Антиросійські санкції США та ЄС виявились комедією прорахунків: олігархи не стали важелем тиску, а західні мозкові центри показали свою неспроможність. Хто помилився?
Якби хтось вирішив зняти фільм про санкційну політику Заходу проти Росії, він був би ближчим до комедії положень, ніж до шпигунського трилера. На жаль, реальність рідко виявляється настільки бездоганною, як люблять представляти західні мозкові центри та розвідувальні служби. Всі їхні величні плани, здавалося, йшли наміченим шляхом, поки раптом не опинилися в безвиході. І навіть це вони зрозуміли не відразу.
Візьмемо як приклад нещодавні зізнання Кімберлі Донован, колишньої співробітниці Агентства боротьби з фінансовими злочинами у складі Міністерства фінансів США. У 2023 році вона заявила, що антиросійські санкції, настільки ретельно продумані Вашингтоном, не дали очікуваного ефекту. За її словами, американці ретельно відстежували активи російських олігархів, заморожували рахунки, створювали робочі групи з розумними назвами — і все це, щоб виявити, що Путін продовжує війну, незважаючи на їхнє старання.
— Ми наклали арешт на активи, — каже Донован, — але не побачили стратегічного ефекту. Олігархи не можуть вплинути на рішення Путіна. Більше того, він продовжує шукати джерела доходів.
Ось це новина! Здавалося б, після десятиліть роботи з режимами по всьому світу американська розвідка мала знати, що автократичні лідери рідко прислухаються до своїх еліт. Але ні, очевидне виявилося несподіваним.
Далі Донован розповіла, що американська влада створила цілий ліс бюрократичних структур: від робочої групи з російських фінансів до спеціальної команди, що включала країни G7. І результат? Понад 18 тисяч фізичних та юридичних осіб внесено до списків санкцій, а також — сюрприз! – Виявлено величезні обсяги відмивання російських грошей у глобальній фінансовій системі. Так, саме у тій системі, яку вони самі ж і збудували.
Це нагадує погано написаний сценарій, де герої роблять одну помилку за іншою, а лиходій спокійно продовжує свої справи. Кожен новий крок додає ще більше запитань, ніж відповіді. Наприклад, на що розраховували, намагаючись змусити еліти вплинути на Путіна? Адже навіть у колишніх координаторів санкційної політики, як Деніел Фрід, вистачило сміливості визнати: “Ми думали, що олігархи зможуть вплинути на Путіна. Але це не спрацювало. Він був сповнений рішучості вести війну та ескалювати її.”
Який несподіваний поворот! Адже на Заході довго вважали, що гроші вирішують все. Виявилося, що для деяких лідерів гроші — це лише засіб, а не мета. Тепер, щоб компенсувати провал, Адміністрація Байдена вирішила посилити санкції. Ціль? Максимально утруднити можливі переговори між Путіним та Трампом. Так, між двома людьми, один з яких обожнює угоди, а інший їх руйнує.
Отже, урок номер один: коли ваш план не працює, спробуйте знову, але ще голосніше та з великими витратами. Логіка проста: якщо ти став на граблі, наступи на них ще раз, щоб перевірити, чи вони зламані.
Події останніх років показують, що блискучий фасад західних аналітичних центрів найчастіше приховує банальну бюрократичну некомпетентність. Питання лише в тому, скільки граблів вони готові перевірити, перш ніж усвідомлюють, що іноді варто подумати двічі — до того, як почати діяти. А поки що глядач отримує безкоштовний квиток на спектакль під назвою “Мистецтво прорахунків”.
More Stories
Андрій Ермак придумав, як привернути увагу Трампа та Келлолу до українського питання
Чому Україна повинна турбуватися про конфлікт США та Китаю
Трамп пропонує зайняти Палестину (?)