Як був "з’їдений" 1 трильйон євро, частина 3

Як уже згадувалося в попередній публікації (див. частина 2), протягом всього дванадцятирічного періоду дії меморандуму (2010-2021 рр.) до державної скарбниці надійшли доходи від інтервенцій-експансій до грецьких домогосподарств та приватної власності (“стрижка” 137,8 .дол. 137,7 млрд. євро в 2012 році!),

від прямих та непрямих податків, від кредитів (в основному від механізму фінансової підтримки у розмірі 167,5 млрд. євро), від програм співтовариства та (мінімально) від приватизації 989,7 млрд. євро. Ця приголомшлива сума доходу здається величезним подвигом у той час, коли грецька економіка була майже мертва чи перебувала у коматозному стані. Але про відсутність реальних економічних заходів штучно подбали.

Насправді збір цієї жахливої ​​суми, яка на 300 мільярдів євро перевищує відповідний попередній період нібито “золотого століття”, був результатом геніальних винаходів відповідних адміністраторів-підписантів меморандумів, за допомогою яких вони έβγαζαν από τη μύγ як каже розгніваний грецький народ. Іншими словами, вони вживали нібито “рятівні” заходи, за допомогою яких гроші, які подібні до крові в людському тілі, зневоднювались або, швидше, висмоктувалися з тіла грецької економіки.

Після “переплетень” із трійкою… скорочення
Але крім цих очевидних легких хитрощів, за допомогою яких вони постійно “робили гроші з повітря”, насторожують і канали направлення цих ресурсів у невиробничі сектори, що видно з таблиці, що представлена ​​нижче. Нагадаю, що під час візитів до Афін аудитори “трійки” виявили, що більша частина обіцяних попередніх умов для отримання “солодких” кредитних траншів від механізму підтримки не виконується, і з цієї причини вони запропонували реалізацію горезвісних “еквівалентних заходів” (реальні реформи, приватизація , фіскальні інтервенції та належне податкове адміністрування і т.д.). Але оскільки все це мало політичну ціну, було застосовано звичну тактику скорочення зарплат і пенсій, підвищення податків та подальшого знекровлення домогосподарств. Зазначу, що на той час відомі часті косяки або “викрутаси”, які супроводжували кожен візит аудиторів “трійки”, стали в Європі мантрою, у той час як, незважаючи на протилежні та безвідповідальні заяви та всупереч спростуванням Європейської комісії, жодних скорочень пенсій та зарплат ніколи не пропонувалося, а лише жорстка економія.

Жах грецької пенсійної системи закінчився
Таким чином, щойно було отримано горезвісні внески, знову відкрилися відомі канали для спрямування ресурсів до інших секторів. З таблиці видно, що більшість зібраних за цей період доходів, у розмірі близько трильйона євро, була спрямована на Γάμο του Καραγκιόζη (Весілля Карайозі – спущена в унітаз)”, тобто спрямована у величезний непродуктивний конвеєр грантів і субсидій ,8 млрд. євро або 41,3% від загальної суми на витрати на державний персонал (235,2 млрд. євро або 23,8%), на виплату відсотків (190,2 млрд. євро або 19,2%, незважаючи на те, що наша країна була виключена з ринків фінансування), на споживчі витрати (71,4 млрд євро або 7,2%), що приблизно на рівні програми державних інвестицій (84,1 млрд євро або 8,5%) Вона так називається тому, що більшість її ресурсів йде на споживчі цілі, а не на інвестиції, які, до того ж, в цей час перебували в сплячці, як ми побачимо нижче.

У той же період з’явилося ще одне парадоксальне (і, можливо, перше у світі) явище під назвою “рекапіталізація банків”. Це парадокс і, можливо, один із головних економічних злочинів періоду після здобуття незалежності, тому що він включав два діаметрально протилежні антиекономічні, антисоціальні та антиростові втручання: вони викачали з економіки гроші, щоб віддати їх банкам, які були в такому ж колапсі, як і грецька економіка, але не давши, як я згадаю нижче, майже жодного євро приватному сектору для… інвестицій!

Нагадаємо, що перша рекапіталізація грецьких банків (2012-2013 роки) була проведена через Грецький фонд фінансової стабільності (HFSF) і коштувала близько 25,5 млрд. євро. Друга, у 2014 році, була повністю покрита приватними інвестиційними фондами на суму 8,3 млрд євро, що спричинило значну девальвацію активів HFSF, який був змушений скоротити свою частку у банках. У ході третьої рекапіталізації в 2015 році приватні інвестори покрили потреби банків у новому капіталі на суму близько 5,3 млрд євро (потрібна була набагато менша сума, ніж 25 млрд євро, що спочатку призначалися для підтримки банків з боку ESM). Зазначу, що відповідно до зобов’язань, взятих у програмі коригування, HFSF мав прагнути повністю вийти з капіталу банків до 2022 року (ми вже знаходимося приблизно в середині року, а він і досі там). Я також наголошую, що на підставі звіту Європейської аудиторської палати (ECA) до грудня 2016 року грецька держава виділила банкам кошти у розмірі 45,4 млрд євро, з яких, за оцінками ECA, грецька держава зможе у найкращому разі повернути 8,9 млрд євро . Кошти, отримані в рамках трьох меморандумів, були виділені системним банкам для їхньої рекапіталізації (загалом 31,9 млрд євро), а ще 13,5 млрд євро були спрямовані на ліквідацію решти банків, які були закриті або поглинені попередніми.

41 млрд євро від “стрижки” приватних активів для банків
Але розчарування та обурення також підкреслюється пригнічуючим усвідомленням того, що, як випливає з публікації Банку Греції “Хроніка кризи: 2010-2013”, зі 137,9 млрд євро, отриманих в результаті “стрижки” приватної власності у 2012 році, 137,9 млрд євро було віддано за необхідність рекапіталізації грецьких банків шляхом випуску нових боргових зобов’язань на суму 41 млрд євро у 2012 році. Таким чином, хоча ця жорстока “стрижка” була спрямована на скорочення боргу, у результаті на ці цілі було виділено лише 51,2 млрд. євро із 137,9 млрд. євро. Крім того, решта була використана на інші “огріхи”, наприклад, 11,3 млрд. євро на викуп боргу в грудні, 16,2 млрд. євро через те, що зниження вартості облігацій, якими володіли грецькі фонди соціального забезпечення або інші установи не призвели до зниження боргу, оскільки вони були внутрішньоурядовим боргом, 4,5 млрд. євро через те, що борг належав грецькому уряду, 4,5 млрд. євро через те, що борг належав грецьким фондам соціального забезпечення або іншим установам, 4,9 млрд. євро за надання облігацій EFSF страховим фондам як компенсацію за скорочення виплат, які вони понесли, 11,9 млрд. євро через необхідність брати кредити для покриття дефіциту 2012 року та 1,9 млрд. євро для покриття інших зобов’язань уряду (наприклад, виплати ESM, виплати старих боргів тощо). Таким чином, разом із цими 138 млрд. євро, було втрачено трильйон євро! І вони не тільки були витрачені марно, але в той же час (і це, можливо, вперше у світі) грецькі домогосподарства, як ми докладно побачимо в наступній нотатці, платили за те, щоб стати… біднішими, безробітними, з надмірними боргами , з надмірними податками та позбавленими доходів…

Таблиця 1: Як ми з’їли 1 трлн. євро (витрати державного бюджету за основними категоріями, у мільярдах драхм)

Джерела: Державний бюджет (Міністерство фінансів), Банк Греції, ELSTAT.

Source link