News.ru:Ердоган розвиває геополітичний наступ на Східне Середземномор’я

Нагромадивши останнім часом чимало зовнішньополітичних дивідендів, турецький лідер Реджеп Тайіп Ердоган серйозно взявся за принципове для його країни питання визнання Турецької Республіки Північного Кіпру (ТРСК) і навіть готується винести його на розгляд Генасамблеї ООН, повідомляє видання. news.ru.

Таким чином Анкара розраховує як мінімум чинити додатковий тиск на міжнародне співтовариство, а як максимум — добитися якихось переміщень у питанні визнання ТРПК. Однак на тлі наростаючого загострення з Грецією дійти бажаних результатів Ердогану буде непросто. Які інструменти обере турецький лідер та як йому допоможе «єрусалимська формула»?

За останні роки Туреччина внесла радикальні зміни до своєї політики з кіпрського питання, зазначають автори турецької Milliyet. На одному із засідань Ради національної безпеки в липні турецька влада розробила цілий пакет необхідних заходів тиску на міжнародне співтовариство у питанні визнання ТРСК. Головним завданням Анкара позначила отримання необхідної підтримки для визнання на острові Кіпр «двох держав на основі суверенної рівності та рівного міжнародного статусу».

Для цього Анкара збирається піти протоптаною ще 2017 року стежкою. Тоді ініційований в ООН турецькою владою проект резолюції, який закликає скасувати рішення США визнати Єрусалим столицею Ізраїлю, отримав підтримку 128 країн. Лише дев’ять держав виступили проти. Американський президент Дональд Трамп на нервах пригрозив країнам, які проголосували за позбавити їх фінансової підтримки. Тим не менш, цю історію Анкара явно вважає своєю дипломатичною перемогою.

Рішення щодо Єрусалиму було ухвалено у 2017 році з ініціативи Туреччини. Тоді Анкара процвітала. Чому б нам не повторити успіх і цього разу? – вважає посол у відставці Улуч Озюлькер, про це він заявив в інтерв’ю Milliyet.

В 1974 Туреччина ввела війська в північну частину Кіпру під приводом захисту місцевого турецького населення, і це розділило Кіпр на дві частини. Дії Анкари стали реакцією у відповідь на бажання правили в Афінах «чорних полковників» приєднати острів до Греції. Туреччина, яка до того часу вже знаходилася не в найкращих відносинах з Грецією, не могла цього дозволити. З того часу турки-кіпріоти живуть у самопроголошеній державі, яку визнає лише Анкара. Хоча 1983 року Пакистан і Бангладеш спробували налагодити дивідносини з ТРСК, але міжнародний тиск змусив їх відкликати визнання.

Однак позиція західних країн досі не дозволяє поставити крапку у цьому питанні. Нещодавно держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив, що грецький Кіпр отримав право на закупівлю американської військової продукції у 2023 році. Для цього Конгрес США вимагає від влади острова виконувати на щорічній основі те саме завдання — боротися з відмиванням коштів і не допускати у свої порти російські військові кораблі для обслуговування та дозаправки. Щонайменше один раз на рік Вашингтон повинен підтверджувати дотримання Нікосією всіх цих умов. Збройне накачування греків-кіпріотів з боку США, зрозуміло, викликає невдоволення Анкари, тому що турецька влада не заперечує проти фінансової підтримки греків-кіпріотів. «Але проти кого ви озброюєте Нікосію»? — запитує Анкара, дивуючись, чому США скасували ембарго на збройові поставки на грецький Кіпр. Також турецька сторона пообіцяла «конкретну відповідь» на це.

Ми відповімо конкретними кроками на рішення США (зняття ембарго на постачання зброї грекам-кіпріотам). Якщо ви хочете ескалацію на острові, тоді ми зробимо те, що потрібно. Туреччина збільшить військову присутність на Кіпрі та поставить на північ острова необхідне озброєння для захисту інтересів турків-кіпріотів. – заявив глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу.

