М.Рубін: «США мають підірвати «Турецький потік» так само, як вони зробили це з Північним потоком 1 та 2»

Один із найвідоміших вашингтонських «яструбів» серед демократичної партії США Майкл Рубін у своїй статті в National Interest заявив, що підрив «Північного потоку» був здійснений американцями за наказом президента Джо Байдена,

і вимагає, щоб США також завдали удару трубопроводом «Турецький потік», яким транспортується російський природний газ, “щоб гарантувати трансатлантичну енергетичну солідарність”. За його словами, “Байден повинен показати турецьким енергетичним коридорам таке саме ставлення, яке він у підсумку дав “Північному потоку-2″, і з тих самих причин”.

Слід зазначити, що Майкл Рубін також має зв’язки з особами, які приймають рішення у США, та сайтом National Interest, який має прямий доступ до розвідувальних служб США. Нижче наводиться стаття Майкла Рубіна, який упродовж багатьох років допомагає формувати зовнішню політику демократичної партії США.

***

Коли російський “Газпром” та його європейські партнери оголосили про плани будівництва газопроводу “Північний потік-2”, яким російський газ поставлятиметься безпосередньо до Німеччини, вісім членів Європейського союзу (ЄС) та адміністрація Обами виступили проти. Вони розуміли, що експлуатація “Північного потоку-2” дасть Кремлю важелі впливу на Європу, а також дозволить ізолювати Україну, яка, як і раніше, залежить від зовнішніх джерел енергії. Засудження мало сприяло гальмування проекту. Німеччина жадала газу без урахування стратегічних витрат.

У держсекретаря Майка Помпео було замало терпіння для такої позиції. Він зрозумів, що більша залежність від російського газу зробить Захід уразливим і тому зняв санкції. Nord Stream 2 зупинився, поки президент Джо Байден не скасував санкції, керуючись логікою, що припинення заперечень проти улюбленого проекту Німеччини дозволить відновити відносини США з Європою та сприятиме трансатлантичному партнерству проти Китаю. Як прозорливо зауважив сенатор Тед Круз (R-TX), Кремль сприйме зняття санкцій із “Північного потоку-2” як зелене світло для агресії.

Хоча Байден тепер розуміє помилковість збільшення частки Росії у європейському енергетичному секторі, він, схоже, не помічає більшого уроку. Незабаром після вторгнення Росії в Україну адміністрація Байдена скасувала взяті при Трампі зобов’язання щодо підтримки трубопроводу Східне Середземномор’я (EastMed), нібито тому, що Держдепартамент вважав його економічно недоцільним.

Із цим виправданням є три проблеми: по-перше, оцінки приватного сектору мають більше значення, ніж дипломати, які не мають ділового досвіду чи фінансової зацікавленості у проекті. По-друге, хоча трубопроводи через Туреччину можуть бути дешевшими, якщо ними транспортується тільки газ, трубопровід EastMed, який постачатиме газ з Ізраїлю та Кіпру до Європи в обхід Росії, Туреччини та Ірану, може також підтримати кіпрські розробки зеленого водневого палива. Великі початкові інвестиції забезпечують довгострокові вигоди. Нарешті, коли Туреччина загрожує агресивною війною проти Греції, члена НАТО, Байден ігнорує небезпеку заміни одного диктатора на іншого.

Настав час змінити ситуацію. У двопартійному Законі про партнерство в галузі безпеки та енергетики у Східному Середземномор’ї від 2019 року йдеться: “В інтересах національної безпеки Сполучених Штатів просувати, досягати та підтримувати енергетичну безпеку серед союзників та через співпрацю з ними”. Він схвалив будівництво трубопроводу EastMed та інших об’єктів енергетичної інфраструктури до Європи; закликав Грецію, Кіпр, Ізраїль та США зміцнювати партнерство та співробітництво у галузі виробництва енергії; доручив Міністерству енергетики створити у США Центр енергетики США-Східне Середземномор’я для подальших досліджень у галузі інноваційних енергетичних технологій та науки про воду. Євро-Азійський інтерконектор, найдовший підводний силовий кабель у світі, вже будується та зв’яже енергосистему Ізраїлю з Європою. На відміну від коридорів, які зараз просуває Туреччина, інтерконектор являє собою багатоцільову інфраструктуру, що підключається, здатну приймати електроенергію, що виробляється різними способами і з різних джерел. Він відповідає критеріям прогресистів щодо зміни клімату.

Частина стратегічної мудрості партнерства Схід-Мед полягає в його підході “батога і пряника”. Він підштовхнув держдепартамент до підтримки партнерства США у Східно-Середземноморському форумі з природного газу, але при цьому виключив Туреччину, доки вона залишається автократичною та дестабілізуючою силою в регіоні, – підхід, від якого держдепартамент ухилився задля просування інклюзивності. Це прив’язує реформи в Анкарі до фінансової вигоди, а не винагороджує за непокору. Оскільки ExxonMobil продовжує знаходити значні запаси газу біля берегів Кіпру, зусилля держдепартаменту з надання Туреччини права голосу в кіпрському газі є контрпродуктивними з двох причин. По-перше, це узаконює морські претензії Туреччини та її незаконну окупацію Північного Кіпру. По-друге, це заохочує ірредентизм, що продовжується, стосовно Греції, сигналізуючи про те, що завзятість перевищує правду при незаконному захопленні територій.

Сьогодні турецькі чиновники вихваляються, що вони подвоїть транзит газу та нафти до Європи. За іронією долі, вони планують зробити це за рахунок відмивання російських інвестицій у вуглеводні, підтримки азербайджанської диктатури та розширення можливостей Ірану.

Простий факт полягає в тому, що будь-який новий або розширений TurkStream – така сама погана ідея, як і Nord Stream. Він заохочує як Туреччину, так і Азербайджан, режими, не задоволені життям у межах своїх кордонів, і робить європейські демократії схильні до шантажу з боку ворожих режимів.

Першим міркуванням для нових енергетичних проектів Середземномор’я має бути те, щоб вони не завдавали шкоди Сполученим Штатам та їхнім союзникам. Байден повинен дати транс-турецьким енергетичним коридорам таке саме ставлення, яке він зрештою дав “Північному потоку-2”, і з тих самих причин.

Source link