Чи скоротився російський експорт до Європи після вторгнення в Україну

Слідом за нападом Росії на Україну в лютому 2022 року відбулася серія “пекельних” санкцій з боку Євросоюзу, США та інших країн.

Їхніми цілями були Центральний банк Росії, комерційні банки, транспорт, нафта, вугілля та інша сировина. Незважаючи на безпрецедентність економічних санкцій, їхня мета — завдати Росії настільки тяжких наслідків, щоб паралізувати її здатність продовжувати війну — не тільки не була досягнута, а й завдала серйозної шкоди економіці Євросоюзу.

Відповідно до статті аналітичного центру Bruegelбаланс поточних операцій Росії у 2022 році різко покращав. У січні-вересні 2022 року позитивне сальдо зовнішнього балансу становило майже 200 мільярдів доларів (приблизно на 120 мільярдів доларів більше, ніж за аналогічний період 2021 року). Причина в тому, що російський імпорт впав, а ціни на енергоносії (які Росія експортує) зросли.

Хоча економічні санкції були безпрецедентними, їхня мета — завдати Росії настільки серйозних наслідків, щоб позбавити її можливості продовжувати війну, — не було досягнуто.

Згідно недавній статті у журналі Politico, після вторгнення листопад 2022 року став першим місяцем, коли вартість імпорту ЄС з Росії знизилася порівняно з тим самим місяцем 2021 року. За вісім місяців ЄС витратив на покупку російських товарів більшеніж до війни. Більш свіжих даних поки що немає, але цілком імовірно, що тенденція до зниження витрат на імпорт із Росії збережеться: санкції щодо сирої нафти набули чинності у грудні 2022 р., а щодо нафтопродуктів — у лютому 2023 р.

Хоча обсяги експорту російської нафти та газу в ЄС значно скоротилися, ціни зросли, що збільшило прибутки Росії.

Згідно статті Politico, у небагатьох країнах вартість імпорту почала знижуватися відразу після вторгнення в Україну. По ЄС загалом загальна вартість імпорту з Росії з лютого по листопад 2022 р. була на 50% вищою порівняно із середнім імпортом за той же період у п’ятирічці 2017–2021 рр.

Як видно з таблиці, у 19 державах-членах вартість імпорту з Росії під час війни була вищою, ніж у середньому за лютий-листопад минулого року. Найбільший приріст вартості спостерігався у Словенії (+331%), за нею прямують Австрія (+203%), Угорщина (+197%), Кіпр (+192%) та Греція (+161%). . А з найбільших економік єврозони Росія отримала більше прибутків: Іспанія +115%, Італія +107%, Франція +93%, Німеччина +13%. Особливий інтерес становить те, що у 12 країнах, включаючи Грецію, у листопаді 2022 року продовжилося зростання вартості імпорту з Росії (порівняно із середнім п’ятирічний показник 2017-2021 рр.).

Оптимістична версія полягає в тому, що наслідки санкцій для російської економіки почнуть відчуватися вже зараз. Свою роль у цьому відіграла і енергетична стратегія ЄС, яка надавала пріоритет спочатку покриттю власних енергетичних потреб, а потім санкційним пакетам. Очікується, що ембарго ЄС на російську нафту та нафтопродукти, обмеження постачання природного газу та пов’язане з цим падіння цін на енергоносії значно обмежать потік доходів до Москви.

З іншого боку, зверніть увагу, доки не будуть введені суттєві санкції щодо постачання російського зрідженого природного газу (ЗПГ) до Європи, які у 2022 р. були вищими, ніж у 2021 р. (див. усі демонструють однакове прагнення до енергетичної незалежності від Росії), ризик ненавмисного фінансування вторгнення в Україну за рахунок коштів ЄС залишиться загрозливим.

Кріса Папалексату – науковий співробітник кафедри досліджень А. Г. Левентіса в Обсерваторії грецької та європейської економіки ELIAMEP.

Манос Матсанганіс – головний науковий співробітник, керівник Обсерваторії грецької та європейської економіки ELIAMEP, науковий співробітник кафедри «Ставрос Костопулос» та професор державної економіки Міланського політехнічного університету.

Source link