Ситуація посилюється і на тлі загострення відносин Анкари та Афін. Країни Східного Середземномор’я опинилися на межі серйозних військових сутичок. Так, Туреччина звинувачує США у мілітаризації грецьких островів, у той час як Греція просить Анкару йти шляхом осмисленого діалогу і не забувати, що за їхньою спиною всі НАТО та Європа. Вашингтон, який втомився від нескінченних сварок союзників щодо Північноатлантичного альянсу, попросив відкласти всі розбіжності на потім, а зараз, доки йдуть військові сутички в Україні, триматися разом у боротьбі проти «колективної загрози». Однак на ситуацію, що склалася, мало хто може вплинути.

Проект резолюції в ООН із закликом визнати ТРСК, можливо, не зможе вирішити всіх проблем, але виявить моральний тиск.

Все, що лишається, це створити тиск. Згідно зі Статутом ООН, Рада безпеки має право приймати рішення. Крім того, кожен із п’яти постійних членів має право вето. Навіть якщо ви отримаєте резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, рішення також має бути ухвалене Радою Безпеки ООН. Але можна підійти до справи з іншого боку. Резолюції Генасамблеї ООН створюють психологічний тиск, навіть якщо вони не проходять Раду Безпеки. Резолюція Генасамблеї ООН, навіть якщо це проект резолюції, може спонукати деякі країни… Але спочатку ми маємо повідомити про нашу проблему генсеку ООН, – зазначив Озюлькер.

За його словами, перш ніж йти проти США важливо роз’яснити всю ситуацію на майданчику ООН. Ймовірно, саме після цього інші країни також замисляться про визнання ТРПК.

Втім, важливим моментом є ще й те, що близькі до Туреччини країни хоч і офіційно не визнають ТРСК, але майже на регулярній основі проводять зустрічі з президентом республіки та її високопосадовцями. Напередодні президент турків-кіпріотів Ерсін Татар зустрівся з президентом Киргизстану Садиром Жапаровим на Всесвітніх іграх кочівників. Минулого місяця лідер турків-кіпріотів зустрівся також із президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим на полях Ігор ісламської солідарності у Коньї. Нещодавно міністр закордонних справ ТРСК Тахсін Ертугрулоглу

New York’ta temaslarda bulunan Dışişleri Bakanı Ertuğruloğlu, Pakistan Dışişleri Bakanı Bilawal Butto Zerdari ile görüştü. Ertuğruloğlu, mevkidaşına, “dos ve kardeş ülke Pakistan’ın İslam İşbirliği Teşkilatı çerçevesinde KKTC’ye verdiği destek ve dayanışma için” teşekkür etti. pic.twitter.com/ODf4sKBkhj

— Türk Ajansı Kıbrıs (TAK) (@TAKAjansi) September 19, 2022

target=”_blank” rel=”nofollow noopener noreferrer”>провів переговори зі своїм пакистанським колегою Білавалою Бхутто Зардарі в Нью-Йорку (під час Генасамблеї ООН, але за її межами, оскільки ТРСК не перебуває в ООН). Кіпру можуть надати статус спостерігача в Організації тюркських держав у листопаді цього року на щорічному саміті в Самарканді, це маленькі, але дуже значущі політичні кроки для ТРСК.

Втім, незважаючи на пропозиції турків, врегулювання кіпрської проблеми на взаємовигідних для двох громад острова умовах стає дедалі менш ймовірним, заявив спеціальний представник ООН на Кіпрі Колін Стюарт.

Зараз у питанні вирішення кіпрської проблеми спостерігається політичний глухий кут, і позиції сторін дійсно далекі один від одного. Не виходить погодити навіть умови повернення за стіл переговорів, – Зауважив Стюарт.

При цьому на Генасамблеї ООН, що пройшла в Нью-Йорку, глави МЗС Кіпру, Греції та Єгипту провели тристоронню зустріч і підкреслили готовність до взаємодії своїх держав з метою створення умов безпеки і стабільності в регіоні Східного Середземномор’я. На такому фоні налагодження відносин цих країн з Анкарою є малоймовірним.

Останньою надією для двох громад є майбутні вибори у Туреччині та на Кіпрі наступного року. Залежно від результатів виборів ситуація, за його словами, може кардинально змінитись разом зі зміною влади.

Думка автора може збігатися з думкою редакції.

Source link