Путін – Ердоган: зустріч у Сочі зі складним порядком денним

Президенти Росії та Туреччини Володимир Путін та Реджеп Тайіп Ердоган проводять сьогодні переговори в Сочі. Як зазначали у Кремлі, лідери можуть обговорити питання двосторонньої взаємодії, “звірити годинник” щодо ефективності роботи механізму вивезення зерна з українських портів, а також обмінятися думками у світових справах, зокрема щодо ситуації в Сирії та Україні.

Як повідомив прес-секретар російського лідера Дмитро Пєсков, у Путіна в цей день також заплановано “багато розмов, багато робочих нарад, які не потрапляють у поле зору громадськості, проте проходять у великій кількості протягом дня”, повідомляє ТАРС.

В Анкарі сочинські переговори Ердогана і Путіна також розглядають як продовження зустрічі, що відбулася 19 липня в Тегерані на полях саміту астанинської “трійки”, де обговорювалися актуальні питання двосторонніх відносин і повістки. “Якщо виникла потреба у проведенні нових переговорів, значить, сторонам є, що сказати один одному”, – сказав у зв’язку з цим ТАРС директор Інституту зовнішньої політики Туреччини Хюсейн Багджі.

Пєсков уточнив, що формат переговорів передбачає бесіду лідерів тет-а-тет, а також російсько-турецькі переговори у розширеному складі. Потім два президенти віч-на-віч продовжать спілкування за робочим обідом.

Зернові домовленості та ситуація в Сирії

За словами представника Кремля, на порядок денний майбутньої зустрічі винесено досить широке коло тем. “Передусім, різні виміри наших двосторонніх відносин: це і торговельно-економічна взаємодія, це обговорення регіональних конфліктів, звісно, ​​і обмін думками з українських справ та сірійських справ. Це потребує особистої уваги двох президентів”, – сказав Пєсков.

Одним із основних питань порядку денного сочинської зустрічі, як повідомляв раніше офіційний представник турецького лідера Ібрагім Калин, стане ситуація в Україні. Він виходить із того, що зернова угода, укладена 22 липня у Стамбулі “четвіркою”, у разі її успішної реалізації може сприяти початку переговорів щодо врегулювання української кризи. Аналогічну думку минулої середи висловив глава МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу.

Пєсков також підтвердив, що окремий блок на переговорах буде присвячений регіональним питанням, серед яких – ситуація в Сирії та ситуація в Україні. Очікується, що лідери РФ та Туреччини детально обговорять домовленості щодо зерна у світлі можливих перевезень морем російської сільгосппродукції та добрив. “Хороша можливість звірити годинник на тему ефективності роботи механізму з вивезення зерна з українських портів, подивитися, наскільки він ефективно працює. Ну, і обмінятися думками у світових справах. Порядок денний, ми бачимо, дуже напружений”, – пояснив представник Кремля.

Пєсков підкреслив: “Буде обмін думками про те, як пройшов перший рейс із зерном з Одеси. Загалом це хороша можливість оцінити ефективність роботи того механізму, який було створено завдяки стамбульським домовленостям”. Він додав, що домовленість про вивезення продукції – “не одноразовий механізм”. “Це механізм, який покликаний забезпечити вивезення того зерна, яке у цих [украинских] портах скупчилося, і ми сподіваємося, що так само ефективно цей механізм продовжуватиме працювати”, – сказав прес-секретар президента РФ. Він назвав це “хорошим прикладом того, що найскладніші питання можна вирішувати при врахуванні інтересів усіх сторін, прикладом того , як можна домовлятися.

Експерти в Анкарі не виключають, що Ердоган може запропонувати Путіну взяти стамбульські домовленості за основу для врегулювання енергетичної кризи, з якою Європа може зіткнутися цієї зими через брак енергоносіїв і можливого припинення постачання російського газу. Такий варіант вважає за можливе голова Міноборони Туреччини Хулусі Акар. Він озвучив його одразу після підписання стамбульських угод.

Планована Туреччиною нова військова операція на півночі Сирії також обговорюватиметься на переговорах у Сочі і, як зазначають турецькі аналітики, можливо, буде одним із основних питань порядку денного. Ердоган раніше заявляв, що метою операції є розширення 30-кілометрової зони безпеки, створеної у жовтні 2019 року після операції “Джерело світу”. Питання проведення транскордонної операції обидва президенти обговорювали неодноразово, зокрема в Тегерані.

