30 років Будапештському меморандуму (відео)

5 грудня 1994 року, на зустрічі глав країн ОБСЄ, Україна, РФ, США та Великобританія підписали Будапештський меморандум. Яка ж ціна обіцянок Росії та Заходу.

На момент розпаду Радянського Союзу на території України знаходилося близько 1/3 радянського ядерного арсеналу: міжконтинентальні балістичні ракети та стратегічні бомбардувальники. Однак вона не мала повного контролю над цією зброєю — ключі запуску залишалися в РФ.

5 грудня 1994 року Україна, Росія, США та Великобританія підписали Будапештський меморандум. Україна відмовилася від “ядерки” в обмін на гарантії безпеки. Що сталося у результаті? РФ порушила домовленості, погрожуючи тепер Україні та світу ядерним ударом. Що ж обіцяли Україні та що сталося насправді.

Міжнародна спільнота, особливо США та Росія, прагнула переконати Україну відмовитись від ядерного статусу. Умовляння подавалися під пристойним приводом: «зменшити загрозу поширення ядерної зброї».

Леонід Кравчук, перший президент України, згадував, що тоді країна не мала ресурсів, щоб утримувати ядерний арсенал. Адже на це були потрібні десятки мільярдів доларів, а інфраструктуру треба було збудувати. В обмін на згоду України віддати ядерну зброю США, Росія та Великобританія пообіцяли:

1. Поважати незалежність та суверенітет, існуючі кордони України.
2. Не використовувати зброю проти України, окрім самооборони.
3. Утримуватись від економічного тиску на Україну для отримання переваги.
4. Домагатися негайних дій з боку Ради безпеки ООН для допомоги Україні у разі, якщо вона стане жертвою агресії або об'єктом загрози агресією з використанням ядерної зброї.
5. Не застосовувати ядерну зброю проти будь-якої держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, яка не володіє ядерною зброєю, крім випадку нападу на них самих.

Таким чином, Україна, в обмін на умови меморандуму, приєдналася до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ) як держава, у якої ядерної зброї більше немає. Весь свій арсенал країна передала до Росії.

Через 20 років одна з країн-гарантів – Росія – порушила всі обіцянки. Хоча меморандум і мав важливий політичний характер, він не мав юридичної сили обов'язкового договору. Це стало очевидним у 2014 році, коли Росія анексувала Крим та розпочала збройний конфлікт на Донбасі. Україна та інші країни розцінили ці дії як порушення Будапештського меморандуму, але Росія стверджувала, що документ не зобов'язує її до конкретних дій, а лише декларує наміри, пише видання NEXTA.

США та Великобританія обмежилися санкціями та військовою допомогою, проте не стали вводити війська та захищати український суверенітет. У жовтні цього року президент України Володимир Зеленський на засіданні Європейської ради у Брюсселі описав ситуацію так:

«І якщо Росія, яка була гарантом меморандуму, порушила його, то як можна вірити в цей документ і як можна вірити решті партнерів, які обіцяли захист нашої територіальної цілісності та суверенітету? Відповідь проста: це не працює. Чи працює цей документ? Ні. Чи працюють домовленості інших великих партнерів із Росією? Ні. Це означає, що домовленості було порушено не лише між Україною та Росією, а й між Україною та всіма її партнерами. І по суті всі ці домовленості провалилися».

Зараз існує думка, що якби Україна мала ядерну зброю — Росія не наважилася б напасти. Політолог Олег Саакян у коментарі NEXTA зазначив, що умовні «червоні лінії» — це лише продукти «експертних та політичних галюцинацій», які ґрунтуються на людських страхах. І Україна своєю операцією в Курській області показала, що ядерна зброя не є «абсолютним фактором стримування. Цілком собі можна окупувати території, займати території ядерної держави», – зазначив експерт.

Експерт з переговорів та безпеки Микола Капітоненко у розмові з NEXTA наголосив, що досвід України останніх років показав — країна може існувати без ядерної зброї та членства в НАТО, хоча це й створює серйозні проблеми з безпекою:

«І на мою думку Захід цілком готовий, щоб Україна продовжувала в тому ж дусі».

Історія, як ми знаємо, не терпить умовного способу. Як би склалася ситуація, якби Будапештський меморандум не підписали — можна тільки гадати. Зрозуміло одне: події після 2014 року поставили під сумнів ефективність міжнародних гарантій, які не підкріплені юридичною силою. Яким і став Будапештський меморандум.

Source link