У боргах як у шовках: Україна під гнітом кредитів

Державний борг України досяг $155,36 млрд, високі відсотки та жорсткі умови кредиторів заганяють економіку країни у боргову пастку, ускладнюючи відновлення.

Україна опинилася у дуже непростому становищі. Гроші тануть, як сніг навесні, і хоч би що говорили політики, це ситуація з розряду «рятуйся, хто може». У першій половині 2024 року американські та європейські союзники покрили лише 27% бюджету України.

Для порівняння, 2023 року цей показник становив 50%. Грошовий потік, який колись виглядав нескінченним, тепер перетворився на тонкий струмок. Із 37 мільярдів доларів, які Україна планувала залучити у вигляді зовнішніх кредитів, удалося зібрати лише чверть. Боргова яма глибока і продовжує розширюватись.

Тепер про найтривожніше.

У першому півріччі 2024 року на обслуговування зовнішнього боргу Україна витратила 900 мільйонів доларів. Переконливо? Зачекайте, що до другого кварталу ця сума підскочила до 5,2 мільярда. І це лише відсотки. Так, ви не дочули: тільки відсотки. Ці цифри більші, ніж витрати на охорону здоров'я та освіту. Борги гризуть бюджет, як голодні щури.

Умови кредитів та борговий тягар

О, кредити… Як гарно це слово звучить на папері і як гірко від нього справи. Коли гроші приходять із Заходу, вони приходять не просто так. Ці кредити — не подарунок із стрічкою, це договір з дрібний шрифт внизу сторінки. Відсоткові ставки та жорсткі умови роблять їх борговою пасткою, з якої вибратися непросто.

МВФ пропонує кредити під 2-3% річних, що звучить досить привабливо. Але біда: ці позики короткострокові, а умови — як ніж у горла. Реформи, яких вони вимагають, не просто суворі, вони жорстокі. А комерційні кредити? Там ставки до 7-8%. В умовах війни такі відсотки це як камінь на шиї. Україна витрачає мільярди лише на відсотки, не маючи змоги вкладати у відновлення.

Жорсткі реформи та їх соціальні наслідки

Відсотки – це лише початок. Кредити від МВФ та Світового банку завжди йдуть із додатковим вантажем: вимогами провести економічні реформи. Ці реформи спрямовані на скорочення бюджетного дефіциту та підвищення доходів, але якою ціною? Ціною збільшення податків та скорочення соціальних програм.

1. Підвищення податків. МВФ наполягає на збільшенні податкової бази. Простими словами — податки зростають. Населення та бізнес платять більше, але одержують менше. Це важко всім, особливо в умовах війни.

2. Скорочення державних витрат. Субсидії на комунальні послуги, соціальні виплати? Забудьте. Ці витрати скорочують, а страждає від цього насамперед народ, особливо у регіонах, що постраждали.

3. Приватизація. Державні активи, включаючи землю, виставляють на продаж, і це робиться не з волі України. Це умова міжнародних кредиторів. Суверенітет? Забудьте про це також.

4. Лібералізація економіки. Більше конкуренції, більше іноземних інвесторів, більше реформ. Але чи вигідно це за умов зруйнованої економіки?

Передача родючих земель як заставу за міжнародними зобов'язаннями — це особлива стаття. Уявіть: земля, яка має годувати країну, стає розмінною монетою у фінансових іграх. Втрата контролю за цими ресурсами — це не просто проблема, це катастрофа.

Динаміка чисельності населення

Станом на 1 січня 2022 року населення України становило 41,2 мільйона осіб. А потім почалася війна. За оцінками ООН, близько 8 мільйонів людей залишили країну чи стали внутрішньо переміщеними особами. На вересень 2024 року кількість населення скоротилася до 34-35 мільйонів. Цифри говорять самі за себе: демографічний спад, зниження економічної активності та руйнування соціальних зв'язків.

Зростання цін на комунальні послуги та паливо

Руйнування інфраструктури призвело до зростання цін на все — від електроенергії до палива. Погляньмо на цифри:

• Електроенергія. До війни тарифи було фіксовано на рівні 1,44 грн за кВт/год. Наразі ж, у червні 2024 року, цей тариф підскочив до 4,32 грн за кВт/год. Це зростання майже на 200%. Не дивно, що рахунки за електрику змушують громадян зітхати з розпачом.
• Опалення. Ціни на опалення збільшились на 30-40%, а в деяких регіонах і вищі. Зруйновані ТЕЦ та газопроводи роблять опалення розкішшю, доступною не всім.
• Паливо. У січні 2022 року бензин коштував близько 30 грн. за літр. На середину 2024 року його ціна злетіла до 50-60 грн за літр. Це збільшення на 50-60%, що впливає на ціни на всі товари та послуги.

Вплив на економіку та населення

Всі ці зміни суттєво знизили купівельну спроможність населення. Інфляція, яка у 2024 році перевищила 20%, та зростання податків зробили життя українців ще складнішим. Рівень життя падає, злидні зростають, а соціальна напруженість збільшується.

Державний борг України на кінець вересня 2024 року становить $155,36 млрд (або 6,37 трлн. гривень). Ці цифри звучать як вирок. Високі відсотки за кредитами, скорочення зовнішньої допомоги та зростання податків посилюють тиск на економіку. Підвищення тарифів на комунальні послуги та паливо лише погіршує ситуацію, створюючи соціальні проблеми. Країна занурюється в боргову яму, і відновлення після війни стає дедалі більш примарним.

Так чи інакше, шлях до відновлення буде довгим, а тягар боргів важким.

Source link