Дендіас: “Греція ніколи не перестане вимагати від Німеччини репарацій за Другу світову війну”

“Греція не перестане вимагати виплати німецьких військових репарацій”, – заявив у вівторок міністр закордонних справ Нікос Деніас з нагоди річниці різанини в Калавриті.

Сьогодні буде свідомо victims of Kalavryta Massacre до німецького відрядження прав на 13/12/1943. Управління гірськими громадянами як добре, як ранні відродження історичного майна буде невідомо. (1/2) https://t.co/abTz5NrlgI

– Nikos Dendias (@NikosDendias) December 13, 2022

У своєму повідомленні в Twitter Дендіас написав: “Сьогодні ми вшановуємо пам’ять жертв різанини в Калавриті, скоєної німецькими окупаційними військами 13/12/1943 року.

Страта сотень мирних жителів і повна руйнація історичного міста ніколи не будуть забуті. Греція ніколи не перестане Греція ніколи не перестане вимагати виплати німецьких військових репарацій як мінімальну компенсацію за страждання, перенесені нашою країною під час Другої світової війни.”

Цікаво, що коли прем’єр-міністр Кіріакос Міцотакіс утримується від заяв про репарації за Другу світову війну, міністр закордонних справ продовжує порушувати це питання, постійно звертаючись до свого німецького колеги, як це було минулого літа.

Спроби попередніх урядів вимагати репарації за Другу світову війну було відкинуто німецькими урядами під приводом.

У квітні 2019 року, переважною кількістю голосів, парламент Греції ухвалив резолюцію з дорученням уряду вимагати від німецької сторони виплати військових репарацій: 309,5 млрд євро за другу світову війну та 9,2 млрд євро за Першу світову. У суму 107,2 млрд євро, Греція оцінила компенсації за загибель та каліцтва людей. У резолюції наголошено, що Греція ніколи не відмовлялася від своїх претензій до Німеччини.

Однак Німеччина відкидає вимоги грецької влади. Нібито вона виконала всі зобов’язання, коли 1960 року виплатила 115 млн марок. На думку німецького політолога, більшість країн підтримають Німеччину або просто промовчать.

Різанина в Калавриті або “Грецька Хатинь”

У листопаді 1943 року німецька 117-а єгерська дивізія, що складається, в основному, з австрійців та німців Ельзасу, Румунії та Судет, розпочала «Операцію Калаврита» з метою оточити партизанів на околицях міста. Під час операції багато німецьких солдатів було вбито, 78 з них взято в полон. За твердженням німецького командування, всі полонені розстріляли дома.

Німецьке командування ухвалило рішення відреагувати жорстокими та масовими репресіями. Страти почалися з прибережної зони і потім, заглиблюючись у гори на шляху до Калаврити, німці розстріляли 143 людини та спалили тисячу будинків у 50 селах.

Увійшовши в Калавриту 13 грудня 1943 року, німці замкнули всіх жінок і дітей до школи, і зібрали все чоловіче населення старше 13 років на пагорбі над містом. Після розграбування міста та його підпалу відбулися масові розстріли.

За різними даними, із 488 заручників врятувалися лише 13 людей, бо їх було заховано під тілами загиблих. Потім німці підпалили місто, але деяким жінкам та дітям вдалося вирватися з вогню та сховатися в горах.

Загалом, під час цих репресій, згідно з грецьким істориком Леонідасом Блаверісом, було вбито 1436 осіб. Німецький історик Герман Майєр, ґрунтуючись на документах Вермахту, наводить цифру у 677 убитих.

Посилаючись на джерело, як «сумнівний», вікіпедія так описує історію «доброго нациста»: «Був один австрієць, який не підкорився наказам і відчинив двері до палаючої школи, знаючи, що він жертвує своїм життям для того, щоб жінки та діти змогли втекти. Пізніше він був страчений за державну зраду, але жертви втекли”.

Загалом під час цієї операції було зруйновано 28 громад – міст, сіл, монастирів та селищ. У самій Калаврите близько 1000 будинків було розграбовано і спалено, понад 2000 голів худоби було захоплено німцями.

Докладніше у публікації «Операція Калавриту» – грецька Хатинь

Source link