Н.Іглесіс про майбутнє грецької економіки: "За існуючих політичних схем у нас немає надії"

В інтерв’ю Тасосу Гуріотису в “чорний понеділок” на каналі Pronews TV видатний економічний аналітик Нікос Іглесіс, проаналізувавши майбутнє грецької економіки (яке є похмурим) з реалістичним підходом, дійшов висновку: “Немає жодної надії на нинішні політичні схеми , щоб країна вижила у майбутньому”.

Щодо банківської кризи, що почалася в США (як і в 2008 році), Нікос Іглесіс сказав:

“Головною подією, що викликала цю кризу, було підвищення процентних ставок, що робили всі великі центральні банки, щоб впоратися з інфляцією. Коли світова економіка перестала закриватися через коронавірус, сталося посилення інфляційного тиску.

Задовго до цього, влітку 2021 року, коли вони припинили блокування, у Греції також спостерігалося зростання інфляції. Внаслідок глобалізації порушилися ланцюжки постачання, деякі компанії припинили роботу, інші не могли перевозити свою продукцію. Саме тут і розпочалася інфляційна спіраль.

Саме тоді центральні банки підвищили відсоткові ставки, оскільки це єдина зброя, яка має для боротьби з інфляцією. Вони зробили гроші дорожчими, а це означає дорожчі кредити. Будь то кредити урядам, бізнесу чи споживчі кредити.

Більш дорогі кредити означають, що держави, підприємства та домогосподарства мають сплачувати більше відсотків щороку. Це означає скорочення попиту, оскільки ви забираєте дохід у сім’ї, бізнесу, держави, і економічна активність знижується.

Коли ми говоримо “попит”, ми маємо на увазі не лише споживчий попит, а й попит із боку бізнесу. Тому зростання відсоткових ставок призвело до блокування облігацій. Банки мають не тільки депозити, але й облігації, які вони продають іншим банкам. Облігації – це свого роду кредит, це папір, після закінчення терміну якого гроші мають бути повернені з відповідними відсотками.

У міру зростання відсоткових ставок старі облігації почали знижуватися в ціні. Тому що нові облігації, які, як очікували ринки, з’являться, матимуть вищі відсоткові ставки. Ніхто не хоче тримати облігацію із процентною ставкою 1-1,5%, коли з’являться облігації із процентною ставкою 3 або 3,5%. Тому вони почали знижувати ціни на облігації, які були заблоковані, тому якщо банкам знадобиться ліквідність, і їм доведеться продавати облігації, які були у них в портфелі, вони зможуть продати їх набагато дешевше.

Ми не знаємо, чи зупинилася ця криза. Ми дізнаємося про це, коли банки перестануть підвищувати процентні ставки та почнуть знижувати їх у зворотному порядку. Але зараз цього, схоже, не відбувається.

Тому найслабші банки опинилися у ситуації, коли вони більше не можуть виконувати свої зобов’язання. Коли довіра до банку падає, починається вилучення вкладів, усі біжать за своїми грошима. Тоді центральні банки приходять на допомогу цим банкам, випускаючи нові гроші, що також спричиняє зростання інфляції».

Про те, наскільки все це впливає на економіку Греції, аналітик сказав:

“Політична система Греції говорила такі самі речі про безпеку грецьких банків під час кризи 2008 року. Вони говорили, що наші банки не мають нічого спільного з американськими і перебувають у безпеці. Не минуло й двох років, а Греція пішла на меморандуми про взаєморозуміння з -за боргової кризи, що виникла. Зараз проблема полягає в зростанні відсоткових ставок. Це зростання – тягар для грецької економіки, тягар для бізнесу, тягар для домогосподарств, тягар для державного боргу”.

Що стосується того, чи знаходиться грецька економіка в небезпеці, він сказав: “Ми не знаємо, які скелети є в шафі кожного банку, тому що зараз там керують іноземні акціонери. Проблема полягає в наступному: якщо банк опиниться в ситуації банкрутства, хто його Чи може грецький уряд взяти нові кредити для фінансування порятунку банку?

Мені здається дуже малоймовірним, що якийсь механізм дасть нам 10 чи 20 мільярдів євро. І якою буде вартість такого кредиту? Центральний банк може випускати гроші, грецький Центральний банк неспроможна випускати гроші. Лише Європейський центральний банк випускає євро. В іншому випадку країна, яка може випускати власні гроші, може зіткнутися з кризою, на відміну від країн ЄСчиї центральні банки є філією ЄЦБ

Відповідаючи на запитання, чи Греція має бути в зоні євро або вийти з неї, він сказав: “У новій кризі, яку переживе грецький народ і його економіка, це питання виникне знову. Політичні діячі так і не відповіли на основне питання: чому були введені Меморандуми Меморандуми були нав’язані Греції для того, щоб залишитися в зоні євро і продовжувати виплачувати свій борг.

