Площа Колонаки: старовини, виявлені під час розкопок

Глава Міністерства культури Олена Кунтурі розповіла про деталі розкопок, проведених на площі Колонакі у рамках будівництва 4-ї лінії метро.

То яким же був район Колонакі до того, як став одним із найвідоміших в Афінах? Які знахідки показують, що тут на родючому ґрунті колись вирощували сільськогосподарські культури? Що це був за район, що складався з полів та пасовищ?

Багато разів під час будівництва станцій метро експертам відкривалися різні аспекти давньої історії Афін, оскільки були виявлені різноманітні знахідки: гідротехнічні споруди, цвинтарі, римські лазневі комплекси, колодязі, трубопроводи, резервуари та акведуки.

Нині на пл. Колонаки ведеться будівництво четвертої лінії метро. Проект є одним із найбільших у транспортній інфраструктурі в Європі. Як очікується, лінія обслуговуватиме близько 340 000 пасажирів на день і стане першою в Афінах, де “розумні” поїзди працюватимуть автоматично (без водіїв).

Олена Кунтурі, археолог та керівник Департаменту доісторичних та класичних старожитностей Міністерства культури розповіла про “становище справ” на будмайданчику в Колонакі. “Попередньо були зроблені розкопки. Після видалення шару товщиною близько 1,20 м були виявлені дві круглі конструкції з пористих каменів “зацементованих” якимось розчином (колодязі). Їх зовнішній діаметр становить близько 2,10-2,20 м в одній і 1,70 м у іншого. Висота їх приблизно 0,81 м і 0,60 м відповідно. Товщина стін стародавніх споруд становить 0,35-0,40 м.”, – йдеться у звіті.

“Проведені нами розкопки характеризують різні періоди в історії Колонаки. Очевидно, що не йдеться про відкриття, які вважаються рідкісними і мають особливий археологічний інтерес (оскільки йдеться про сільськогосподарські землі), але для нас, дослідників був зовсім несподіваним той факт, що вони розкривають фрагменти цілої епохи”, – каже LiFO археолог та голова Управління доісторичних та класичних старожитностей Міністерства культури Олена Кунтурі. З розмови зі спеціалістом з’ясувалося, що на території, де зараз будується станція метро, ​​розташовувалися садівничі ферми.

“Очевидно, це пов’язано з тим, що в цьому районі не зводилися приватні будинки, оскільки центр міста був зосереджений навколо Акрополя та Стародавньої Агори. Тому те, що можна знайти в таких розкопках, – це іригаційні канали, фрагменти (підстави) фермерських будинків або криниці Характерно, що у найбільшій частині дослідженої території, на площі 1035 кв.м, після видалення шару завтовшки близько 2 м було виявлено 26 паралельних рядів каналів.

Стародавні іригаційні споруди розташовані так, що йдуть природним ухилом землі і простягаються по всій ширині досліджуваної території (59 м). Вони також мають середню ширину 0,50 м-коду, глибину 0,30-0,70 м-коду і майже прямокутну форму з плоским або увігнутим дном. Відстань між ними постійна, близько 0,90 м-коду.

Більшість площі, де вони розташовані, і відсутність залишків будинків, свідчать про систематичну обробку землі. Це підтверджується близькістю ділянки до річки Еріданос. Водопостачання, хоч і змінне (сезонне), було необхідним для сільськогосподарських культур, що вирощуються тут, оскільки в цілому Аттика завжди відчувала проблему нестачі води.

А мулові відкладення Еріданоса, який часто змінював своє русло і розливався за сильних дощів, збагатили ґрунт, де згодом почали вирощувати с/г культури. Перевезення сільськогосподарської продукції полегшувалося завдяки прилеглій дорозі в Месогео, розташованій на відстані близько 145 м.

У 1864 році було вирішено створити “площу Колонакі”. До 1881 року територію району перетинала дорога, яка починалася від Месогейтики Порта (Μεσογείτικη Πόρτα) або Воріт Бубуністра (Πύλη της Μπουμπουνίστρας), і продовжувалась до Марусі.

На початку 1880-х років територія була вирівняна. У 1901 році площа була розмежована, сформована з центральним круглим плато, діагональними та поперечними доріжками, а також засаджена рослинами. Площу було переплановано у 1927/1929 роках. І зовсім недавно у 2005 році архітекторами Димитрісом та Сюзаною Антонакакіс. Перші будинки, однак, у Колонакі були збудовані в середині 19 століття.

Свого часу велика територія під Лікабеттусом називалася “Кацикадика”, оскільки на північ від площі Дексаменіс всюди стояли хатини пастухів. Однак, як ми знаємо сьогодні, назва цього району пов’язана з мармуровою монолітною римською колоною, встановленою на площі (Див. фото вище). Але чому її було встановлено саме там?

Назва району пов’язана з мармуровою монолітною римською колоною, яка розташовується на площі Філіки Етерія, або площі Колонакі.

“У 19 столітті на площі Філіки Етерія була зведена колона. Вона була перенесена туди з Δεξαμενή (розташованому поряд з акведуком Адріана, Αδριάνειο Υδραγωγείο), і саме так район отримав свою назву. Вважається, що колони,” Тому донедавна місцеві жителі ходили і “прив’язували” до них свої хвороби, тобто розміщували в їх поглибленнях послання та предмети, з проханнями про одужання”, – каже історик.

Дві інші колони, які вважалися охоронцями здоров’я, збереглися в Афінах – на вулиці Місараліоту та в церкві Святого Іоанна Колонського, неподалік Театральної площі. Слід зазначити, що в давнину вони вважалися знаками удачі та їх не дозволялося пересувати.

Насправді, якщо звернутися до історичних джерел, то можна виявити, що коли одну з них у якийсь момент пересунули, за повір’ями, вибухнула чума, що одразу приписали переміщенню колони.

Афіняни, щоб запобігти епідемії або іншим лихам, здійснювали литанії та ритуали з жертвопринесеннями молодих тварин. Тому коли литанії завершувалися, в тих місцях обов’язково зводили колону”, – розповідає експерт.

Як повідомила пані Кунтурі, коли станція метро буде готова, на поверсі/рівні -1 планується створити постійну експозицію. У ній буде висвітлено культурну спадщину району, по суті, буде створено окремий археологічний об’єкт, своєрідний музей, що дає пасажирам метро можливість “доторкнутися історії”.

Source link