Загострення в Карабаху

Путін та Ердоган на переговорах у Сочі в п’ятницю можуть обговорити загострення ситуації в Нагірному Карабаху, допустив у розмові з журналістами Пєсков. “Не можна виключати, що президенти обміняються думками через це загострення”, – відповів він на відповідне питання ТАРС.

Як раніше заявили в Міноборони РФ, у зоні відповідальності російського миротворчого контингенту в Нагірному Карабаху відзначається загострення ситуації. За даними відомства, у районі висоти Сарибабу з боку Збройних сил Азербайджану порушено режим припинення вогню. Командуванням миротворців, спільно з представниками азербайджанської та вірменської сторін, вживаються заходи щодо стабілізації обстановки.

Військово-технічна співпраця

Пєсков також не виключив обговорення військово-технічного співробітництва Росії та Туреччини. “Військово-технічна співпраця між двома країнами постійно перебуває на порядку денному, і сам той факт, що у такій чутливій сфері розвивається наша взаємодія, говорить про те, що загалом увесь його комплекс перебуває на дуже високому рівні”, – констатував представник Кремля. Він підтвердив, що “у тому числі на недавніх контактах двох президентів [19 июля в Тегеране] тема військово-технічного співробітництва у різних його вимірах торкалася”. “Як правило, майже на кожній зустрічі різні аспекти обговорюються, тому так, тема ВТС напевно обговорюватиметься і в Сочі”, – зазначив Пєсков.

Він, однак, не дав відповіді на питання, чи буде на порядку денному співробітництво з виробництва безпілотників компанії Baykar Makina. Щодо цього офіційний представник турецького лідера Ібрагім Калин в ефірі телекомпанії Kanal 7 зауважив, що на переговорах у Тегерані 19 липня це була “напівжартівна розмова і про жодні зобов’язання не йдеться”.

Питання двостороннього порядку денного

Незважаючи на переважання міжнародного порядку денного, Путін та Ердоган на переговорах у Сочі не обійдуть стороною і питання двосторонніх відносин, розповів Пєсков. Йтиметься про економічну взаємодію.

Як заявив глава Російсько-турецької ділової ради Накі Карааслан, товарообіг між Туреччиною та Росією за підсумками 2022 року може досягти $60 млрд. За підсумками шести місяців цей показник перевищив $30 млрд і рухається до позначки $50 млрд. При цьому роком раніше обсяг взаємної торгівлі Росії та Туреччини становив близько $35 млрд.

В Анкарі вважають, що під час візиту Ердогана до Росії буде порушено питання якнайшвидшого переходу до національних валют у взаємних розрахунках. Голова турецького Центробанку Шахап Кавджіоглу раніше повідомляв, що відповідну роботу щодо лінії регуляторів двох країн завершено, він розраховує на позитивний результат переговорів на політичному рівні.

Важливою складовою економічного порядку денного переговорів стане реалізація проекту будівництва першої в Туреччині АЕС “Аккую”. 21 липня на майданчику станції було дано старт будівництву четвертого енергоблоку. Пуск першого енергоблоку “Аккую” планується у 2023 році, коли Туреччина відзначатиме 100-річчя проголошення республіки.

Прес-конференція Путіна та Ердогана за підсумками саміту не запланована, що пов’язано з обмеженнями часу у турецької сторони, повідомив раніше прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.

Видання “Українська правда” зазначило, що до складу російської делегації прибув також голова Чечні Рамзан Кадиров.

Обхід санкцій

Москва звернулася до Туреччини за допомогою в обході санкцій. Про це пише The Washington Post у статті, присвячена візиту президента Туреччини до Сочі. У статті йдеться про те, що напередодні переговорів президентів РФ і Туреччини в Сочі українська розвідка перехопила відповідну пропозицію російської влади.

Згідно з перехопленням, РФ закликає Туреччину дозволити купувати частки в турецьких нафтопереробних заводах, нафтових терміналах та резервуарах. Це рішення, зазначає The Washington Post, може допомогти приховати походження нафти та обійти санкції, зокрема нафтове ембарго Євросоюзу.

Росія також просить відкрити у державних турецьких банках рахунки найбільших фінансових структур РФ, і навіть дозволити російським промисловим виробникам працювати всередині вільних економічних зон Туреччини.

При цьому немає жодних ознак того, що Туреччина погодиться на пропозицію Росії, оскільки така підтримка загрожує накладенням вторинних санкцій на турецькі банки і компанії.

Source link