У боргу є чотири фактори, які його визначають:

1. По-перше, скільки ви повинні.
2. Другий – кому ви повинні, кому належить борг? До 2010 року більша частина боргу належала грекам, вона була у грецьких державних облігаціях, і відсотки залишалися у Греції, сьогодні це не так. Обов’язок належить іноземцям, і відсотки йдуть за кордон.
3. По-третє, у якому законодавстві перебуває борг. Чи він у грецькому законодавстві, в англійському законодавстві?
4. І четвертий фактор – у якій валюті борг. Зараз усі грецькі борги виражені в євро, тож це іноземна валюта, оскільки Греція не може її емітувати.

Це означає, що для того, щоб обслуговувати борг щороку та виплачувати відсотки, їй доводиться позичати. Банкрутства деяких країн теж були спричинені чим? Вони не могли обслуговувати свою частину боргу в іноземній валюті. У національній валюті проблем немає. Греція – це країна з зруйнованою виробничою базою, з непосильним боргом в іноземній валюті, що означає, що при першому подуві вітерця на міжнародній економічній арені ця країна захворіє на пневмонію. Тому що вона не має силових факторів”.

На питання, де греки нарешті працюють, оскільки первинне виробництво впало, крім туризму, він відповів:

“Послуги, загальні послуги та державний сектор. Існує політичний напрям, який розглядає туризм, як важку промисловість країни, а будівництво – як двигун економіки. Вони припинили видачу кредитів на будівництво нових квартир, і будівництво впало.

Доказом того, що економіка кульгає, є той факт, що платіжний баланс знаходиться у дефіциті. Нагадаю, що Греція була самодостатньою за цукром. Тобто ми отримували його з буряка. У нас було п’ять заводів, грецька цукрова промисловість мала дочірні підприємства в Сербії та інших країнах. Поступово вони зачинилися. ЄС запровадив квоти, і цукрові заводи закрилися, тому що ціна на цукор залежала від постачання, і в результаті ми почали імпортувати цукор із Франції.

Ми також були самодостатніми в зернових, але поступово ЄС скасував тарифний захист продуктів, і в результаті грецький виробник був змушений конкурувати з іноземцями.

Політика відкритих кордонів, нав’язана ЄС, є вигідною таким країнам, як Німеччина, яка імпортує сільськогосподарську продукцію з Туреччини, але експортує свою власну промислову продукцію. І навпаки, такі країни як Греція програють. Тому що вона не має конкурентоспроможної технологічної продукції, яку можна було б експортувати, щоб компенсувати дешевий імпорт. Йдеться не лише про сільськогосподарську продукцію, а й про текстиль, бавовну тощо, які також тепер поставляються з Пакистану та Туреччини.

Потім, говорячи про туризм, зокрема про знайомий усім нам відпочинок за системою “все включено”, він відзначив безпрецедентні речі:

“Всі продукти, що входять до сніданків у готелях, де зупиняються туристи, предмети гігієни, такі як мило, шампуні, і навіть продукти, що подаються до столу, такі як безалкогольні напої, пиво тощо є іноземними, а не вітчизняного походження! Це означає відсутність прибутку для грецької економіки! І це з причин вартості.

Як зазначає аналітик, грецька держава має субсидувати грецькі продукти через ПДВ:

“Експорт грецької продукції не оподатковується ПДВ. Можна було б прийняти постанову, згідно з якою підприємства, які купують грецькі продукти та витратні матеріали, роблять це зі зниженим ПДВ, начебто вони експортували”.

Щодо енергетичної кризи він сказав: “Перше, що мав зробити уряд, це знизити ПДВ та НДТ, щоб не викликати спіраль переоцінки. Тому що вартість палива потім перетікає на продукти, транспорт тощо. 60% ціни палива – це податки ! Замість цього воно віддало перевагу роздавати допомоги! Замість того, щоб запобігти зростанню інфляції, воно воліло її субсидувати”.

На закінчення він сказав, що єдине, у чому зацікавлена ​​політична система, це “зелене зростання”, а не промисловість, ремесла тощо. Він назвав зміну клімату великою дурістю, “оскільки клімат Землі постійно змінюється в залежності від того, що відбувається на поверхні Сонця. Натомість ми не хочемо експортувати вуглеводні (і не проводимо досліджень) і хочемо імпортувати вітряки, фотоелектрику і т.д. Водночас ми даємо субсидії на електромобілі та електровелосипеди, вироблені за кордоном, стимулюючи іноземну промисловість!Єдина надія – це політичне керівництво, яке представить альтернативний план виживання грецького народу.

Джерело: Pronews

Source link