На всьому пострадянському просторі, починаючи зі шкільного віку, свято 8 березня було надзвичайно улюблене і шановане жінками – від малого до великого. Однак поговоримо про це свято спокійно і без емоцій.
Насамперед відкинемо комуністичний міф про те, що це свято є “міжнародним”. Це не так. Ніде, окрім пострадянського простору, його не наголошують. Щоправда, саме цей простір зараз поділено на 15, тією чи іншою мірою незалежних держав, але все-таки…
По-друге, слід рішуче відкинути міф про те, що 8 березня – це лише юдейський пурим, нав’язаний православному світу єврейкою Цеткін. І справа тут не в тому, що дата пурима ковзає за календарем, так само, як і дата православної Великодня, і її збіг з 8 березня може бути лише випадковим. Здебільшого річ у тому, що Клара Цеткін – ніяка не єврейка, а чистопородна німкеня, більше того – дочка лютеранського пастора.
Дівоче прізвище родоначальниці фемінізму – Ейсснер. Прізвище Цеткін вона отримала за своїм першим чоловіком, емігрантом із Росії Осипом Цеткіним. Він помер від туберкульозу в абсолютному злиднях, через 9 років після весілля, залишивши Клару з двома дітьми на руках. Згодом вдова вийшла заміж вдруге – за людину, набагато молодшу за себе, яка всі свої гроші (а їх у нього було чимало) вклав у її публіцистичну діяльність.
Справжня легенда, довкола якої склалося святкування 8 березня, це події 1857 року в США. Тоді вперше в історії відбулася суто жіноча демонстрація протесту, так званий “марш порожніх каструль”. Працівниць текстильної промисловості та фабрик з пошиття одягу в Нью-Йорку, на знак протесту проти неприйнятних умов праці та низької заробітної плати. Вони вимагали скорочення робочого дня, покращення умов роботи, рівну із чоловіками заробітну плату. Ці жінки на той час працювали до 16 години на добу, а праця їхня була низькооплачуваною.
Ця легенда була повністю спростована сучасними дослідниками. А ось уже безперечний факт. “8 березня 1908 року, на заклик нью-йоркської соціал-демократичної жіночої організації, відбувся мітинг з гаслами про рівноправність жінок. Цього дня понад 15 000 жінок пройшли маршем через все місто, вимагаючи скорочення робочого дня і рівних з чоловіками умов оплати праці. Крім того, було висунуто вимогу надання жінкам виборчого права” (“Вікіпедія”).
Святкування американцями Дня жінок в останню неділю лютого також проникло до Європи, а потім поширилося і на теренах колишнього СРСР. Жіночий день до 1965 року відзначали соціалістичні та комуністичні країни, та багато інших.
У 1977 році, на Генеральній конференції Організації Об’єднаних Націй, дату 8 березня було оголошено “Днем захисту прав жінок у всьому світі”.
Необхідно відзначити, що сучасні жінки давно вже не сприймають “політичне” підґрунтя святкової дати. Восьме березня – це просто зайвий привід для чоловіків надати знаки уваги своєму оточенню, всім своїм прекрасним дамам (мамам, дружинам, дочкам та подругам).
Зі святом, дорогі жінки!
More Stories
На Сімі, Антикирі та в Арахові задимилися мангали: греки з розмахом святкують Великдень
Історія та традиції Великодня
Грецького журналіста виправдано судом за розкриття «обману» з Благодатним вогнем