першого дослідження “Десятиліття, яке має значення”, і зміст дослідження актуальний, як ніколи. Наслідки кліматичної кризи зараз відчуваються в усьому світі, і ця криза не залежить від рецесії, політики, кордонів чи самої швидкості адаптації людства” , – Сказав Маттіас Тафт, генеральний директор BayWa re.

Опитування показує, що, хоч і політики визнають цю необхідність, бізнесмени не готові її оплачувати зі своєї кишені. “Війна в Україні стала одночасно каталізатором прискорення переходу на відновлювані джерела енергії і в той же час збільшила залежність від викопного палива в короткостроковій перспективі. Хоча напрям руху зрозумілий, швидкість вкрай важлива, і будь-яке зволікання загрожує загостренням кліматичної кризи. Хоча зараз перехід прискорився, швидкість ще недостатньо висока”.

Перекладання відповідальності домінує на європейському ландшафті
Політики та бізнес-лідери розходяться не лише у поглядах на терміни переходу на відновлювані джерела енергії, а й на основні перешкоди на шляху до досягнення нульового рівня викидів. У всьому світі лідери бізнесу зазначають, що відсутність підтримки з боку уряду (34%) та державна політика (29%) затримують шлях до досягнення нульового рівня викидів. Проте політики вважають, що найбільшими проблемами є поінформованість громадськості (35%) та швидкість, з якою підприємства можуть адаптуватися (35%). Проте 42% керівників підприємств та 33% політиків згодні з тим, що вартість є дуже важливою перешкодою.

Філіп Кунце, генеральний директор BayWa re Greece, сказав: “Результати дослідження показують, що необхідна тісніша та ефективніша співпраця між державою та політиками, а також ключовими представниками економіки та бізнесу. В даний час у Греції зростає занепокоєння з приводу затримок в обробці запитів на умови надання зв’язків, і саме тут необхідно стратегічно виробити чітку та прозору систему пріоритетів для цих запитів: ми перебуваємо на переломному етапі, коли йдеться про вирішення проблеми зміни клімату, і ми маємо докласти більше зусиль у Греції та по всій Європі, щоб усунути перешкоди . BayWa re сподівається, що дані дослідження послужать нагадуванням про необхідність прогресу як у Греції, так і в усьому світі».

Перетворення громадської думки веде до дій
Дослідження “The Decade That Matters 2.0” також показує зростання зрушень у тенденціях громадської думки щодо зміни клімату, вираженого в інтернеті та відображеного в результатах аналізу даних соціальних мереж. У початковому дослідженні було показано, що в період з 2015 по 2019 рік кількість згадок про “нульові викиди” збільшилася більш ніж у п’ять разів. У наступні три роки спостерігалося таке ж значне зростання за набагато коротший період часу.

У 2021 році також відбулося помітне зрушення щодо терміну “кліматична криза”, який перевершив “глобальне потепління” як тему для обговорення з максимальною кількістю згадок у мережі – понад 2,5 мільйона. 2022 року тенденція знову змінилася, причому явно негативні згадки “нульових викидів” подвоїлися порівняно з 2018 роком.

Ці зміни на рівні обізнаності (швидше нав’язування погляду. Прим. редакції) громадськості, безсумнівно, відбуваються під впливом драматичних подій, пов’язаних із проблемами глобального характеру, які свідчать про перехід від простої обізнаності до почуття невідкладності. Хоча вони продовжують розвиватися, вони також демонструють нетерпіння, що зростає, по відношенню до нинішніх темпів змін. Можливість вжити необхідних заходів для запобігання найруйнівнішим наслідкам кліматичної кризи ще існує, але це вікно можливостей швидко закривається, оскільки перші наслідки кліматичної кризи вже відчуваються в усьому світі, вважають автори дослідження.

Source link