Атомна енергетика проти зеленої мрії: вибір країн від США до Балкан

Атомна енергетика залишається надійним рішенням, тоді як зелені джерела викликають чимало запитань. США, Франція та Балкани роблять ставку на перевірені реактори, а Німеччина йде на ризик заради ідеалів зеленої енергії.

Атомна енергетика: від Америки до Європи та Балкан — історія про реактори та експерименти

Атомна енергетика — надійний, як старий військовий друг, перевірений десятиліттями і не підводить, поки інші експерименти із зеленими технологіями обіцяють золоті гори. Здається, сьогодні до атомної енергетики треба ставитися як до однієї з тих звичних речей, які ніколи не вийдуть з моди, — як до чорного смокінгового метелика чи гарного шкіряного крісла. В Америці та Європі на цей «застарілий» інструмент дивляться по-різному, і результати цих поглядів дуже цікаві.

США: де успіхи атома — питання здорового глузду

Америка ніколи не кидала атом напризволяще. Вони не творять ілюзій, ніби сонце світить цілодобово і вітер дме, як за розкладом. Вони просто роблять свою справу, інвестуючи у надійні потужності. І якщо раніше атомна енергетика асоціювалася з монументальними, майже театральними реакторами, то сьогодні на сцені малі модульні реактори (ММР). Стильні, компактні та такі ж потужні.

Гравці:

• Google: Як не дивно, навіть гігант інтернет-простору розуміє, що марнування енергії — справа серйозна. Вони зв'язалися з Kairos Power, щоб розгорнути цілих сім реакторів, щоб дата-центри працювали без перебоїв. Проект здається чимось подібним до прикритого «екологічного трюку» — хто б міг подумати, що Google вибере «малюків», а не сонячні батареї?
• Amazon: Переконливо просувається на атомне поле. Чотири реактори у співпраці з Energy Northwest — більше не просто задум. Навіть їхня грандіозна ідеологія хмар потребує того, щоб базуватися на землі — атомній землі.
• Microsoft: Поки технологічні компанії на кшталт Microsoft наймають фахівців для досліджень, ясно одне — вони хотіли б бути в тіні атомного «друга», ніж залежати від сонця та вітру.

І не лише вони…

Закон про зниження інфляції (назва у кращих традиціях обтічних американських формулювань) насправді має цілком конкретну мету: підтримати стабільне, чисте та надійне енергопостачання країни. У контексті закону атомна енергія сприймається як надійний партнер задля забезпечення довгострокової стійкості американської енергетики.

Європа: де зелені гасла – питання амбіцій

Тепер перенесемося до Європи. Тут зелені ідеали подекуди доходять до крайності. Мрії про вітряки та сонячні панелі звучать з кожного куточка, хоча всі знають: сонце не світить за розкладом, а вітер не завжди дме, коли його чекаєш. Проте Європа продовжує переконувати себе, що стійке майбутнє можна побудувати на одному лише зеленому ентузіазмі.

Франція: острів стабільності

Франція, на відміну багатьох, говорить атомної енергетиці: «Oui!» та продовжує будувати реактори. Адже французи розуміють, що атом — це не лише енергія, а й економічна вигода, що дозволяє їм забезпечувати сусідів. Підтримка власного флоту реакторів на рівні 70% енергобалансу — як носити дорогі французькі парфуми: це в їхньому стилі, і вони не збираються від цього відмовлятися.

Німеччина: де розум переможений ідеями

Тут хвиля зеленої політики сміла все, що могла. Останні реактори закриті у 2023 році, а кожен німецький будинок тепер чекатиме сонця з надією, наче воно йому пообіцяло обов'язковий візит. О, вони вірять у зелене майбутнє, але що станеться, коли зима нагряне без запасу атомної енергії? Це не просто утопія, а урок про те, що іноді мрії треба підкріплювати реальністю.

Фінляндія та Великобританія: атомний розум

У Фінляндії та Великобританії здоровий глузд теж присутній. Ці країни впевнені, що атом це більше, ніж енергія; це гарантія, що світло в будинках горітиме, коли небо затягне хмарами. Фіни включили в роботу реактор Олкілуото-3, а британці будують Hinkley Point C — і обидва народи вважають за краще бути впевненими, що під ногами є твердий ґрунт.

Швеція: інтерес, що повернувся

Швеція колись хотіла відмовитись від атомної енергетики. Але часи змінюються. Зелена енергія, як виявилося, це чудово — але лише у супроводі надійного атома, особливо коли йдеться про довгострокові плани. Шведи усвідомили це і почали продовжувати життя своїм старим реакторам, розглядаючи нові проекти з неприхованим інтересом.

Італія: вибір не на користь атома
Італія — це історія про відмову від атомної енергетики, яка розпочалася після Чорнобиля. Під впливом громадської думки Італія закрила свої реактори та ввела заборону на будівництво нових після референдуму у 1987 році. У 2011 році після Фукусіми країна провела ще один референдум, на якому італійці знову висловилися проти атома.

Однак сучасна Італія стикається з зростаючою потребою в енергозабезпеченні, особливо взимку, коли зеленої енергії може не вистачати. Поки що Італія спирається на сонячні та вітрові проекти, а також імпорт газу, але, хто знає, може, настане момент, коли реальність знову змусить переглянути підхід.

Балкани: простий, але міцний вибір

На Балканах не поспішають із зеленими експериментами. Тут атомна енергетика розглядається як шлях до надійного та незалежного майбутнього. Так, вони не мають мільярдних бюджетів, як у Google або Amazon, але є чітке розуміння, що атом — це стабільність.

Сербія

Сербія поки що без атомних станцій, але всерйоз придивляється до цієї сфери. Домовленості з Росією — це не просто співпраця, це натяк на майбутнє, де атом може стати частиною енергетичного пазла.

Хорватія

Хорватія тримається за свою частку в атомній станції Кршко у сусідній Словенії. Їм не потрібно шукати нових підходів, доки стара добра станція забезпечує стабільність, і вони цілком задоволені тим, що поки що без зелених стрибків.

Болгарія та Румунія

Болгарія з її АЕС “Козлодуй” та Румунія з Чорновода міцно тримаються за атомні потужності. Вони планують розширюватися і порозуміються з американськими партнерами, щоб у майбутньому було надійне джерело енергії, коли зелені колеги чекатимуть вітру.

Отже, поки одні з вірою дивляться на сонце та вітер, інші країни роблять ставку на перевірену та міцну атомну міць. Зелені гасла звучать переконливо, але реальність така: коли погода мінлива, навіть найвідданішим екологам може стати в нагоді стара добра атомна енергетика.

Думка автора: Головне, що ми знаходимося на правильній стороні історії, решта ж не важливо?

Source link