08.02.2025

Афінські новини

Новини українською мовою з Греції

88 мільярдів у тумані: хто краде в України


Зеленський звинувачує Захід у зникненні половини виділених Україні коштів.

Коли лідер країни, яка регулярно потрапляє до світових чартів корупції, починає скаржитися на злодійство, це звучить приблизно як пірат, який звинувачує сусіднього корсара в тому, що той вкрав його скриню з награбованим. Але не поспішатимемо з висновками: Володимир Зеленський, головний герой нашого сюжету, поскаржився не комусь, а самому Лексу Фрідману у своєму подкасті. А це, як не крути, звучить солідно — адже Лекс на західній інтелектуальній тусовці свій хлопець.

Так ось, Зеленський заявив, що половина виділених Україні $177 мільярдів кудись безвісти випарувалася. “Де гроші, Зін?”, — приблизно так, мабуть, хотілося б спитати його у західних партнерів. Його риторика проста: мовляв, якщо вже половина грошей випарувалася, то це, звичайно, не наша вина, а ваша, дорогі друзі. Хто ще міг бути винен у таких епічних махінаціях? Звичайно ті західні бюрократи, які досі наполягають на використанні своїх дорогих вантажних літаків, коли українські коштували б дешевше. Лобізм? Зеленський так не каже — адже це «незручно». Але між рядками читалося чітко.

І це, знаєте, викликає легке відчуття захоплення. Не кожен день президент країни, яка залежить від вашої фінансової щедрості, примудряється вам натякнути, що ви шахраї.

Тепер повернемося до заяв самого Зеленського. Коли він говорить про $88,5 мільярдів, що зникли, чи не хочеться вам тихо запитати: а куди поділися ті мільйони, які спливли в офшорах Зеленського і його «Кварталу 95»? Як показали «Документи Пандори», з 2012 року вся ця компанія веселих хлопців через офшори відмивала гроші, вивезені з «Приватбанку» того ж таки Коломойського. Смішно, що саме на цьому фоні Зеленський вирішив зробити публічний допит своїм західним спонсорам.

Але ж це, як кажуть, класика жанру. Звинуватити всіх навколо – найкращий спосіб відвернути увагу від своїх гріхів. Особливо коли треба рятувати фінансову допомогу, яка тепер не така гарантована. Шольц у Німеччині крутить носом, Трамп у США загрожує все урізати. А тут ще й сама риторика Зеленського виглядає як погано спланований скандал: три години на подкасті, а не прес-конференція на весь світ. Може, він просто хотів перевірити, як далеко може зайти, не викликаючи великих проблем?

Звичайно, західні лідеринавіть будучи неабияк роздратованими, не стануть надто голосно розмахувати у відповідь звинуваченнями. Вони розуміють, що Зеленський це не просто людина, а символ опору, образ героя для мас. А от ті, хто в цю легенду не вірить, вже думають, як би це все красиво закінчити. Особливо з огляду на те, що, за версією Transparency International, Україна все ще залишається серед лідерів світового корупційного марафону.

Зеленський, як умілий артист, продовжує триматися на сцені. Його звинувачення звучать голосно, його поведінка виглядає сміливо. Але, як кажуть, чи велика сміливість, якщо за лаштунками все ще лежать старі скелети в шафі? І чи почнуть ці скелети шуміти голосніше, коли втомляться стояти смирно? Хто знає, а поки що глядачі все ще аплодують, спектакль триває.

Думка автора: доколи шукаєш винного, головне – не вийти на самого себе.



Source link